Справа № 761/16274/15-ц
Провадження №2/761/6386/2015
іменем України
11 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Бешировій Ж.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 09 червня 2015 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він, його мати ОСОБА_3 та його сестра ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири. Зауважує, що у 2012 році, за погодженням усіх співвласників помешкання, він зареєстрував Відповідача, із якою перебував у фактичних шлюбних відносинах. Вказує, що з травня 2014 року, забравши усі свої речі, Відповідач добровільно змінила своє місце проживання, проте, з реєстрації місця проживання не знялася. Зауважує, що Відповідач вже понад дев'ять місяців у квартирі не проживає, комунальні платежі не оплачує, у зв'язку з чим вказаний тягар змушені нести інші особи, які проживають у квартирі. Оскільки добровільно знятися із місяця реєстрації проживання Відповідач не виявила бажання, просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати Відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та визнати такою, що підлягає зняттю із реєстраційного обліку місця проживання.
У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася. Про місце, день і час розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. На адресу суду подала клопотання про розгляд справи у її відсутність та одночасно повідомила, що вона визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Суд вбачає можливим розгляд справи у відсутність Відповідача, на підставі наявних у справі доказів, оскільки Позивач щодо розгляду справи у відсутність вказаної особи не заперечував.
Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 04 грудня 2003 року, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири під номером АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Згідно довідки форми № 3, Відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 починаючи із 21 квітня 2011 року.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно Акта від 29 квітня 2015 року, складеного комісією Комунального підприємства «Керуюча компанія», Відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 проте, з травня 2014 року за вказаною адресою не проживає (а.с. 9).
За змістом статті 405 Цивільного Кодексу України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування житлом відповідно до закону.
Член сім'ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не проживає у спірній квартирі понад встановлений законом строк без поважних причин, суд приходить до висновку, що вона втратила право користування спірною квартирою.
Згідно зі статтею 72 Житлового кодексу Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Крім того, за змістом статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
За змістом частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Оскільки Відповідач визнана судом такою, що втратила право користування квартирою № 32 у будинку № 43 по вулиці Олени Теліги, в м. Києві, вона є також такою, що підлягає зняттю з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою.
Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального Кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. та на користь держави із Відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
З урахуванням викладеного, на підставі статті 405 Цивільного кодексу України, статті 72 Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - з а д о в о л ь н и т и.
Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) такою, що підлягає зняттю з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: АДРЕСА_1
Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 243 грн. 60 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.