Справа № 640/15318/15-ц
н/п 2/640/3622/15
22 грудня 2015 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді - Сенаторова В.М.,
при секретарі - Явнюк К.Р.,
представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», третя особа: Служба у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики про визнання договору недійсним, -
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 12.08.2014 р.,
посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, зареєстрований в
реєстрі за №2825, укладений між ОСОБА_4 та
АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк».
В обгрунтування вимог зазначила, що 2 серпня 2014 року між ОСОБА_4 та АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №2825, за яким було реалізовано трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній квартирі на момент укладення договору та по цей час зареєстровані та мешкають малолітні діти, а саме: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, які мали охоронюване законом право користування квартирою, як житловим приміщенням. Позивачка вважає, що оскільки вищевказаний договір було укладено без дозволу органу опіки та піклування, то він є недійсним.
У судовому засіданні представник позивачки, який діє на підставі довіреності, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачки ОСОБА_4, ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позову заперечував.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк» у судове засідання не з'явився, про час і дату слухання справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій прохав розглядати справу за його відсутності та надав заперечення.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши думку сторін, розглянувши матеріали цивільної справи приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити, виходячи із наступного.
26 липня 2007 року між ТОВ «Регіональне торгово-виробниче підприємство «Укравтошина» та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № №845/1-27/17/1/7-027.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_9 було укладено іпотечний договір № 845/16-27/17/1/8-028 від 25.03.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № 1038 відповідно до якого в іпотеку банку було передано майно, а саме: 3 кімнатну квартиру, загальною площею 134,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. /а.с. 54-61/
На час укладання договору іпотеки № 845/16-27/17/1/8-028 від 25.03.2008 року ОСОБА_9 надано довідку ОСББ «Лермонтовське» від 21.03.2008 року відповідно до якої за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська15,кв. 16 зареєстрована одна людина - жінка (ОСОБА_9П.) ОСОБА_11. /а.с. 64/
Також було надано заяву за особистим підписом ОСОБА_9, відповідно до якої останній повідомляв, що квартира за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська15, кв. 16, яка надається в якості застави за іпотечним договором № 845/16-27/17/1/8-028 від 25.03.2008 року в користуванні у третіх осіб не знаходиться. /а.с. 62/
Вищенаведене є свідченням того, що на час укладання договору іпотеки ніяких інших осіб крім ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у квартирі за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська15,кв. 16 зареєстровано не було.
Відповідно до п. 2.1.4 укладеного іпотечного договору іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди іпотекодержателя, що оформлюється додатковою угодою до цього договору, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його у спільну діяльність, лізинг, оренду, користування./а.с.58/
28.04.2011 року рішенням Київського районного суду м. Харкова, яке набуло чинності, по справі № 2-1656/11/17 позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_9, ОСОБА_11, 3-ті особи СГІРФО Київського району м. Харкова РТВП «Укравошина» про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено, а саме:
- звернуто стягнення за іпотечним договором № 845/16-27/17/1/8-028 від 25.03.2008 року на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру 16, по вул. Лермонтовській, 15 у м. Харкові, зареєстровану за ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності від 28.10.2004 року;
- визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» надавши право ПАТ «Укрсоцбанк» право на продаж квартири АДРЕСА_3 будь-якій особі покупцеві;
- вирішено виселити з квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_12, ОСОБА_11, зобов'язано ВГІРФО Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знятти з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_5 - ОСОБА_11, ОСОБА_9 /а.с. 26-27/
Вищенаведене рішення суду оскаржувалось ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - апеляційні скарги ОСОБА_9 та ОСОБА_11 були відхилені, рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2011 року було залишено без змін. /а.с.28-29/
12.08.2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» скориставшись своїм право на продаж майна, а саме: трикімнатної квартири 16, по вул. Лермонтовській, 15 у м. Харкові, зареєстрованої за ОСОБА_9 відповідно до рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2011 року в рамках діючого законодавства уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_4, якій було здійснено продаж майна. /а.с.4-5/
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_13, Київського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, 3-я особа - Служба у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_13 визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: кв. 16, по вул. Лермонтовській, 15 у м. Харкові, також зобов'язано Київський РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку цих осіб. Рішення суду набрало законної сили.
/а.с.65-67/
В своїй позовній заяві позивачка просить суд визнати договір купівлі-продажу недійсним, але відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Стаття 203 ЦК в свою чергу зазначає перелік вимог необхідних для чинності правочину:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи вищевказане, суд не знаходить порушень, зазначених вимог з боку продавця ПАТ "Укрсоцбанк" та покупця - ОСОБА_4
В частині посилання позивачки, що у вказаній квартирі на момент укладення Договору та по цей час зареєстровані та мешкають малолітні діти, які мали охоронюване законом право користування квартирою як житловим приміщенням, суд зазаначає наступне.
Рішенням суду було виселено та знято з реєстраційного обліку в квартирі ОСОБА_9 та ОСОБА_14 без надання іншого житлового приміщення, отже ОСОБА_9 був позбавлений права користування майном, та незважаючи на рішення суду, що набрало законної чинності (відповідно до наданої довідки ОСББ «Лермонтовське») останній прописав у квартирі інших членів своєї родини, а саме: ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3
На час винесення рішення суду ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не було надано доказу суду, що у квартирі мешкають інші мешканці, зокрема діти, що підтверджується рішенням суду, а тому посилання позивачки на те, що договір було укладено без дозволу органу опіки і піклування є безпідставним.
Крім того, п. 44 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_3 щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 12.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2825, укладеного між ОСОБА_4 та АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» - відмовити.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2015 року сплату судового збору ОСОБА_3 відстрочено до ухвалення рішення у справі.
Згідно ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена ставка у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Враховуючи вартість квартири 1200000 грн., сума судового збору складає 6090 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись положеннями ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст. 23, 203, 215 ЦК України, ст. 177 СК України, п. 44 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», третя особа: Служба у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики про визнання договору недійсним - відмовити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -