Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"17" грудня 2015 р. Справа № 911/4544/15
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій»
про вчинення певних дій
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. №2-15/06 від 05.01.2015);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 04.08.2015).
Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача укласти договір про пайову участь (внесок) замовника будівництва у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари в редакції, викладеній у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку з укладання договору про пайову участь (внесок) замовника будівництва у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2015 порушено провадження у справі №911/4544/15, розгляд справи призначено на 12.11.2015.
12.11.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву (вх. №27003/15), згідно яких позивач заперечив проти задоволення позову, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідачем не здійснювалось будівництво за зазначеною позивачем адресою, крім того позивачем не надано доказів, які б підтверджували здійснення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку по вул. Василя Симоненко, 00 в м. Бровари відповідачем.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2015 продовжено строк вирішення спору у справі №911/4544/15 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.12.2015
У судовому засіданні 17.12.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
У судовому засіданні 17.12.2015 представник позивача надав для залучення до матеріалів справи родруківку з сайту про об'єкт будівництва.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області звертаючись до господарського суду Київської області з позовною заявою про зобов'язання ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» укласти договір про пайову участь (внесок) замовника будівництва у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари, в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що як йому стало відомо, в травні 2013 відповідачем зареєстровано декларацію про готовність об'єкта будівництва котеджної забудови з елементами паркової зони та благоустрою (І черга) індивідуальний житловий будинок по вул. Василя Симоненка, 00, м. Бровари, до експлуатації в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за №КС142131420373.
З огляду на те, що всупереч вимогам Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” відповідач до введення об'єкта будівництва в експлуатацію договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Бровари не уклав, 04.06.2015 позивачем було вручено відповідачу лист №2-6/2064 з вимогою звернутись до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області із заявою про укладення договору про пайову участь, натомість відповідач вимоги наведеного листа не виконав.
Посилаючись на те, що відповідач безпідставно ухиляється від передбаченого ч.ч. 2, 9 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” обов'язку укласти із позивачем договір про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бровари, позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти договір про пайову участь (внесок) замовника будівництва у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари у запропонованій позивачем редакції, з підстав ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та ст. 179 Господарського кодексу України.
При цьому, доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем надано не було.
Так, зокрема, до матеріалів справи позивачем не додано декларації про готовність об'єкта зазначеного будівництва, не надано інших доказів на підтвердження того, що замовником зазначеного об'єкта за адресою: вул. ОСОБА_3, 00, м. Бровари, Київська обл., є саме відповідач.
Крім того, відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву, зазначив, що ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» не здійснювалось будівництво за зазначеною позивачем адресою.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Частинами 1, 2, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, згідно яких спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Виходячи зі змісту вказаних норм і принципу свободи договору, можливість розгляду судом спорів спори про спонукання до укладення договору обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Статтею 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” унормовано, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням і використанням коштів забудовників об'єктів містобудування у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку з будівництвом об'єктів містобудування на території міста Бровари регулюється відповідним Положенням про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари, затвердженого рішенням Броварської міської ради Київської області №928-32-06 від 18.04.2013 (далі-Положення).
У відповідності до п.п. 1.2, 1.5 Положення, пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари - перерахування замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до міського бюджету коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари.
Питання відносно зобов'язання замовника будівництва щодо пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари обумовлюються в містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки, що перебуває у володінні чи користування такого замовника.
За приписами ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та п. 1.2 Положення, обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту покладено виключно на замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.
При цьому, в силу вимог ч. 9 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Аналогічні строки укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту передбачені п. 3.2 Положення.
Відповідно до ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Наведені норми кореспондують з приписами пунктів 2, 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду наведеного, а також враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме відповідач є замовником об'єкту будівництва по вул. Василя Симоненка, 00 у м. Бровари Київської обл., крім того, суду не надано декларації про готовність об'єкта до експлуатації по вул. Василя Симоненка, 00 у м. Бровари Київської обл., суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобовязання ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» укласти договір про пайову участь (внесок) замовника будівництва у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари є безпідставною та необгрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні позову повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено: 23.12.2015.
Суддя В.М. Антонова