іменем україни
21 грудня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Парінової І.К.,Коротун В.М.,Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу нікчемним, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на рішення Голосіївського районного суду у м. Києві від 17 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року,
У березні 2015 року публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, обґрунтовуючи вимоги тим, 15 березня 2011 між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Електротех» укладено договір про погашення боргу, згідно з умовами якого борг перед банком у розмірі 65 675 251 грн 90 коп. вважався погашеним за рахунок передачі боржником належних йому майнових прав на квартиру, розташовану на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з актом приймання-передачі від 15 березня 2011 позивачу передані майнові права у тому числі на квартиру із будівельним № 1206 загальною площею 91 кв. м. 03 вересня 2013 року підписано акт приймання-передачі квартири, відповідно до якого ціна вказаної квартири визначена у розмірі 2 579 891 грн 50 коп., що за офіційним курсом НБУ станом на 03 вересня 2013 становило 322 890 доларів США. 17 липня 2014 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, відповідно до умов якого ПАТ «ВіЕйБі банк» передав квартиру АДРЕСА_1, а відповідач сплатила кошти у розмірі 1 734 274 грн. На підставі постанови правління НБУ від 20 листопада 2014 № 733 «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 про запровадження у банку тимчасової адміністрації. Постановою Правління НБУ від 03 жовтня 2014 № 531/БТ ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії проблемних. Посилаючись на те, що вищевказаний договір купівлі-продажу укладено за суттєво заниженою ціною, фактично розрахунок за нерухоме майно здійснений не був, та, керуючись ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач просив визнати нікчемним договір купівлі-продажу квартири, укладений 17 липня 2015 між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5, визнати за ПАТ «ВіЕйБі банк» право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Голосіївського районного суду у м. Києві від 17 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «ВіЕйБі Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги висновків судів не спростовують.
Частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на нікчемність укладеного між ним та відповідачем договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки за вказаним договором у власність відповідача було відчужено квартиру за ціною, нижчою від звичайної ринкової ціни на подібні товари.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ринкова вартість квартири, відчуженої за спірним договором купівлі-продажу, встановлена в звіті про незалежну оцінку майна від 08 липня 2014 року, складеному товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітичний центр «Інновації», відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становила 1 744 254 грн.
У матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували висновки вказаного звіту про оцінку ринкової вартості квартири.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, виходячи із того, що твердження позивача про нікчемність договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року з підстав, наведених у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є недоведеними та безпідставними.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, викладених в оскаржуваних рішеннях, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції та висновків судів першої та апеляційної не спростовують.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду у м. Києві від 17 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: І.К. Парінова
В.М. Коротун
О.В. Ступак