№ 33/796/1364/2015 Постанова винесена суддею Бойко О.В.
Категорія: ч. 4 ст. 140 КУпАП
10 грудня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в
м. Чернігів, працює майстром РТМ «Голосієво» ПАТ «Київенерго», проживає за адресою: АДРЕСА_1,
на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить
850 гривень. Крім того, з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.
Як встановив суддя у постанові, ОСОБА_2, будучи майстром РТМ «Голосієво» ПАТ «Київенерго», 24 червня 2015 року о 16 год. 20 хв. по пр. Голосіївському. 68 в м. Києві, порушив правила, норми і стандарти, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні кришки оглядового колодязя, що призвело до її перевертання та пошкодження автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_3 і автомобіля марки «Мерседес», під керуванням водія ОСОБА_4, тобто порушив п. 1.5 ПДР України і вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на те, що судом першої інстанції постанову винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не встановив фактичні обставини правопорушення, оскільки конкретно не вказав які правила, норми і стандарти забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні кришки оглядового колодязя, що призвело до її перевертання та пошкодження автомобілів, були порушені саме ним, як майстром РТМ «Голосієво» ПАТ «Київенерго» і яке він має відношення до цієї події та її наслідків. В той же час, як зазначає апелянт, зі змісту постанови неможливо встановити які докази досліджував суд і на підставі яких даних зробив висновок, що саме ним не дотримані вимоги п. 1.5 ПДР України, до того ж суд порушив його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, оскільки розглянув справу в його відсутності, не маючи даних про своєчасне сповіщення про час та місце розгляду справи.
Крім того, апелянт стверджує, що експлуатацією проїжджої частини по пр. Голосіївському виконує «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» Комунальне Підприємство корпорація «Київавтодор», тобто саме дорожньо-експлуатаційна організація, що виконує роботу по ремонту та утриманню дорожніх об'єктів (автомобільні дороги загального користування з усіма розміщеними на них спорудами) в межах смуги відводу, вживає всіх заходів по організації і забезпеченню безпеки руху автотранспортів та пішоходів на підставі вимог діючих правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху згідно з чинним законодавством України, і несе відповідальність за підтримання умов, що забезпечують безпеку дорожнього руху при утриманні кришки оглядового колодязя.
Разом з апеляційною скаргою від ОСОБА_2 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення від 22 липня 2015 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва Вишняковим О.В. пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ч. 1 ст. 256 КУпАП, зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для правильного вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ці вимоги закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, розгляді справи в суді та винесенні постанови дотримані не були.
Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 140 КУпАП можна зробити висновок, що цей протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, диспозиція ч. 4 ст. 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць чи іншого майна, тобто є бланкетною і потребує посилання в протоколі на конкретні норми і правила, які порушила особа.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 посилання на конкретні норми, правила та стандарти, які порушив останній відсутні, як і відсутні відомості про те, що дотримання цих норм, правил і стандартів входить в коло службових обов'язків саме ОСОБА_2, таким чином в протоколі не зазначено суть вчиненого правопорушення, а до протоколу не долучено жодного документу, який доводив би, що ОСОБА_2 є суб'єктом правопорушення та має нести відповідальність за ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Суддя місцевого суду зазначені недоліки протоколу про адміністративне правопорушення залишив поза увагою та, розглянувши справу по суті і постановивши рішення, також їх не усунув, всі обставини, що мають істотне значення для вирішення справи не з'ясував та дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.
З урахуванням викладеного, судове рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню.
Оскільки без встановлення фактичних обставин події правопорушення і його суб'єкта, а також без приведення у відповідність з вимогами ст. 256 КУпАП протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції не має можливості прийняти остаточне законне рішення по суті справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 підлягають поверненню до Управління патрульної служби МВС України в м. Києві для усунення порушень, допущених при направленні матеріалів до суду, та приведення цих матеріалів у відповідність з вимогами законодавства, а також проведення додаткової перевірки з метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення фактичних обставин правопорушення і особи, яка повинна нести в даному випадку адміністративну відповідальність за його вчинення.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою матеріали справи щодо ОСОБА_2 повернути до Управління патрульної служби МВС України в м. Києві для усунення недоліків протоколу про адміністративне правопорушення та додаткової перевірки фактичних обставин адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва О.П. Павленко