Справа № 826/17526/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
22 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.
За участю секретаря: Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Босфор" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення від 22.07.2015 року № 0026701706, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Босфор" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення від 22.07.2015 року №0026701706.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково - скасовано рішення №0026701706 від 22.07.2015 р. в частині застосування штрафу в розмірі 15025,40 грн. та пені у розмірі 1161,31 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.07.2015 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято рішення №0026701706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Босфор" накладено штраф в розмірі 15025,40 грн. та пеню у розмірі 1453,30 грн.
Позивач, вважаючи, що таке рішення винесено податковим органом незаконно, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач своєчасно сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за платіжним дорученням № 87 від 18.02.2015 року, а тому рішення №0026701706 від 22.07.2015 р. в частині застосування штрафу в розмірі 15025,40 грн. та пені у розмірі 1161,31 грн. є протиправним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 8 статті 9 цього Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків регулюється статтею 25 вказаного Закону.
За визначенням пункту 6 частини 1 статті 1 названого Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.02.2015 року ТОВ "НВО "Босфор" на розрахунковий рахунок ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві сплатило єдиний соціальний внесок за січень 2015 року у сумі 12282,80 грн. та 06.03.2015 року у сумі 212,38 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.02.2015 року №87 та від 06.03.2015 року №104 (а.с. 15,16).
З 19.02.2015 року позивачем було змінено місцезнаходження з Шевченківського району м. Києва на Голосіївський район міста Києва (03040, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, буд.70, нежитлове приміщення 328 (а.с.12)).
Для підтвердження сплати єдиного соціального внеску за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року 07.04.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО "Босфор" надіслало відповідачу лист, разом з копіями платіжних доручень та виписками з банку.
Проте, листом №6861/10/26-50-17-06-11 від 16.04.2015 року податковий орган повідомив, що кошти, сплачені на рахунки ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно з платіжними дорученнями від 18.02.2015 року №87 та від 06.03.2015 року №104 не обліковуються в картці особового рахунку, а тому позивачу запропоновано звернутись до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.
14.04.2015 року, 15.06.2015 року товариство зверталося до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві з проханням перевести кошти по сплаті за єдиний соціальний внесок за січень 2015 року в сумі 12282,80 грн. та 212,38 грн. з розрахункових рахунків податкового органу Шевченківського району на розрахунковий рахунок ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, але кошти перераховано не було.
Підстави стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначаються Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154.
Пунктом 4.2.3 Інструкції передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.
Відповідно до пункту 6.2 Інструкції, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Згідно пункту 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до пункту 7.2.2 Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Пунктом 7.9 Інструкції встановлено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі.
Отже, враховуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що нарахування ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві штрафу та пені за несвоєчасну сплату позивачем єдиного соціального внеску за за платіжним дорученням № 87 від 18.02.2015 року є протиправним, оскільки кошти ТОВ "НВО "Босфор" було сплачено у встановлений законм строк.
Також судова колегія погоджується з висновком суду про те, що кошти в розмірі 212,38 грн. за платіжним дорученням від 06.03.2015 року №104 були перераховані позивачем із запізненням, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" граничний термін сплати єдиного внеску за січень 2015 року був 20.02.2015 року, а тому відповідачем правомірно накладеноштраф (пеня) в розмірі 291,99 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Крім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Частиною 1 ст. 4 статті Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка набрала чинності станом на момент звернення з апеляційною скаргою, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зважаючи на те, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з вказаного суб'єкта владних повноважень до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 2009,70 грн. (1218*1,5=1827; 1827*110%/100%=2009,70) за ставкою звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру та з урахуванням змін до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01 вересня 2015 року.
Керуючись ст.ст. 94, 159,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2009,70 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Повний текст виготовлено: 23 грудня 2015 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Твердохліб В.А.
Костюк Л.О.