17 грудня 2015 року м. Київ К/800/20665/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівЛіпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
секретар судового засідання Малина Л.В.,
за участю прокурора Атаєвої Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Калуської міської ради Івано-Франківської області
на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року
у справі за позовом заступника Калуського міжрайонного прокурора до Калуської міської ради Івано-Франківської області, третя особа - первинна профспілкова організація Калуської дитячої музичної школи №1, про визнання протиправним та скасування рішення,
У липні 2013 року Калуська міжрайонна прокуратура звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним та скасування рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у травні 2013 року прокуратурою проведено перевірку законності реорганізації Калуських дитячих музичних шкіл №1 і №2, за висновками якої, 17 травня 2013 року міському голові м. Калуша внесено подання №75-2535вих13 про скасування рішення Калуської міської ради від 14 березня 2013 року №1802 «Про реорганізацію Калуських дитячих музичних шкіл №1,2», з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства. Посилаючись на те, що станом на 20 червня 2013 року зазначене подання відповідачем відхилено, просив суд, визнати протиправним та скасувати рішення Калуської міської ради від 14 березня 2013 року №1802.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Калуської міської ради від 14 березня 2013 року №1802 «Про реорганізацію Калуських дитячих музичних шкіл №1,2».
У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) та Закону України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (далі - Закон № 1841-III). Вказує, що спірне рішення прийняте Калуською міською радою в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, проте суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та наданим доказам. Зазначає, що реорганізація дитячих музичних шкіл була зумовлена відсутністю достатнього державного фінансування на їх утримання.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що на виконання розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 15 лютого 2013 року № 80 та з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів, поліпшення якості освітніх послуг, організації навчально-виховного процесу дитячих музичних шкіл міста, 14 березня 2013 року депутатами Калуської міської ради на тридцять сьомій сесії шостого скликання прийнято рішення № 1802 про реорганізацію Калуських дитячих музичних шкіл №№ 1,2 шляхом їх злиття у нову юридичну особу - Калуська дитяча музична школа.
Прийняттю вказаного рішення передували громадські слухання та створення громадської комісії по вивченню питання реорганізації зазначених закладів, згідно з розпорядженням міського голови від 05 березня 2013 року № 60-р.
У квітні 2013 року до Калуської міжрайонної прокуратури надійшло звернення Уповноваженого Президента України з прав дитини від 16 квітня 2013 року № 32-072/43 про проведення перевірки на предмет правомірності рішення № 1802 щодо реорганізації дитячих музичних шкіл та вжиття відповідних заходів реагування по виявленим порушенням.
Позивачем в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів проведено перевірку по зазначених у зверненні фактах, за висновками якої, Калуській міській раді 17 травня 2013 року направлено подання № 75-2535вих13 з вимогою скасувати спірне рішення. Проте, листом від 20 червня 2013 року відповідач повідомив позивачу про відхилення подання прокурора.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту визначені статтею 32 Закону № 280/97-ВР, відповідно до підпунктів 1,2 пункту «а» якої, до їх відання належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти та створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій.
За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1841-III державна політика у сфері позашкільної освіти здійснюється на принципах: доступності позашкільної освіти громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; фінансування державних та комунальних позашкільних навчальних закладів відповідно до їх структури; добровільності вибору типів позашкільних навчальних закладів, форм позашкільного навчання і видів діяльності; науковості, світського характеру освіти; правового і соціального захисту вихованців, учнів і слухачів в їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості.
Державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на: створення умов для здобуття вихованцями, учнями і слухачами позашкільної освіти; збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду; координацію зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та сім'ї на подальше становлення і розвиток позашкільної освіти (частина 2 статті 9 Закону № 1841-III).
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону № 1841-III державне управління позашкільною освітою здійснюють органи місцевого самоврядування.
Водночас, сфера такого управління обмежена приписами частини 2 статті 9 цього Закону, якою заборонено перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття, передача приміщень та обладнання позашкільних навчальних закладів, зокрема дитячих музичних шкіл.
Крім того, листом від 12 березня 2013 року № 146/02-20/01 Калуська міська рада звернулась до Міністерства культури України за погодженням виключення з базової мережі закладів культури юридичних осіб Калуської дитячої музичної школи № 1 та Калуської дитячої музичної школи № 2, у зв'язку з реорганізацією їх в одну юридичну особу - Калуську музичну школу, проте відомості щодо отримання такого погодження на час прийняття оскаржуваного рішення в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність рішення тридцять сьомої сесії Калуської міської ради шостого скликання від 14 березня 2013 року №1802 «Про реорганізацію Калуських дитячих музичних шкіл №1, 2» та правильно задовольнили позовні вимоги.
Доводи касаційної скарги щодо відсутності належного фінансування та проведення громадських слухань не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, оскільки відповідач послався на дотримання порядку процедури проведення таких слухань, що не має правового значення для вирішення цього спору, а тому підстави для скасування ухвалених рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Калуської міської ради Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак