Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-95-51
"24" грудня 2015 р. Справа № 911/4672/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»
до Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита»
про стягнення 14973,40 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» (далі - ПАТ «Агрокомбінат «Калита», відповідач) про стягнення 14973,40 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання зобов'язань ПАТ «Агрокомбінат «Калита» в частині оплати отриманого природного газу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб гуртожитків та відомчих житлових будинків № 2013/П-ВН-050100008572-90-6-1-29 від 20.12.2012 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 11269,07 грн. основного боргу, 3272,79 грн. пені, 174,32 грн. 3% річних та 257,22 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.
Розгляд справи відкладався.
05.11.2015 р. до господарського суду Київської області від ПАТ «Агрокомбінат «Калита» було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 26223/15 від 05.11.2015 р.) про припинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач просив суд припинити провадження у даній справі у зв'язку з тим, що ним 26.10.2015 р. було здійснено оплату за поставлений газ у розмірі 17224,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26037.
03.12.2015 р. до господарського суду Київської області від ПАТ «Агрокомбінат «Калита» було подано клопотання б/н від 03.12.2015 р., відповідно до якого відповідач зазначив, що предмет спору в даній справі між сторонами відсутній та очікується підписання акту звірки взаємних розрахунків, у зв'язку з чим відповідач просив суд відкласти розгляд справи та продовжити процесуальні строки розгляду даної справи.
03.12.2015 р. до господарського суду Київської області від ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» було подано пояснення № 04.3-ЛВ-4431-1215 від 03.12.2015 р., відповідно до якого позивач зазначив, що ПАТ «Агрокомбінат «Калита» сплатило кошти в розмірі 17224,90 грн. згідно з платіжним дорученням № 26037 від 26.10.2015 р. на рахунок ТОВ «Київоблгаз Збут». Разом з тим, ТОВ «Київоблгаз Збут» перерахувало кошти в розмірі 17224,90 грн., сплачені ПАТ «Агрокомбінат «Калита», на рахунок ПАТ «Київоблгаз». Відповідно до пп. 4.8.1 договору № 2013/П- ВН-05010000857290-6-1-29 від 20.12.2012 р. отримані кошти в розмірі 11269,07 грн. були зараховані позивачем за спожитий відповідачем природний газ у квітні-червні 2015 р. згідно з договором № 2013/П-ВН-05010000857290-6-1-29 від 20.12.2012 р., а кошти в розмірі 5955,83 грн. були зараховані позивачем на погашення існуючої заборгованості відповідача згідно з іншим договором № 2013/П-ВН-05010000857290-6-1-29Л.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2015 р. було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
24.12.2015 р. до господарського суду Київської області від ПАТ «Агрокомбінат «Калита» було подано клопотання б/н від 03.12.2015 р., відповідно до якого відповідач просить суд припинити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки основний борг перед позивачем було сплачено до винесення судом ухвали про відкриття провадження у даній справі. Крім того, відповідач зазначив, що договором між позивачем та відповідачем було передбачено право позивача зараховувати суми грошових коштів, які надходять від відповідача, в першу чергу в рахунок погашення наявного боргу.
Представники сторін у судове засідання 24.12.2015 р. не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
20.12.2012 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Агрокомбінат «Калита» (споживач) було укладено договір № 2013/П-ВН-050100008572-90-6-1-29 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб гуртожитків та відомчих житлових будинків, за умовами якого постачальник постачає природний газ (газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
У відповідності з п. 4.6 договору оплата вартості послуг з надання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу.
Згідно з пп. 4.6.1 п. 4.6 договору авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% оплати від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25 числа місяця поставки газу.
У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим (пп. 4.6.3 п. 4.6 договору).
Відповідно до пп. 6.2.2 п. 6.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання та, відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2013 р. та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).
Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін (пп. 10.1.1 п. 10. договору).
На виконання умов договору, дія якого продовжувалася, за період квітень-червень 2015 року постачальник передав, а споживач прийняв у власність природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за квітень 2015 року на суму 22081,54 грн., за травень 2015 року на суму 6145,74 грн., за червень 2015 року на суму 3076,46 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.
Оскільки відповідач частково не розрахувався з позивачем за отриманий газ за договором № 2013/П-ВН-050100008572-90-6-1-29 від 20.12.2012 р. в сумі 11269,07 грн., останній і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як слідує з матеріалів справи, на час вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 2013/П-ВН-050100008572-90-6-1-29 від 20.12.2012 р. в загальній сумі 11269,07 грн. є відсутньою.
Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р., господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо).
Судом встановлено, що в процесі розгляду справи, провадження в якій було порушено ухвалою від 22.10.2015 р., ПАТ «Агрокомбінат «Калита» було перераховано на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» 17224,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26037 від 26.10.2015 р.
Як вбачається з пояснень ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» № 04.3-ЛВ-4431-1215 від 03.12.2015 р., ПАТ «Агрокомбінат «Калита» сплатило кошти в розмірі 17224,90 грн. згідно з платіжним дорученням № 26037 від 26.10.2015 р. на рахунок ТОВ «Київоблгаз Збут». У свою чергу, ТОВ «Київоблгаз Збут» перерахувало кошти в розмірі 17224,90 грн., сплачені ПАТ «Агрокомбінат «Калита», на рахунок ПАТ «Київоблгаз».
Водночас відповідачем було долучено до матеріалів справи лист № 386 від 30.11.2015 р., адресований ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та ТОВ «Київоблгаз Збут», відповідно до якого ПАТ «Агрокомбінат «Калита» просило зарахувати кошти у розмірі 17224,90 грн., які були перераховані 26.10.2015 р. на розрахункові реквізити ТОВ «Київоблгаззбут» згідно наданого Броварською Філією по експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз» листа у відповідності до довідок-розрахунків, також наданих Броварською Філією по експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз», а саме: зарахувати кошти у розмірі 5955,83 грн. у рахунок погашення заборгованості за договором 2013/П-вн-05010000857290-6-1-29Л постачання природного газу від 01.04.2015 р. та зарахувати кошти у розмірі 11269,07 грн. у рахунок погашення заборгованості за договором 2013/П-ВН-05010000857290-6-1-29Н постачання природного газу від 01.04.2015 р.
Відповідно до пп. 4.8.1 договору № 2013/П-ВН-05010000857290-6-1-29 від 20.12.2012 р. отримані кошти в розмірі 11269,07 грн. були зараховані позивачем за спожитий відповідачем природний газ у квітні-червні 2015 р. згідно з договором № 2013/П-ВН-05010000857290-6-1-29 від 20.12.2012 р., а кошти в розмірі 5955,83 грн. були зараховані позивачем на погашення існуючої заборгованості відповідача згідно з іншим договором № 2013/П-ВН-05010000857290-6-1-29Л.
З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 11269,07 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3272,79 грн. пені.
Як зазначалося вище, підпунктом 6.2.2 п. 6.2 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 3272,79 грн. за період з 06.05.2015 р. до 15.10.2015 р. щодо кожного місяця існування заборгованості окремо, з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем, який є арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 257,22 грн. інфляційних втрат та 174,32 грн. 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 174,32 грн. за період з 06.05.2015 р. до 15.10.2015 р. щодо кожного місяця існування заборгованості окремо, з урахуванням часткових оплат, який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача заявленому позивачем розмірі.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 257,22 грн. за період з 06.05.2015 р. до 15.10.2015 р. щодо кожного місяця існування заборгованості окремо, з урахуванням часткових оплат, є арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
При цьому, судом відхилено посилання відповідача на необхідність припинення провадження у даній справі у повному обсязі в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки договором було передбачено право позивача зараховувати суми грошових коштів, які надходять від відповідача, в першу чергу в рахунок погашення наявного боргу, з огляду на таке.
Підпунктом 4.8.1 п. 4.8 договору було передбачено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Крім того, як зазначалось вище, і саме ПАТ «Агрокомбінат «Калита» листом № 386 від 30.11.2015 р., адресованим ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та ТОВ «Київоблгаз Збут», просило наступним чином зарахувати кошти у розмірі 17224,90 грн., які були перераховані 26.10.2015 р.: зарахувати кошти у розмірі 5955,83 грн. у рахунок погашення заборгованості за договором 2013/П-вн-05010000857290-6-1-29Л постачання природного газу від 01.04.2015 р., зарахувати кошти у розмірі 11269,07 грн. у рахунок погашення заборгованості за договором 2013/П-ВН-05010000857290-6-1-29Н постачання природного газу від 01.04.2015 р.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7, частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У застосуванні даної норми суду слід мати на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.
Враховуючи викладене, витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача у повному обсязі, з урахуванням здійснення відповідачем сплати суми основного боргу в розмірі 11269,07 грн. вже в процесі розгляду даної справи, що є підставою для застосування приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 11269,07 грн. основного боргу.
2. У решті позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, код 00857290) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) - 3272 (три тисячі двісті сімдесят дві) грн. 79 коп. пені, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 32 коп. 3% річних, 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 22 коп. інфляційних втрат, 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення підписане 28.12.2015 р.
Суддя В.М. Бабкіна