28 грудня 2015 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва Махлай Л.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» поданої через представника ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про захист прав споживачів,
рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.11.2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ «Дієса» через представника подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 04.12.2015 року апелянту було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: на виконання даної ухвали апелянту слід надати оригінал платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 535, 92 грн. з відміткою про зарахування до державого бюджету.
Копія ухвали отримана апелянтом 14.12.2015 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням.
25.12.2015 року апелянт подав до суду копію платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 535, 92 грн..
Разом з тим, в ухвалі суду було чітко зазначено, що на виконання вимог ухвали суду апелянту слід надати оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Справа № 759/1314/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц-796/16694/15
Головуючий у суді першої інстанції: Кривов'яз А.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_3
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року № 10 «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»», законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно - правових актів Національного банку України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постнововю Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Оскільки на виконання вимог ухвали суду надано лише копію платіжного доручення, слід вважати, що апелянт недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі суду не виконав.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовується положення ст. 121 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки апелянт не усунув вимоги, викладені в ухвалі суду, апеляційну скаргу слід вважати неподаною і повернути апелянту.
Керуючись ч.2 ст. 121, ст. ст. 295, 297 ЦПК України , -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Суддя: