Ухвала
іменем україни
16 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до держави про незаконне і протиправне невиконання зобов'язання відшкодовувати шкоду за втрату годувальника, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 08 вересня 2015 року,
У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в порушення вимог статей 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому не призначається державна пенсія у зв'язку з втратою годувальника (дружини) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У зв'язку з цим, вважає, що держава не виконує взяте на себе зобов'язання про повне відшкодування шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 08 вересня 2015 року, відмовлено ОСОБА_4 у відкритті провадження у даній справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням нормпроцесуального права, просить скасувати вказані ухвали та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст. 17), ГПК України (статті 1, 12), КПК України або КУпАП віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані вимоги закону, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_4 звернувся з позовом до держави, в якому просив визнати незаконною і протиправною її бездіяльність щодо невиконання зобов'язання про відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника на підставі статей 54, 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, місцевий суд обґрунтовано на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України відмовив у відкритті провадження у справі.
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 08 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.С. Висоцька
В.М.Колодійчук
І.М. Фаловська