печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6363/15-ц
Категорія 51
21 грудня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретарів Міщенко О.О., Насурлаєвої К.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особа - Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, Подільська района в м. Києві державна адміністрація про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що тривалий період часу батько дитини не приймає ніякої участі у вихованні дитини, не надає матеріальної допомоги, не піклується про дитину та не цікавиться її розвитком, не підтримує зв'язок з нею .
Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 підтримала позов, просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений у спосіб передбачений ст. 76,77 ЦПК України.
Третя особа служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації , як органу опіки та піклування направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника та висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Третя особа служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування направили до суду акт обстеження умов проживання дитини.
Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, та малолітня особи ОСОБА_3, допитавши свідка ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини , її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав , якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Під час судового розгляду судом встановлено.
Батьками неповнолітнього ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є його батько ОСОБА_2 , і мати ОСОБА_1.
Із пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається, що з 04 травня 2007 року між нею та відповідачем було розірвано шлюб, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиці у м. Києві зроблено відповідний запис за № 404. При цьому в 2004 році відповідач залишив її та сина, припинив спілкування, та не надавав матеріальну допомогу.
Відповідно до висновку органу опіки та пілкування про позбавлення батьківських прав Подільська районна у м. Києва державна адміністрація вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 , як такого, що ухиляється від виховання та утримання дитини.
Під час допиту свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зазначили про те, що на протязі більше десяти років батько дитини не приймає участі у його житті, не приділяє уваги йому, не допомогає в утриманні.
Під час висловлювання думки малолітній ОСОБА_3 зазначив про те, що батька не пам'ятає, останній не спілкується з ним, не приймає участь у його житті, вихованні, не піклується про нього. Вказані дії здійснює мама та ОСОБА_7, якого він вважає за батька.
Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Верховний суд України в ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вище встановлене приводить суд до переконання, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_3, оскільки більше десяти років не піклується про здоров'я своєї дитини , її фізичний, духовний та моральний розвиток. Отже вимоги позивача є цілком обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150,164 Сімейного кодексу України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити. Позбавити ОСОБА_2, 1981 року народження батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис №1896 від 16 жовтня 2002 року відділу реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві).
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ,- в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Цокол Л.І.