Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
"21" грудня 2015 р. Справа № 911/5390/15
Суддя В.М. Антонова розглянувши позовну заяву і подані до неї документи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор»
до Комунального медичного закладу Рокитнянської районної ради Київській області «Рокитнянська районна лікарня»
про зобов'язання внести виправлення в листок непрацездатності
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 08.12.2015 (вх. №5646/15 від 18.12.2015) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» до Комунального медичного закладу Рокитнянської районної ради Київській області «Рокитнянська районна лікарня» про зобов'язання внести виправлення в листок непрацездатності.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява не може бути прийнята судом до провадження, оскільки вона не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до ст.125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації.
Згідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Зокрема, ч.2 цієї норми визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарськими судами підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
- спорів про приватизацію державного житлового фонду;
- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесені до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
За змістом відповідної норми, характерним для справ, які розглядаються господарським судом у порядку позовного провадження, є наявність спору про право (також див. п.3.1 постанови пленуму ВГСУ від 24.10.2011 №10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”).
Як вбачається зі змісту поданої заяви позивач просить суд зобов'язати відповідача внести виправлення в листок непрацездатності у зв'язку з тим, що на його думку, невірно зазначено причину непрацездатності.
Отже, фактично позивач просить встановити певний факт, а саме, те, що дії відповідача при заповненні листка непрацездатності є неправомірними, однак, при цьому не передає на вирішення суду певний спір про право.
За таких обставин, до повноважень господарського суду не віднесено розгляд справ про внесення виправлень до листків непрацездатності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Згідно п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.
Крім того суд звертає увагу позивача, що згідно статті 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Господарського процесуального кодексу України, а позивач в обґрунтування поданої заяви посилається на статті 3, 4, 15, 109, 118, 119, 120 Цивільно-процесуального кодексу України,
На підставі викладеного, керуючись ст. 3 ГК України, ст. 12, п.1 ч.1 ст.62, ст.86 ГПК України, суд
Відмовити у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» до Комунального медичного закладу Рокитнянської районної ради Київській області «Рокитнянська районна лікарня» про зобов'язання внести виправлення в листок непрацездатності.
Суддя В.М. Антонова