Справа 826/12028/15
Суддя-доповідач Земляна Г.В.
24 грудня 2015 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Земляна Г.В., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.06.2015 року №0004212203, №0004222203, №0004232203.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді-доповідача Київського апеляційного адміністративного суду Земляної Г.В. від 10 грудня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Особі, яка подала апеляційну скаргу було встановлено строк на протязі п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, , а саме: подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 5359,20 грн. за вказаними в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху реквізитами.
На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, віл Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Київського апеляційного адміністративного суду 23.12.2015 року надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке апелянт обґрунтовує тим, що оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» не передбачено бюджетних асигнувань податковому органу на сплату судового збору, відповідач позбавлений можливості відстоювати позицію в судах України.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Разом з тим, посилання податкового органу на позицію, що викладена в постанові Верховного суду України від 30.06.2015 року №21-598а15 та, на думку апелянта, може бути застосовано в даному випадку, судом не приймаються до уваги оскільки зазначеною постановою визначено, що базою для обчислення ставки судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV КАС, є розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви та у разі, якщо позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, то розмір ставки в такому випадку буде 0.
При цьому, в даній справі розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви був чітко визначений та сплачений позивачем, тобто є визначена що база для обчислення ставки судового збору за подання апеляційної скарги.
Також, слід зазначити, що згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відтак, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості апелянта забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.
З клопотанням про відстрочення або розстрочення судових витрат апелянт не звертався.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.
З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень вважати неподаною та повернути особі, яка надала апеляційну скаргу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановленні статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Земляна Г.В.