"22" грудня 2015 р. Справа № 922/1191/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.
секретар судового засідання Курченко В.А.
за участю представників:
ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» - ОСОБА_2 (довіреність від 12.08.2015р.)
ПАТ «ОТП ОСОБА_1»- ОСОБА_3 (довіреність від 22.09.2015р.)
ДПІ у Київському районі ГУ ДФС у Харківській області - ОСОБА_4 (довіреність від 08.09.2015р. №1442/10/20-31-10-13)
ліквідатора ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (довіреність від 10.12.2015р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», м. Харків (вх. № 5456 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.10.2015р. щодо розгляду скарги на бездіяльність ліквідатора у справі №922/1191/13
за заявою Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ», м. Харків
до Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ», м. Харків
про визнання банкрутом,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2015р. у справі №922/1191/13 відмовлено ХОД АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора.
ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі ХОД з цією ухвалою не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.10.2015р. у справі № 922/1191/13, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на бездіяльність ліквідатора.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії банкрута ОСОБА_5 При попередньому перегляді звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ліквідатора ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», Вищим господарським судом України при скасуванні постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р., виявлено ряд порушень з боку ліквідатора при здійсненні ним ліквідаційної процедури, а тому він вважає, що Вищим господарським судом встановлено неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків при здійсненні ним ліквідаційної процедури ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ». Недбале виконання обов'язків ліквідатора впливає на обсяг задоволення останнім своїх вимог від продажу належним чином сформованої ліквідаційної маси.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. апеляційну скаргу ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі ХОД прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2015р., відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2015р., у наступному складі суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
В судовому засіданні 22.12.2015р. апелянт наполягав на скасуванні ухвали Господарського суду Харківської області від 28.10.2015р., якою відмовлено у задоволенні скарги на дії ліквідатора з підстав зазначених в апеляційній скарзі, просив направити справу до Господарського суду Харківської області для розгляду.
Представник ПАТ «ОТП ОСОБА_1» підтримав доводи апелянта та просив скасувати оскаржувану ухвалу.
Представник банкрута наполягав на правомірності оскаржуваної ухвали, просив залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2013р. порушено провадження у справі № 922/1191/13 про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» на підставі вимог ст.ст. 12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено судове засідання, на якому судом буде вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» на 17.04.2013.
Постановою господарського суду Харківської області від 17.04.2013 ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_5
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2015, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р., затверджено наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс, провадження у справі припинено. Вказані ухвала та постанова скасована Вищим господарським судом України постановою від 04.08.2015р. Справу №922/1191/13 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу направлено до Господарського суду Харківської області для розгляду.
25.08.2015р. ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі ХОД звернулось до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора голову ліквідаційної комісії ОСОБА_5, в якій посилаючись на те, що він не має статусу арбітражного керуючого, а тому не має відповідної кваліфікації, що призводить до неналежного виконання своїх обов'язків ліквідатора у даній справі. Крім того, апелянт зазначає, що неналежне виконання обов'язків ліквідатора встановлено постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2015р. у даній справі.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Харківської області зазначив, що жодних доказів неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків заявником у скарзі не наведено, а тому відсутні підстави для її задоволення.
З таким висновком погоджується колегія суддів, з наступних підстав.
Частиною 2 статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
Відповідно до частини 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
За приписами ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч. 12 ст. 41 Закону).
Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що для визнання виконання ліквідатором своїх обов'язків неналежним та усунення його від обов'язків ліквідатора, заявник скарги повинен довести належними та допустимими доказами, у розумінні статті 34 ГПК України, наявність порушень при здійсненні ліквідатором своїх обов'язків за час здійснення ним ліквідаційної процедури.
Виходячи зі скарги банку, заявником здійснено посилання на постанову Вищого господарського суду України від 04.08.2015р. у даній справі, як на встановлений судом касаційної інстанції факт неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків.
Проте, з роз'яснень, наведених у пункті 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Не надається преюдиціального значення також обставинам, зазначеним:
у скасованих судових рішеннях (а в разі часткового скасування таких рішень - у скасованих їх частинах);
у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (частина друга статті 111-7 ГПК), - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.
Проте, як вбачається, скасовуючи ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.01.2015р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р., Вищий господарський суд України, розглядаючи саме затверджений судом першої інстанції звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, нового рішення не прийняв, зазначив про неповне з'ясування судами обставин даної справи та направив справу до суду першої інстанції на розгляд в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.
Тому, на думку колегії суддів відсутні підстави вважати, що неналежне виконання обов'явків ліквідатора з боку ОСОБА_5 встановлено постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2015р.
Апелянтом також наведено, що у даній справі про банкрутство, в якості ліквідатора призначено голову ліквідаційної комісії боржника ОСОБА_5, який не має статусу арбітражного керуючого, а відсутність у нього спеціальних знань та навичок, які дають право отримати відповідне свідоцтво перешкоджає йому належним чином здійснювати покладені на нього Законом про банкрутство відповідні обов'язки.
Проте, як зазначалось, приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дають можливість в деяких випадках призначити у справі про банкрутство голову ліквідаційної комісії боржника в якості ліквідатора (ч.2 ст.95).
Пунктом 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 врегульовано, що призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини шостої статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
На думку колегії суддів, правильність призначення ліквідатором банкрута саме голову ліквідаційної комісії повинно вирішуватись при прийнятті постанови про визнання ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» банкрутом та призначення ліквідатора та не може бути предметом розгляду скарги на дії ліквідатора за неналежне виконання останнім своїх обов'язків.
До того ж, ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» ні в скарзі на дії ліквідатора, ні в апеляційній скарзі жодним чином не наводить порушення здійсненні ліквідатором при виконанні ним своїх обов'язків за період з моменту скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 20.01.2015р. та до винесення ухвали про затвердження звіту ліквідатора.
Таким чином, на думку колегії суддів, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються вищенаведеним. Інших підстав щодо скасування оскаржуваної ухвали заявником не наведено.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали нормам чинного законодавства та матеріалам.
На підставі наведеного, ухвалу господарського суду Харківської області від 28.10.2015р. про відмову у задоволенні скарги ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» на дії ліквідатора у справі № 922/1191/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
Апеляційну скаргу Харківської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», м. Харків залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.10.2015р. у справі №922/1191/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 24.12.2015 року.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Крестьянінов О.О.