"17" грудня 2015 р. м. Київ К/800/26330/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівЛіпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
секретар судового засідання Малина Л.В.,
за участю прокурора Кіцнака П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та відшкодування моральної шкоди,
У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про: визнання протиправним порушення Прокуратурою Дніпропетровської області законодавства про звернення громадян шляхом недотримання строків відповіді на звернення позивача від 30 червня 2011 року; зобов'язання відповідача у 15-денний строк провести внутрішнє розслідування за фактом порушення посадовими особами Прокуратури Дніпропетровської області вимог Закону України «Про звернення громадян» з притягненням винних осіб до адміністративної відповідальності, письмово повідомити позивача та суд про вжиті заходи, усно попрохати пробачення у позивача за його приниження підлеглими особами шляхом умисного порушення прав та стягнути з відповідача на користь позивача мінімальну компенсацію його моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання Прокуратури Дніпропетровської області у 15-денний строк провести внутрішнє розслідування за фактом порушення посадовими особами Прокуратури Дніпропетровської області вимог Закону України «Про звернення громадян» з притягненням винних осіб до адміністративної відповідальності, письмово повідомити позивача та суд про вжиті заходи та усно попрохати пробачення у позивача за його приниження підлеглими особами, шляхом умисного порушення прав.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним порушення відповідачем законодавства про звернення громадян шляхом недотримання строків відповіді на звернення позивача від 30 червня 2011 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 грн.
У касаційній скарзі Прокуратура Дніпропетровської області порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог і направлення справи в цій частині на новий розгляд. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що відповідач надав відповідь на звернення позивача від 30 червня 2011 року лише 12 жовтня 2011 року, тобто з порушенням встановленого законом строку. Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100 грн, оскільки відповідач вчинив протиправну бездіяльність.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись неможливо.
Судами встановлено, що 05 липня 2011 року до Прокуратури Дніпропетровської області надійшло звернення ОСОБА_4 від 30 червня 2011 року про порушення його прав при наданні житлово-комунальних послуг та ненаданні відповіді ОСОБА_5 на її звернення до Ленінського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду вказаного звернення, листом від 04 серпня 2011 року за номером наглядового провадження 07/1/1-4299-11 надано відповідь заявнику, якою повідомлено, що його заяви на протиправні дії начальника ЖКП «Парус» ОСОБА_6 до Ленінського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області не надходили, а зазначена в його зверненні відповідь прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська від 05 листопада 2010 року № 502с/10 надавалась ОСОБА_5, за заявою якої Ленінський РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області проводив перевірку та виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Одночасно заявникові роз'яснено статтю 5 Закону України «Про звернення громадян», що звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Оскільки до звернення ОСОБА_4 від 30 червня 2011 року не долучено довіреності чи будь-якого документа на представництво інтересів ОСОБА_5, не вбачалося законних підстав для надання йому інформації про результати дослідної перевірки, проведеної відносно начальника ЖКП «Парус», про що повідомлено заявника вказаною відповіддю.
08 вересня 2011 року позивач направив на адресу Прокуратури Дніпропетровської області заяву від 06 вересня 2011 року про порушення його прав при наданні житлово-комунальних послуг та ненадання відповіді ОСОБА_5 на її звернення до Ленінського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Дана заява була отримана Прокуратурою Дніпропетровської області 12 вересня 2011 року, на яку Прокуратурою Дніпропетровської області 12 жовтня 2011 року за вих. № 07/1/1-4299-11 надано письмову відповідь.
У позовній заяві ОСОБА_4 зазначав, що листи Прокуратури Дніпропетровської області за вих. № 07/1/1-4299-11 від 04 серпня 2011 року та за вих. № 07/1/1-4299-11 від 12 жовтня 2011 року надійшли на його адресу поштою 18 листопада 2011 року, а тому вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення строків розгляду звернення від 30 червня 2011 року.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначено Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із частиною 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься у книзі обліку звернень громадян та юридичних осіб, звернення позивача від 30 червня 2011 року надійшло до Прокуратури Дніпропетровської області за вхідним № 33690-11 і 07 липня 2011 року було передано безпосередньо до відділу захисту конституційних прав і свобод громадян прокуратури області та прийнято до розгляду. Відповідь на це звернення направлена на адресу заявника 04 серпня 2011 року за вих. № 07/1/1-4299-11.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що суб'єкт владних повноважень в даному випадку діяв на підставі та в межах своєї компетенції і не порушив місячного строку для надання відповіді, визначеного Законом України «Про звернення громадян».
Також правильні висновки місцевого суду щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки судом не встановлено протиправності дій Прокуратури Дніпропетровської області щодо надання відповіді на запит позивача від 30 червня 2011 року.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції має скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак