Копія
Справа № 822/6144/15
24 грудня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Салюка П.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати реєстраційну службу Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області внести запис про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: квартири спільного заселення №813 у будинку №3 по вул. Молодіжній в м. Кам'янці-Подільському, яка відділом обліку, розподілу та приватизації житла зареєстрована на праві приватної спільної сумісної власності на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (в рівних частинах кожному) на підставі "свідоцтва про право власності на житло" і записана у реєстрову книгу за №882.
26.11.2015 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла аналогічна позовна заява №822/6145/15 від ОСОБА_2.
02.12.2015 року на адресу суду надійшли клопотання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про об'єднання справ №822/6144/15 і №822/6145/15 в одне провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року відповідно до ст. 116 КАС України клопотання позивачів задоволено, зазначені вище адміністративні справи за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії об'єднано в одне провадження у адміністративних справах №822/6144/15 і №822/6145/15 та присвоєно об'єднаній справі спільний номер - №822/6144/15.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що рішенням державного реєстратора Державної реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції позивачам відмовлено у скасуванні запису про державну реєстрацію квартири спільного заселення №813 у будинку №3 по вул. Молодіжній в м. Кам'янці-Подільському, яка відділом обліку, розподілу та приватизації житла зареєстрована на праві приватної спільної сумісної власності на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (в рівних частинах кожному) на підставі "свідоцтва про право власності на житло" і записана у реєстрову книгу за №882. Вказують, що належним способом захисту їхніх прав є зобов'язання реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області внести запис про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивачі в судове засідання не з'явились, однак подали до суду заяви, відповідно до яких просять слухати справу без їхньої участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, проте подав до суду клопотання в якому просить розгляд справи провести без участі представника.
На підставі ч.2,6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.12.2004 року квартира спільного заселення, загальною площею 47,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах кожному. Квартира приватизована згідно ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду". Свідоцтво видане відповідно до розпорядження відділу обліку, розподілу та приватизації житла від 16.12.2004 року №882 про приватизацію квартири АДРЕСА_2.
У 2013 році позивачі подали заяву до міського голови м. Кам'янця-Подільського в якій просили відмінити розпорядження відділу обліку, розподілу та приватизації житла від 16.12.2004 року №882 про приватизацію квартири АДРЕСА_2.
Розпорядженням міського голови м. Кам'янця-Подільського від 31.07.2013 року №409-р "Про відміну розпорядження відділу обліку, розподілу та приватизації житла від 16.12.2004 року №882 про приватизацію квартири АДРЕСА_2 на ОСОБА_1, ОСОБА_2В." визнано таким, що втратило чинність, розпорядження відділу обліку, розподілу та приватизації житла від 16.12.2004 року №882 про приватизацію квартири АДРЕСА_2 та анулювати свідоцтво про право власності на житло №882 від 16 грудня 2004 року, видане на ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Позивачі 26.05.2015 року звернулись із заявою до державного реєстратора Державної реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, в якій просили скасувати запис про державну реєстрацію вищевказаної квартири.
Рішенням №21604196 від 26.05.2015 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції керуючись ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктами 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 відмовив у скасуванні запису про державну реєстрацію квартири спільного заселення №813 по вул. Молодіжній, 3 в м. Кам'янці-Подільському.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що основним повноваженням органу державної реєстрації прав є проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.
Згідно п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За змістом ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо: У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заявлене право вже зареєстровано.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч.2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Згідно наведених норм внесення запису про скасування державної реєстрації в реєстрі без наявності судового рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав неможливе.
Отже у позивача відсутні передбачені законодавством можливості звернення до реєстраційної служби з заявою про внесення запису до Державного реєстру про скасування державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками без скасування у судовому порядку таких рішень про державну реєстрацію.
Так, порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затверджено Наказом Міністерства юстиції від 12 грудня 2011 року №3502/5.
Згідно із п. 2.6 зазначеного порядку, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
Таким чином, державний реєстратор вносить запис про скасування державної реєстрації прав на підставі рішення суду з дотриманням зацікавленою особою заявочного принципу проведення державної реєстрації прав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що державний реєстратор при відмові в державній реєстрації прав та їх обтяжень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", так як чинним законодавством не надано прав державному реєстратору вчиняти дії в супереч законів України.
Крім того скасування первинного документу, а саме свідоцтва про право власності на житло не тягне за собою автоматичного скасування внесених відомостей про державну реєстрацію прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суд вважає, що задоволення позовних вимог щодо зобов'язання внесення запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно поза визначеною законодавством процедурою вважатиметься перебиранням з боку суду повноважень державного реєстратора та втручанням в його дискреційні повноваження, що є неправомірним та не може виправдовуватись з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних правовідносин, так як в діях державного реєстратора судом не встановлено діяльності, що суперечить чинному законодавству України чи Конституції України.
Відтак, суд оцінивши правовідносини, які склались щодо спору про майно, та зі змісту позовної заяви вбачає, що дійсною метою звернення до суду є намагання позивача відновити становище, яке існувало до моменту внесення відомостей до реєстру прав щодо майна.
Однак в порядку адміністративного судочинства відновленню підлягають лише ті права, які порушені суб'єктом владних повноважень шляхом прийняття конкретного рішення (вчинення дії або допущення бездіяльності), що суперечить чинному законодавству, а втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
Таким чином, враховуючи викладені правові норми законодавства та обставини справи, суд дійшов неспростовного переконання про те, що відповідач вчинив законні та обґрунтовані дії з дотриманням норм матеріального і процесуального права та у відповідності до чинного законодавства, а відтак, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
З урахуванням положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 11, 86, 94 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3