01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-77-56
про повернення позовної заяви
"10" грудня 2015 р. Справа № 911/5228/15
Суддя Бацуца В. М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Державного підприємства Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст „Діпромісто” імені ОСОБА_1, м. Київ
до Виконавчого комітету Керченської міської ради, м. Керч, Автономна Республіка Крим
про стягнення 590 372, 18 грн
ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто” імені ОСОБА_1 звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Виконавчого комітету Керченської міської ради про стягнення 454 300, 00 грн основної заборгованості, 91 314, 30 грн пені, 31 801, 00 грн штрафу, 5 451, 60 грн інфляційних збитків, 7 505, 28 грн 3 % річних, всього у загальному розмірі 590 372, 18 грн.
Вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?” зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвою”.
До вказаної позовної заяви додано платіжне доручення № 789 від 27.10.2015 р. про сплату судового збору на суму 6 814, 50 грн та платіжне доручення № 874 від 20.11.2015 р. про сплату судового збору на суму 2 041, 00 грн (на загальну суму 8 855, 50 грн), розмір якого не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”. Належного доказу, що б підтверджував сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачем до позовної заяви не додано.
Згідно ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також з інших підстав.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути Державному підприємству Українському державному науково-дослідному інституту проектування міст „Діпромісто” імені ОСОБА_1 позовну заяву № Д-2966 від 01.12.2015 р. (вх. № 5460/15 від 07.12.2015 р.) та додані до неї матеріали без розгляду.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Суддя Бацуца В.М.