ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 грудня 2015 року № 826/6222/15
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., суддів Данилишина В.М., Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Вадім» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Вадім» (надалі - позивач) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі також - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 09.10.2014 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкту (кафе-павільйону з літнім майданчиком по проспекту Лісовому, 25-д у м. Києві) до експлуатації;
- зобов'язати Держархбудінспекцію України в особі Департаменту ДАБІ у м. Києві зареєструвати декларацію про готовність об'єкту (кафе-павільйону з літнім майданчиком по проспекту Лісовому, 25-д у м. Києві) до експлуатації.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що рішення від 09.10.2014 про відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкту прийняте з порушенням приписів Порядку№95, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», що завдає безумовної шкоди законним правам та інтересам позивача. З огляду про позов просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності. На підтвердження своєї правової позиції відповідач зазначав, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Кафе павільйон з літнім майданчиком по проси. Лісовий 25, Д у Деснянському районі м. Києва» повернута відповідно до п. 3.5 Порядку, а отже є правомірною.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.
Матеріали справи свідчать, що 24.10.1995 року ПП «Вадім» було зареєстровано у Деснянській районній в м. Києві державній адміністрації за № 1066 105 0001 0010678 та отримано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи за № 064247.
На підставі рішення Київської міської ради від 11.07.2002 року № 128/128 між Київською міською радою в особі Голови Омельченка О.О. та Приватним підприємством «Вадім» в особі директора Чеповської Н.Г., 28 березня 2005 року було укладено договір оренди земельної ділянки по проспекту Лісовому, 25-д з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування павільйону - кафе з літнім майданчиком. Зазначений договір укладено на 10 років.
Фактичні обставини справи свідчать, що у період з 1996 року по березень 2010 року, на орендованій земельній ділянці позивачем збудовано приміщення кафе «Гендляр».
При цьому, згідно проекту будівництва приміщення павільйону-кафе з літнім майданчиком по пр-ту Лісовому, 25-д у Деснянському районі м. Києва здійснено роботи по водозабезпеченню та водовідведенню; розроблено систему пожежогасіння (встановлено пожежний гідрант); проведено охоронну та пожежну сигналізації, електрозабезпечення; здійснено телефонізацію об'єкту; забезпечено вивезення твердих побутових відходів; звільнено земельну ділянку під забудову від комунальних та державних мереж.
Крім того, для визначення капітальності споруди, ПП «Вадім», було замовлено будівельно - експертне дослідження будівлі за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 25-д.
Висновком №1-1-103/12 будівельно - технічного експертного дослідження, складеного 26.11.2012 року експертом Судової незалежної експертизи України, встановлено, що об'єкт завершеного будівництва - кафе по пр-ту Лісовому, 25-д у Деснянському районі м. Києва, яке побудовано за мої кошти та є капітальною спорудою (І, II групи капітальності), що підлягає державній реєстрації.
В подальшому позивачем були вжитті заходи щодо введення вищенаведеного об'єкта в експлуатацію.
Так, 22.10.2013 позивач подав до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта (кафе - павільйон з літнім майданчиком по проспекту Лісовому, 25 -д, у м. Києві) два екземпляра Декларації про готовність Об'єкта до експлуатації, Звіт у 2 примірниках; довідку про усунення недоліків у 2 прим.; договір оренди у 2 прим.
Під час перевірки декларації про готовність об'єкта до експлуатації виявлено, що її оформлено з порушеннями, а саме: (1) в заяві невірно вказано код об'єкта згідно з державним класифікатором будівель ДК 018-2000; (2) не зазначено прізвище, ім'я по батькові та місцезнаходження керівника юридичної особи ПП «Вадім», або його уповноваженого представника; (3) до заяви не надано засвідчену в установленому порядку копію технічного паспорту об'єкта; (4) подано копію звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, замість оригіналу.
Інспекція листом від 31.10.2013р. № 7/26-60/3110/05 повідомила позивача, що під час перевірки декларації про готовність об'єкта до експлуатації виявлено, що її оформлено з порушеннями та повідомила, що після усунення недоліків він може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
07.11.2013р. позивач повторно звернувся до Інспекції, подавши наступні документи: (1) декларацію у 2х прим. на 10 арк.; (2) лист; (3) звіт про проведення технічного обстеження (оригінал та копія); (4) довідку про усунення недоліків; (5) технічний паспорт (копії); (6) договір оренди земельної ділянки, нотаріально завірений; (7) лист-відмова №7/26-60/3110/05 від 31.10.2013р.
Листом від 20.11.2013р. №7/26-37/2011/05 Інспекція повідомила, що документи знову оформлено з порушеннями, а саме: (1) в заяві не зазначене найменування органу, що здійснює реєстрацію заяви; (2) копія технічного паспорта Об'єкта не засвідчена в установленому законом порядку, а на самій не засвідченій копії технічного паспорта відсутній номер інвентаризаційної справи; (3) відповідно до інформації зазначеної в розділі 7 (Висновок) звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта встановлено, що Об'єкт характеризується як такий що не відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації та з неможливістю його безпечної експлуатації.
Не погоджуючись із такими доводами Інспекції, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/792/14 позовні вимоги Приватного підприємства «Вадім» задоволено частково, зобов'язано Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві розглянути спільно: (1) подану ПП «Вадім» 30.12.2013р. декларацію про готовність об'єкта та (2) додаткові документи, подані до Інспекції 08.01.2014р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015р. по касаційну скаргу Інспекції залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2014р. та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014р., - без змін.
04.09.2014р. на виконання рішення суду по справі №826/792/14 видано виконавчий лист, на підставі якого в подальшому відкрито виконавче провадження ВП №44906655.
За результатами примусового виконання судового рішення по справі №826/792/14, листом №7/26-49/0910/05 від 09.10.2014р. Інспекція повідомила, що під час перевірки поданої позивачем Декларації та доданих до неї документів, а саме Звіту про проведення обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж кафе «Гендляр» по просп. Лісовому, 25д в м. Києві встановлено, що їх подано з порушенням вимог, установлених Порядком, який діяв до 31.12.2013р.
Зокрема, Інспекція зазначала, що відповідно до інформації в розділі 7 (Висновок) звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта встановлено, що об'єкт характеризується як такий, що не відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації та з неможливістю його безпечної експлуатації.
Так, Інспекція покликалась на те, що Порядком не передбачено складання змін до звіту та надання їх до Інспекції. Тому, на думку Інспекції в неї не має правових підстав для реєстрації декларації відповідно до чинного законодавства та повертає ПП «Вадім» декларації об'єкта до експлуатації та додані до них документи, з огляду про що Інспекцією відмовлено ПП «Вадім» у реєстрації декларації об'єкта до експлуатації.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у реєстрації Декларації, позивач звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.
Частиною 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали справи свідчать, що Декларація та додані до неї документи були позивачем подані до Інспекції ще до 31.12.2013р.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом №95 від 19.03.2013р. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Наказ №95) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), прийняття в експлуатацію об'єктів, зазначених у пункті 1.1 розділу I цього Порядку, здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта.
Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).
Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 3.1 цього розділу.
Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.
Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
У разі прийняття рішення про повернення декларації Інспекція у строк, передбачений для її реєстрації, надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин повернення.
Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до Інспекції документи згідно з цим Порядком.
Крім того, статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення (письмове повідомлення місцевого дозвільного органу надається державному адміністратору) із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.
У разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції у рамках перегляду судового рішення по справі №826/742/15 дійшов до висновку про те, що ПП «Вадім» у Заяві від 30.12.2013 року всі раніше виявлені Інспекцією недоліки усунуто.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що рішення від 09.10.2014 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкту (кафе-павільйону з літнім майданчиком по проспекту Лісовому, 25-д у м. Києві) до експлуатації є протиправним.
Водночас, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо реєстрації декларацій про готовність об'єкту до експлуатації є його виключною компетенцією.
Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
В свою чергу, принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Тому, суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу та своїм рішенням визначати переможця.
Враховуючи вищевикладене, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача, що наділений виключною компетенцією щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту, відновити порушені права позивача шляхом здійснення останнім дій щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту (кафе-павільйону з літнім майданчиком по проспекту Лісовому, 25-д у м. Києві) до експлуатації на підставі вже поданих ПП «Вадім» документів.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності винесення спірного рішення.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 09.10.2014 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкту (кафе-павільйону з літнім майданчиком по проспекту Лісовому, 25-д у м. Києві) до експлуатації.
Зобов'язати Держархбудінспекцію України в особі Департаменту ДАБІ у м. Києві вжити дії щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту (кафе-павільйону з літнім майданчиком по проспекту Лісовому, 25-д у м. Києві) до експлуатації.
У решті позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. А. Качур
Судді В.М. Данилишин
В.І. Келеберда