Справа № 826/18869/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
23 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення заборгованості,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією та знаходиться на обліку в Дрогобицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, як платник податків за неосновним місцем обліку.
У відповідача на момент розгляду адміністративної справи наявний податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що виник у зв'язку з несплатою ПАТ «Укрнафта» узгоджених податкових зобов'язань, самостійно визначених ним у наступних податкових розрахунках з:
- плати за користування надрами для видобування корисних копалин: № 9073671557 від 12.12.2014 - 962 200,66 грн.; № 9073672226 від 12.12.2014 - 1 431 126,70 грн.; № 9073672316 від 12.12.2014 - 1 842 827,30 грн.; № 9073672404 від 12.12.2014 - 29 304,28 грн.; № 9067506341 від 12.11.2014 - 1 282 218,40 грн.; № 9067506356 від 12.11.2014 - 1 767 816,30 грн.; № 9067506386 від 12.11.2014 - 571 489,01 грн.; № 9060577182 від 10.10.2014 - 989 710,47 грн.; № 9060575327 від 10.10.2014 - 31 464,32 грн.; № 9060574580 від 10.10.2014 - 1 446 287,44 грн.; №9060577640 від 10.10.2014 -215 2110,09 грн.; № 9054401765 від 19.09.2014 - 2 117 835,86 грн.; № 9054401537 від 19.09.2014 - 38 367,13 грн.; № 9054398817 від 19.09.2014 - 95 212,95 грн.; № 9054398457 від 19.09.2014 - 110 298,09 грн.; № 905439844 від 19.09.2014 - 1 350,73 грн.; № 9054398352 від 19.09.2014 - 1 788 740,46 грн.; № 9054397901 від 19.09.2014 - 84 677,23 грн.; № 9054397862 від 19.09.2014 - 1 093 641,70 грн.; № 9047129888 від 14.08.2014 - 1 631 663,44 грн.; № 9047129850 від 14.08.2014 - 868 664,71 грн.; № 9047129810 від 14.08.2014 - 26 395,61 грн.; № 9047129777 від 14.08.2014 - 1 450 279,91 грн.;
- плати за користування надрами для видобування газу (13030700): № 9067506225 від 12.11.2014 - 764 018,26 грн.; № 9067506295 від 12.11.2014 - 658 787,39 грн.; № 9067506394 від 12.11.2014 - 152 108,28 грн.; № 9073671485 від 12.12.2014 - 290 626,05 грн.; № 9073672248 від 12.12.2014 - 1 188 172,80 грн.; № 9073672277 від 12.12.2014 - 575 050,25 грн.; № 9060576895 від 10.10.2014 - 262 330,62 грн.; № 9060574286 від 10.10.2014 - 471 736,18 грн.; № 9060577859 від 10.10.2014 - 1 332 275,73 грн.; № 9054402036 від 19.09.2014 - 7 101,04 грн.; № 9054401904 від 19.09.2014 - 38 521,72 грн.; № 9054401490 від 19.09.2014 - 264 359,06 грн.; № 9054398685 від 19.09.2014 - 583 467,38 грн.; № 9054398602 від 19.09.2014 - 1 190 352,34 грн.; № 9054398202 від 19.09.2014 - 6 699,01 грн.; № 9047129845 від 14.08.2014 - 551 629,76 грн.; № 9047129831 від 14.08.2014 - 99 822,27 грн.; № 9047129743 від 14.08.2014 - 245 930,81 грн.
Дана заборгованість виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного відповідачем самостійно у поданих ним податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Згідно наявної в матеріалах справи уточненої позовної заяви від 13 січня 2015 року та довідки про суму податкового боргу ПАТ «Укранафта» від 12 січня 2015 року № 58/10/25-00 відповідачем частково погашено суму заборгованості та станом на 12 січня 2015 року заборгованість перед бюджетом складає 14 996 875,40 грн., яка складається з суми податкових зобов'язань 14 368 302,95 грн. та залишку несплаченої пені - 628 573,41 грн.
Також матеріалами справи підтверджується, що позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу сформовано податкову вимогу від 02 вересня 2014 року № 787-25 на суму 4 874 186,51 грн. та надіслано 07 вересня 2014 року на адресу відповідача, яку останній отримав 08 вересня 2014 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» податковий борг у розмірі 14 996 875,40 гривень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача з урахуванням часткової сплати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно наданої довідки про суму податкового боргу ПАТ «Укрнафта» від 12 січня 2015 року № 58/10/25-00, роздруківкою зворотного боку облікової картки з плати за користування надрами для видобування природного газу та нафти.
Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.
За змістом п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем самостійно визначено суму плати за користування надрами у відповідних розрахунках, наведених вище, які, однак, у встановлений законом строк сплачені не були.
Згідно з п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, податкову вимогу від 02 вересня 2014 року № 787-25, надіслано відповідачу 07 вересня 2014 року та отримано останнім 08 вересня 2014 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
За правилами п. 95.1 ст. 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, з урахуванням того, що вимогою позивача є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема, встановлення факту сплати боргу в добровільному порядку, відстрочення та/або розстрочення такої заборгованості.
На виконання судового запиту від 17.12.2015 № 02.3-13/8626 (а.с. 67) позивач надав рішення Державної фіскальної служби України №255 від 07.08.2015 та договір від 10.08.2015 № 35, якими позивачу було розстрочено сплату податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та нафти зі щомісячною сплатою такого бору до 30.12.2015. При цьому, рішенням Державної фіскальної служби України від 06.10.2015 наказ №255 від 07.08.2015 було скасовано на підставі того, що відповідач не виконував умови договору про розстрочення та мав податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.
Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що на виконання судового запиту від 17.12.2015 № 02.3-13/8626 (а.с. 67) відповідачем надані письмові пояснення про те, що в період з 19.08.2015 по 26.11.2015 відповідачем було сплачено позивачу кошти у рахунок рентної плати за користування надрами на загальну суму 27 197 257,86 грн.
Відповідно до п. 87.9 ст. 89 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
З урахуванням викладеного, станом на момент прийняття даного рішення відповідачем у повній мірі погашено податковий борг у розмірі 14 996 875,40 грн., який стягується у даній справі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Цю обставину не заперечує і позивач, який у своїй відповіді на запит суду зазначає, що відповідач дійсно здійснював сплату податкових зобов'язань, яка була зарахована у рахунок погашення податкового боргу.
Таким чином, з огляду на погашення відповідачем у повному обсязі податкового боргу, що стягується у даній справі, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до п. 100.2 ст. 100 ПК платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом п. 100.6 ст. 100 ПК передбачено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відповідно до п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міндоходів України №574 від 10.10.13р., зареєстрованого в Мін'юсті України 31.10.13р. за №1853/24385, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
З аналізу наведених норм вбачається, що розстрочення податкового боргу має розглядатися як окремий спосіб погашення податкового боргу, поряд з такими способами його погашення як стягнення грошових коштів платника податків за рішенням суду та звернення стягнення на майно платника податків (ст. 95 ПК).
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення помилково не звернув уваги на наведені норми та не прийняв до уваги подання відповідачем до позивача заяви про розстрочення податкового боргу (т. 1 а.с. 202), оскільки у результаті вона стала підставою для прийняття рішення Державної фіскальної служби України №255 від 07.08.2015 та підписання договору від 10.08.2015 № 35 про розстрочення відповідачу сплати податкового боргу.
Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що суд першої інстанції помилково не звернув уваги на відкриття Окружним адміністративним судом м. Києва провадження у справі № 826/2590/15, в якій розглядалося питання скасування рішення та інкасових доручень позивача, якими з відповідача в позасудовому порядку стягувалася сума податкового боргу, що також стягувалася у даній справі.
Усуваючи таку помилку суду першої інстанції, з метою уникнення подвійного стягнення податкового боргу з відповідача, апеляційним судом було зупинено провадження даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 826/2590/15, та у зв'язку з прийняттям Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 26.11.2015 по справі № 826/2590/15, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2015 про задоволення позову, колегією суддів поновлено провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що враховуючи неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та фактичне погашення відповідачем податкового боргу, що стягується у даній справі, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року підлягає скасуванню а позовні вимоги залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області сплачену сум судового збору у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.