"22" грудня 2015 р. Справа № 918/1918/14
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши скаргу Приватного підприємства "Торговий центр - Д" від 07.12.2015 року на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції у справі №918/1918/14
за позовом Приватного підприємства "Торговий центр-Д"
до Рівненської міської ради
про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним листа
Орган виконання судового рішення: Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції
за участі представників:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №8 від 01.12.2015 року;
від відповідача: не з'явився;
від органу ДВС: ОСОБА_3, довіреність від 18.12.2015 року.
У грудні 2014 року приватне підприємство "Торговий центр-Д" (далі Підприємство) звернулось через господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради (далі ОСОБА_3) про визнання недійсним рішення ОСОБА_3 №4617 від 30.10.2014 року та листа №08-4075 від 19.11.2014 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2015 року зазначений позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення ОСОБА_3 №4617 від 30.10.2014 року про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Підприємства 1 218 грн 00 коп. судового збору. В задоволенні позову в частині визнання недійсним листа ОСОБА_3 №08-4075 від 19.11.2014 року відмовлено. Стягнуто з Підприємства до Державного бюджету України 1 218 грн 00 коп. судового збору.
На виконання зазначеного рішення 06.04.2015 року судом видано відповідні накази.
08.12.2015 року Підприємство звернулось до Господарського суду Рівненської області зі скаргою від 07.12.2015 року на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (далі Відділ), у якій скаржник просив: визнати незаконною та скасувати постанову ВДВС Рівненського МУЮ від 06.04.2015 року про арешт коштів боржника - Приватного підприємства "Торговий центр - Д"; зобов'язати ВДВС Рівненського МУЮ виконати по відношенню до Приватного підприємства "Торговий центр - Д" дії, передбачені п. 1 ст. 31 та п. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження".
В обґрунтування скарги зазначив, що Підприємству з листа АТ "ОСОБА_4 Аваль" №151-2-7-00/2368 від 30.11.2015 року стало відомо, що 06.04.2015 року заступником начальника Відділу було винесено постанову про арешт коштів боржника при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області №918/1918/14, про винесення якої боржника повідомлено не було, що є порушенням п.1 ст. 31 та п.5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно Підприємству не було надано часу для самостійного виконання зазначеного наказу.
Крім того, скаржник вказує, що відповідно до оскаржуваної постанови на рахунки Підприємства в АТ "ОСОБА_4 Аваль" було накладено арешт в межах суми 1 383,80 грн, в тому числі і на кошти, що належать третім особам.
Однак, зазначені твердження скаржника не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та обставинам справи, з огляду на наступне.
Згідно ст. 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Так, 15.10.2015 року заступником начальника Відділу ОСОБА_3 винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №47404291 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області №918/1918/14 виданого 06.04.2015 року. Згідно даної постанови від 15.10.2015 року на підставі рішення суду накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках в банківських установах ПАТ "Укрсоцбанк" та АТ "ОСОБА_4 Аваль" у м. Києві та належать боржнику (Підприємству) у межах суми 1 383,80 грн.
При цьому представником Відділу у судовому засіданні 22.12.2015 року надані суду для огляду матеріали виконавчого провадження ВП№47404291 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області №918/1918/14 виданого 06.04.2015 року, з яких не вбачається винесення Відділом постанови від 06.04.2015 року про визнання незаконною та скасування якої просить скаржник.
Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на зазначене вище, суд позбавлений можливості задоволити вимогу скарги в частині визнання незаконною та скасування постанови ВДВС Рівненського МУЮ від 06.04.2015 року про арешт коштів боржника - Приватного підприємства "Торговий центр - Д", оскільки остання не виносилась Відділом.
Що стосується вимоги скаржника в частині зобов'язання ВДВС Рівненського МУЮ виконати по відношенню до Приватного підприємства "Торговий центр - Д" дії, передбачені п. 1 ст. 31 та п. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ст. 31 та п. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Враховуючи, що скаржник не конкретизував щодо надсилання якого саме документу Відділу слід вчинити дії передбачені п. 1 ст. 31 та п. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", скарга в цій частині є необгрунтованою та підлягає відхиленню.
Керуючись ст. 121-2, 86 ГПК України, суд -
1. У задоволенні скарги Приватного підприємства "Торговий центр - Д" від 07.12.2015 року на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції у справі №918/1918/14 відмовити.
Суддя Пашкевич І.О.