Справа № 761/19714/15-ц
Провадження №2/761/7301/2015
іменем України
17 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначає, що від шлюбу з відповідачем має неповнолітню доньку ОСОБА_3, яка мешкає разом із матір»ю. Шлюб з відповідачем було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2014 р. Фактично ж шлюбні відносини було припинено з грудня 2013 р. з цього часу батько жодного разу не бачив доньку. ОСОБА_2 жодним чином не приймає участі у вихованні доньки, її утриманні та розвитку. Своїм батьком дитина вважає другого чоловіка позивача і саме він виховує ОСОБА_3. Відповідач фактично самоусунувся від виховання та утримання доньки, а тому ОСОБА_1 просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити. Також просила покласти на неї судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.
Представник третьої особи підтримав вимоги позивача. Надав висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки. Зазначив, що ШРДА неодноразово викликала відповідача на розгляд питання щодо доньки, проте ОСОБА_2 проігнорував такі виклики. Обставини справи свідчать про те, що батько дитини самоусунувся від виховання доньки, а тому існують правові підстави для позбавлення його батьківських прав.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який був розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2014 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом РАЦС Святошинського районного управління юстиції 28.09.2012 р.
Сімейним Кодексом України, а саме ч. 1 ст. 150 передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності встановленої законом, відповідно до положень ст. 155 СК України.
Як зазначає позивач дитина повністю перебуває на її утриманні. Відповідач не спілкується з донькою, самоусунувся від його виховання.
Як свідчить висновок органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_2 не примає участі у вихованні дитини, не спілкується з донькою, не цікавиться її успіхами та здоров»ям, не турбується про фізичний і духовний розвиток. Громадянин ОСОБА_2 самоусунувся від виховання дитини, нехтує батьківськими обов»язками, що протирічить принципам Конвенції ООН про права дитини та вимогам статей 12,15 Закону України «Про охорону дитинства».
Приписами ст. 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавленими батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов»язків.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» в п. 16 роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не створюють умов отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінюватись, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 не виконує батьківські обов»язки, не виявляє бажання спілкуватися з донькою, не дбає про її матеріальне забезпечення, духовний розвиток.
Викладене ОСОБА_1 ., які пояснили, що дитина перебуває повністю на утриманні позивача, батько ж не приймає участі у житті доньки. При цьому відповідач не має жодних перешкод у спілкуванні з дитиною.
За таких обставин, враховуючи висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, враховуючи заяву останнього, суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 .
Розподіляючи судові витрати, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України, проте бере до уваги прохання позивача покласти такі витрати на неї.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,10,15,30,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст. ст. 150,155,164,165 СК України, суд -
Позов задовольнити .
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя