09 грудня 2015 року м. Київ К/800/23780/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю: секретаря Латишевої Л.П.,
представника позивача Шаповалової М.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 по справі №2а/0470/3151/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 №0000142301 на суму 3253054,75грн.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби 23.04.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.06.2013 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.2 статті 1, пункту 1.3 статті 3, пункту 4.3 статті 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.1995 №88, пункту 3 частини першої статті 7, статті 13, частини першої статті 69, статті 86, частини другої статті 195, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Кривому Розі Дніпропетровської області було проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2631243,00грн.
Так, перевіркою встановлено, що позивачем у вересні 2010 року списана кредиторська заборгованість на суму 210472,00грн. по якій минув термін позовної давності, оскільки вона виникла станом на 01.09.2007, а саме: за послуги охорони, отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайман» 48,00грн., за транспорті послуги, отримані від Приватного підприємства «Роуд» - 210424,25грн., проте не було скориговано у відповідному періоді валові витрати на суму «-» 210472,00грн., що призвело до завищення скоригованих валових витрат за 9 місяців 2010 року на суму 210472,00грн.
Крім того, за висновками податкового органу позивачем занижено валовий дохід на суму 9176000,00грн. за рахунок коригування валового доходу за попередній період, оскільки актом попередньої перевірки не встановлено заниження валового доходу або його.
Також перевіркою встановлено безпідставне включення позивачем до валових витрат витрат на оплату послуг секретаря Наглядової ради, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС Україна», оскільки зазначені витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача і не підтверджені первинними документами.
За результатами перевірки Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Кривому Розі Дніпропетровської області складено акт від 25.01.2012 №95/232/03341397 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 №0000142301, яким позивачу визначено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3253054,75грн., у тому числі за основним платежем 2631243,00грн., за штрафними санкціями 621811,75грн.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з експертним дослідженням №05-12, проведеним на підставі листа начальника ГВПМ Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 26.04.2012 №1113/10/07-31 та на основі акту перевірки від 25.01.2012 №95/232/03341397, акту перевірки від 12.11.2010 №1430-232-03341397, звіту про фінансові результати (форма №2) за 1 півріччя 2010 року, звіту про фінансові результати (форма №2) за 9 місяців 2010 року, декларації з податку на прибуток підприємства за період 3 квартали 2010 року, відмовних матеріалів №112 та №115, позивачем необґрунтовано здійснено коригування валових доходів у зв'язку з самостійно виявленими помилками по результатам податкового періоду 1 півріччя 2010 року у звітному періоді 3 квартали 2010 року, у результаті чого підприємством занижено валовий доход на суму 9176000 грн. У зв'язку із здійсненим коригуванням валових доходів позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток у податковому періоді 3 квартали 2010 року на загальну суму 2294000,00грн.
В той же час, згідно з експертним висновком від 17.10.2012 №3589/3589-12, складеним за результатами експертного економічного дослідження, що було проведене на підставі листа Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» від 21.09.2012 №86/4817 та на основі акту перевірки від 25.01.2012 №95/232/03341397, акту перевірки від 12.11.2010 №1430-232-03341397, плану рахунків Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», витягу з книги обліку валового доходу та валових витрат за 2010 рік, головної книги за 2010 рік, оборотно-сальдової відомості по рах.64.2.3., аналізу рах.68.5.9., звіту про фінансові результати за 2010 рік, копії договору доручення від 12.01.2010 №1201-10 та додатків №1,2 до нього, копій актів реалізації природного газу до договору доручення від 12.01.2010 №1201-10, копій звітів повіреного про виконання договору доручення від 12.01.2010 №1201-10, копій декларацій з податку на прибуток підприємств за 1 квартал, 1 півріччя, 3 квартали та за рік 2010 року та бухгалтерської розшифровки по нарахуванням валових доходів за 1 квартал, 1 півріччя, 3 квартали та за рік 2010 року (оборотно-сальдові відомості, аналіз рахунків, реєстри виданих податкових накладних, реєстри взаємозаліків, декларації з податку на прибуток філій, реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів у розрізі видів доходу), копії договору від 01.04.2010 №39/10-У про виконання функцій Секретаря Наглядової ради, копій актів здачі-прийняття робіт за договором від 01.04.2010 №39/10-У, копій актів надання послуг за договором від 01.04.2010 №39/10-У, копій податкових накладних, протоколів Наглядової, реєстрів кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, картки рахунку 92 «Адміністративні витрати» за липень 2010 року - вересень 2011 року, журналів-ордерів по рахунку 63.1.2 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за матеріали і послуги» за липень 2010 року - вересень 2011 року, встановлено, що документально не підтверджуються висновки акту від 25.01.2012 №95/232/03341397 щодо заниження об'єкта позивачем за період 01.07.2010 по 30.09.2011 на суму 9176000,00грн. та донарахування податку на прибуток в сумі 2294000,00грн.
Крім того, за висновком експертного дослідження відображення позивачем уточнених показників у декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року, а саме коригування валового доходу у складі податкової декларації з податку на прибуток в сумі «-» 14488120,00грн., відповідає вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємством завищений показник валового доходу по рядку 01.1 декларації з податку на прибуток за попередній звітний період 1 квартал 2010 року в загальній сумі 14491781,47грн. Документально не підтверджується завищення валових витрат позивачем на суму 1562500,00грн. за господарськими операціями з отримання послуг секретаря Наглядової ради згідно договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС Україна» від 01.04.2010 №39/10-У.
В результаті проведеного дослідження також встановлено, що позивач списуючи кредиторську заборгованість на суму 210472,00грн., за якою минув строк позовної давності, повинен був включити її до складу валових доходів за 9 місяців 2010 року. При цьому коригування валових витрат на суму «-» 210472,00грн., які були сформовані з урахуванням витрат, нарахованих підприємством при оприбуткуванні товарів (робіт та послуг) за першою подією у разі неоплати послуг (товарів) у межах строку позовної давності не передбачено.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неприйнятності експертного дослідження №05-12 з огляду на обмежене коло досліджених документів та відповідно належність та допустимість експертного висновку від 17.10.2012 №3589/3589-12, який складений на підставі первинних та інших бухгалтерських документів та відображає суть поставлених питань.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач скористався своїм правом на виправлення помилок та обґрунтовано виправив помилки за 1 квартал 2010 року у 3 кварталі 2010 року. Показники скоригованого валового доходу декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року відповідають податкову обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку позивача за 9 місяців 2010 року.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат зараховуються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності, під якою розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з підпунктом «а» підпункту 138.10.2. пункту 138.10 статті138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Публічним акціонерним товариством «Криворіжгаз» було включено до складу валових витрат адміністративні витрати, а саме послуги секретаря Наглядової ради, отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС Україна» згідно договору від 01.04.2010 №39/10-У та додаткової угоди від 01.07.2010 на суму 1562500,00грн.
При цьому, факт надання відповідних послуг підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.
Окрім того, відповідно до Закону України «Про господарські товариства» та Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада товариства є органом управління товариством, у зв'язку з чим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині також є необґрунтованим.
Відповідно до підпункту 1.22.1. пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це, зокрема сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Пунктом 1.25 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності відносить.
Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості визначено ст. 12 Закону.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
При цьому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено обов'язку платника податку зменшувати валові витрати на суму товарів, віднесених до валових витрат за першою із визначених у підпункті 11.2.1. пункту 11.2 статті 11 цього Закону подій.
Таким чином, висновок податкового органу про обов'язок позивача при виникненні безнадійної заборгованості, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, зменшити валові витрати, що формувались у зв'язку з придбанням товарів є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 08.02.2012 №0000142301 є правильними.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 по справі №2а/0470/3151/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв