Справа № 488/6416/14-ц
Провадження № 2/487/2283/15
03.12.2015 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Карташевої Т.А.,
при секретарі Пономарьової Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 24.04.2008 року між ПАТ «БМ БАНК» був укладений кредитний договір №8/11/240408, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 14 488, 00 доларів США з терміном остаточного повернення кредиту 23.04.2015 року з відсотковою ставкою 9,99 % річних. У зв'язку з тим, що відповідач належним чином зобов'язання не виконує, станом на 12.11.2014 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 3 245,22 доларів США, що еквівалентно 51 110,99 гривень. 02.12.2015 р. позивачем було надано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, і остаточно позивач просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 15.09.2015 р. за кредитним договором у сумі 4701,64 доларів США, що еквівалентно 103 213,67 грн та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, до його початку подав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника банку, відповідного до якої підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду пред'явленого до нього позову був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило.
З урахуванням заяви позивача про відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи, відповідно до вимог ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим прийняти заочне рішення на підставі доказів, що є у справі.
Дослідивши матеріали страви, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 10561 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що 24.04.2008 року між ПАТ «БМ БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №8/11/240408, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 14488,00 доларів США з датою остаточного повернення кредиту 23.04.2015 рок. Відповідно до договору за користування кредитом відповідач сплачує проценти, виходячи зі ставки 9,99% в рік, З укладенням кредитного договору позичальник зобов*язався повернути кредитні кошти, сплатити відсотки згідно з Графіком погашення кредиту, а у разі порушення строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами - сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум на кожен день прострочення платежу (пп. 7.1.1, 7.1.2., 8.1 кредитного договору). Вказаний договір укладений з урахуванням волевиявлення відповідача, оскільки підписи на договорі є доказом того, що сторони погодилися з його умовами, в тому числі і з видами штрафних санкцій, їх розміром, порядком нарахування.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надаваши відповідачу кредит у розмірі 14488 доларів США.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином зобов'язання не виконує, станом на 12.11.2014 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 3 245,22 доларів США, що еквівалентно 51 110,99 гривень.
02.12.2015 р. позивачем надано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до яого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 15.09.2015 року складає 4701,64 доларів США, що еквівалентно 103 213,67 гривень.
Розмір вказаної суми заборгованості за кредитом та правильність його розрахунку у судовому засіданні оспорені не були.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогодні встановлені Декретом № 15-93, «Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України», затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 р. № 200, «Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. № 520, та іншими документами.
Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов*язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов*язання в іноземній валюті.
Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов*язання в іноземній валюті, згідно з пунктами 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов*язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов*язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зважаючи на зміст зазначеної статті та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суди, у разі пред*явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Попри зазначене, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрет № 15-93).
Враховуючи викладене, суд дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству, дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ БАНК» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 4701,64 доларів США, що еквівалентно 103 213,67 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1729,11 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 623, 625-627, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224, 228 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» заборгованість за кредитним договором №8/11/240408 від 24.04.2008 в сумі 4 701,64 (чотири тисячі сімсот один доллар шістдесят чотири цента США) доларів США, що еквівалентно 103 213,67 (сто три тисячі двісті тринадцять грн. шістдесят сім коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ БАНК» судові витрати у сумі 1729 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять грн.) гривень 11 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.А. Карташева