16 грудня 2015 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ПаріноваІ.К., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту,
У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі вказаним позовом до ОСОБА_3, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до договорів купівлі-продажу та дарування від 18 січня 1980 року, він є власником 43/100 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; відповідач є власником 57/100 частини вказаного будинку. Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 10 вересня 2007 року позивач є власником земельної ділянки загальною площею 501 кв. м, на якій знаходиться вказаний будинок та належні позивачу прибудови: літ. «А'-І», літ. «а», літ. «а3». Задня стіна прибудов разом з вікном прилягає до земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 Згідно з державними актами на право власності на земельні ділянки, належні сторонам, межа земельної ділянки відповідача має проходити на відстані 30 см від будинку ОСОБА_2, проте, відповідач побудував паркан таким чином, що фактична відстань між будинком позивача та парканом складає близько 5 см, що заважає останньому обслуговувати будівлі. З огляду на зазначене, позивач просив суд встановити постійний, безоплатний земельний сервітут шириною 1 м вздовж прибудов літ. «А'-І», літ. «а», літ. «а3», по АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 не встановлювати на належній йому земельній ділянці капітальні огорожі та капітальні стіни на відстані ближче 1 м до стіни вищевказаних прибудов, власником яких є ОСОБА_2, та які прилягають до земельної ділянки відповідача; надати йому доступ до прибудов зі сторони земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 з метою їх обслуговування та ремонту.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Крім цього, заявник звернувся із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Враховуючи те, що підстави пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень є поважними, клопотання ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а процесуальний строк - поновленню.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 335 ЦПК України).
Так, вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України), з урахуванням фактичних обставин справи і вимог статей 10, 60 ЦПК України, обґрунтовано виходили із того, що заборона відповідачу встановлювати капітальні огорожі та капітальні стіни на відстані ближче 1 м до стіни прибудови позивача, а також надання позивачу доступу до вказаних прибудов з метою їх обслуговування не є видом земельного сервітуту, тому позов задоволенню не підлягає.
Допущені судом порушення, на які посилається заявник у касаційній скарзі, не призвели до неправильного вирішення справи, а правильне по суті рішення не може бути скасоване з формальних міркувань.
Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Зі змісту рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2015 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності оскаржуваного судового рішення.
Керуючись пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2015 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року.
Копію цієї ухвали та додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ І.К.Парінова