ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.12.2015№910/27192/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу №910/27192/15
за позовом комунального підприємства «Київський метрополітен», м. Київ,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,
про стягнення 125 602, 83 грн.,
за участю представників:
позивача - Василенко Т.О. (довіреність від 02.1 1.2015 №137);
відповідача - ОСОБА_1 (особисто).
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі - КП «Київський метрополітен»; Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1; Підприємець):
- 59 280, 34 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору від 20.07.2012 № 523 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір оренди); 5 682, 06 грн. пені та 293, 85 грн. 3% річних, а всього 65 256, 24 грн.;
- 3 022, 09 грн. заборгованості, що утворилася внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 умов договору від 16.07.2010 № В-47-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна (далі - Договір на відшкодування витрат); 746, 70 грн. пені та 38 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2015 порушено провадження у справі.
11.12.2015 представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати просив відмовити з огляду на таке:
- законодавством України, зокрема, частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтею 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Законом України «Про оренду державного і комунального майна» (далі - Закон) встановлено, що оренда є відплатним зобов'язанням за фактичне користування майном;
- оскільки позивач не надає відповідачу можливості скористатися своїм пріоритетним правом на подовження Договору оренди, що викладено у листах позивача, то орендні правовідносини, що ґрунтувались на умовах Договору оренди, припинились, майно не використовувалось, а тому відсутні правові підстави для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати після дати припинення Договору оренди з 01.04.2015;
- господарська діяльність відповідача на об'єкті оренди полягала у здачі в суборенду кіоску для здійснення суборендарями торгівельної діяльності, що є єдиним видом економічної діяльності, який здійснює відповідач, проте 30.03.2015 у зв'язку з неможливістю використовувати майно суборендарі розірвали договір та повернули майно, що орендується відповідачу;
- об'єкт оренди Підприємець в суборенду після 30.03.2015 не здавав, тобто орендоване майно не використовував;
- листом від 10.02.2015 відповідача було повідомлено про відключення електропостачання та припинення надання послуг з утримання об'єкта оренди на об'єкті оренди у зв'язку з закінченням строку Договору оренди;
- з огляду на відсутність факту використання відповідачем орендованого приміщення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати задоволенню не підлягають.
14.12.2015 відповідач подав суду копію акта приймання-передачі нерухомого майна від 01.04.2015, який, на думку Підприємця, підтверджує факт повернення орендованого майна орендодавцю та балансоутримувачу.
18.12.2015 представник позивача подав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача:
- орендну плату за період з квітня 2015 року до грудня 2015 року, що становить 101 299, 84 грн. (за квітень 2015 року - 10 457, 25 грн.; за травень 2015 року - 11 921, 27 грн.; за червень 2015 року - 12 183, 54 грн.; за липень 2015 року - 12 232, 27 грн.; за серпень 2015 року - 12 109, 95 грн.; за вересень 2015 року - 12 013, 07 грн.; за жовтень 2015 року - 12 289, 37 грн.; за листопад 2015 року - 12 129, 61 грн.; за грудень 2015 року - 5 587, 45 грн.); 11 169, 57 грн. пені та 779, 19 грн. 3% річних;
- 11 234, 33 грн. заборгованості, що утворилася внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 умов Договору на відшкодування витрат; 1 060, 78 грн. пені та 59, 12 грн. 3% річних.
Разом з тим 18.12.2015 позивач подав суду заяву про повернення зайво сплаченого судового збору.
21.12.2015 представник Підприємства подав суду акт від 14.12.2015 про демонтаж тимчасових огороджувальних конструкцій орендаря, що знаходилися на місці орендованого майна за Договором.
Підприємець подала суду додаткові пояснення по суті спору, в яких зазначила, зокрема, таке:
- у пункті 9.7 Договору оренди зазначено, зокрема, про те, що продовження Договору оренди на той самий строк на тих самих умовах, оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору оренди, проте оскільки такої угоди не укладалося, то вказаний Договір припинив свою дію 29.03.2015;
- 01.04.2015 відповідач отримала від позивача акт приймання-передачі нерухомого майна у трьох примірниках, підписаний директором Департаменту забезпечення організаційної діяльності Підприємства Шубинським О.В. та не підписаний орендодавцем;
- оскільки в силу частини першої статті 581 ГК України суб'єкт господарювання може, а не повинен мати печатки, відповідач не вимагала у Підприємства вказаного акта з відтиском печатки;
- починаючи з 15.04.2015 об'єкт оренди Підприємцем не використовувався;
- Договір на відшкодування витрат припинив свою дію 29.03.2015.
У судовому засіданні 21.12.2015 представник позивача позовні вимоги просив задовольнити; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
16.07.2010 Підприємство (балансоутримувач) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір на відшкодування витрат, за умовами якого:
- балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору (додаток 1) за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувачу вказані витрати (пункт 1.1 Договору на відшкодування витрат);
- облік і розрахунки здійснюються у безготівковій формі щоквартально (пункт 2.1 Договору на відшкодування витрат);
- орендар здійснює платіж з відшкодування витрат з отримання об'єкту оренди щоквартально не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, на підставі виданих балансоутримувачем розрахунків (пункт 2.2 Договору на відшкодування витрат);
- розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, який є невідємною частиною договору і який переглядається балансоутримувачем у випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в додатку № 1 до договору і фактичного використання орендарем об'єктів оренди.
На момент укладання договору сума відшкодування витрат з врахуванням ПДВ становить 1 030, 72 грн. (пункт 2.2 Договору на відшкодування витрат);
- орендар зобов'язується, зокрема, до п'ятого числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійно отримувати рахунок з відшкодування витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору на відшкодування витрат);
- балансоутримувач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість за договором з урахуванням штрафних санкцій відповідно до умов договору та чинного законодавства України (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 Договору на відшкодування витрат);
- за несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України (пункту 5.2 Договору на відшкодування витрат);
- договір укладено строком на календарний рік і діє до 31.12.2010 включно (пункт 6.1 Договору на відшкодування витрат);
- у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності впродовж одного місяця, він вважається продовжений на той самий термін і на умовах, які були передбачені договором (пункт 6.4 Договору на відшкодування витрат).
Отже, в силу пункту 6.4 Договору на відшкодування витрат вказаний договір є чинним, оскільки сторонами не було подано суду доказів звернення однієї з сторін до іншої з заявою про припинення його дії.
Вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з додатком 1 до Договору на відшкодування витрат до переліку об'єктів, крім частини переходу станції метро «Контрактова площа (вестибюль № 1) за Договором увійшли також частина переходу станції метро «Петрівка» (вестибюль № 2) за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2012 № 521 та частина переходу станції метро «Святошин» (східний вестибюль № 1) за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.07.2012 № 526, укладеними Підприємством та ФОП ОСОБА_1
Оскільки ФОП ОСОБА_1 не сплатила суму відшкодування витрат балансоутримувача на отримання та обслуговування об'єктів оренди за перший - половину четвертого квартали 2015 року (11 234, 33 грн.), позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача вказаної суми.
За умовами підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Договору на відшкодування витрат відповідач зобов'язаний, зокрема, до п'ятого числа місяця, наступного за звітним кварталом, самостійно отримувати рахунок з відшкодування витрат та не пізніше 20 числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача.
Оскільки обґрунтованих заперечень стосовно заявленої вимоги чи доказів сплати відшкодування витрат балансоутримувача на отримання та обслуговування об'єктів оренди ФОП ОСОБА_1 суду не подала, то суд вбачає за можливе вказану вимогу задовольнити, стягнувши з відповідача на користь Підприємства 11 234, 33 грн.
Разом з тим, 20.07.2012 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі заступника начальника, який діє на підставі Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744, Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 та наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.11.2011 № 457, правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (орендодавець), КП «Київський метрополітен» (підприємство; отримувач коштів) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди, за умовами якого:
- орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.06.2012 № 121 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначене відповідно до проектної документації, розробленої Державним підприємством «ПІ Укрметротунельпроект» (далі - ДП «ПІ Укрметротунельпроект»), тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря (об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: станція метро «Контрактова площа» (вестибюль № 1), б/н для торгівлі непродовольчими товарами (пункт 1.1 Договору оренди);
- об'єктом оренди є частина переходу, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 15 м2 та зазначена в викопіюванні з схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину Договору оренди (пункт 2.1 Договору);
- об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Київський метрополітен» (пункт 2.4 Договору оренди);
- за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250 (далі - Методика), та на дату підписання Договору оренди становить без ПДВ 387, 19 грн. за 1 м2 орендованої площі, що в цілому становить 5 807, 89 грн. (пункт 3.1 Договору оренди);
- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (пункт 3.2 Договору оренди);
- розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (пункт 3.3 Договору оренди);
- додатково до орендної плати нараховується податок на до дану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.4 Договору оренди);
- орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), а саме КП «Київський метрополітен», починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (пункт 3.5 Договору оренди);
- орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця (пункт 3.6 Договору оренди);
- вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, е входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених з орендарем з підприємством або організаціями, які надають такі послуги (пункт 3.8 Договору оренди);
- зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж впродовж 10 календарних днів з дати підписання Договору оренди. Підприємство зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії Договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики (пункт 3.9 Договору оренди);
- орендодавець зобов'язаний впродовж 30 днів з моменту підписання Договору оренди з додатками передати, а орендар прийняти за актом приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується орендодавцем, орендарем та підприємством.
У разі відмови орендаря від підписання акта приймання-передачі впродовж 20 днів з дати отримання акта від орендодавця договір припиняє свою дію (пункт 4.1 Договору оренди);
- орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі (пункт 4.2 Договору оренди);
- орендар після припинення дії Договору оренди зобов'язаний впродовж 30 календарних днів передати майно за актом приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати (пункт 4.15 Договору оренди);
- за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням (пункт 6.2 Договору оренди);
- орендодавець на користь підприємства або підприємство самостійно має право стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов'язань за Договором оренди, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України (пункт 6.10 Договору оренди);
- Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 29.03.2015 (пункт 9.1 Договору оренди).
- Договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку на який було його укладено (пункт 9.4 Договору оренди);
- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору оренди або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір оренди вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору оренди (пункт 9.7 Договору оренди).
Згідно узгодженого сторонами розрахунку, розмір місячної орендної плати за об'єкт оренди станом на березень 2012 року становить 5 807, 89 грн. (без ПДВ та без врахування індексу інфляції).
На виконання умов Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування відповідно до умов Договору об'єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.07.2012.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду.
Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною першою статті 2 Закону передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
За приписами частини першої статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Змістом пункту 9.7 Договору та частиною другою статті 17 Закону встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У встановлений Договором оренди строк (впродовж місяця), а саме 17.04.2015 Підприємство надіслало відповідачу листа, в якому вимагало звільнити об'єкт оренди, оскільки термін дії Договору закінчився 29.03.2015 та попередило відповідача, що у разі незвільнення об'єкту оренди від своїх огороджувальних конструкцій з метою виконання пункту 6 припису Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій України у місті Києві від 0.05.2014 «Про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту» та припису Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.04.2015, підпункту 8.5.6 пункту 8.5 Договору, демонтаж огороджувальних конструкцій буде проведено примусово.
Відповідно до пункту 2 статті 26, пункту 1 статті 27 Закону договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.
Отже, можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах чи переважне право продовження договору оренди законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї із сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.
В даному випадку позивач заперечив щодо продовження дії Договору оренди шляхом направлення відповідного листа від 17.04.2015 на адресу відповідача, а тому Договір оренди є таким, що припинив свою дію з 29.03.2015.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що оскільки Договір оренди припинено, майно фактично не використовувалось, то відсутні правові підстави для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати після дати припинення Договору оренди з 01.04.2015, проте суд не погоджується з такими твердженнями Підприємця з огляду на таке.
У пункті 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, слід враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.
Частиною другою статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018 - 2000) крім будівель до споруд відносять інженерні споруди, що призначені для виконання технічних, військових, транспортних задач (наприклад, міст, залізнична платформа, телевізійна щогла, тунель, віадук, станція метро, підземний перехід, конкорс, резервуар, бомбосховище, дот, дзот і та ін.).
Обов'язок зі сплати орендної плати, передбачений законодавством та умовами Договору оренди, припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.
Крім того, пунктом 3.5 Договору передбачено, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Пунктом 4.15 Договору встановлено, зокрема, що орендар після припинення дії Договору оренди зобов'язаний впродовж 30 календарних днів передати майно за актом приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.
Тобто, тягар передачі орендованого майна за актом приймання-передачі орендодавцю та балансоутримувачу покладено на Підприємця.
Акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.04.2015, який, на думку відповідача, підтверджує факт повернення орендованого майна орендодавцю та балансоутримувачу, не містить підпису уповноваженої особи Департаменту та відтисків печаток позивача та третьої особи, у зв'язку з чим суд не приймає вказаний акт як доказ повернення орендованого майна орендодавцю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано суду доказів того, що підприємець звертався до сторін Договору оренди з пропозицією належним чином оформити вказаний акт.
Отже, з наведеного можна дійти висновку, що об'єкт оренди відповідачем не передано за актом приймання-передачі нерухомого майна.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, а частиною третьою статті 19 Закону встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
У пункті 3.6 Договору передбачено, зокрема, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за орендну плату за період з квітня 2015 року до грудня 2015 року становить 101 299, 84 грн., а саме:
за квітень 2015 року - 10 457, 25 грн.;
за травень 2015 року - 11 921, 27 грн.;
за червень 2015 року - 12 183, 54 грн.;
за липень 2015 року - 12 232, 27 грн.;
за серпень 2015 року - 12 109, 95 грн.;
за вересень 2015 року - 12 013, 07 грн.;
за жовтень 2015 року - 12 289, 37 грн.;
за листопад 2015 року - 12 129, 61 грн.;
за грудень 2015 року - 5 587, 45 грн.
Оскільки Підприємцем не подано суду доказів сплати орендних платежів за вказаний період, як і не подано суду контррозрахунку орендної плати, то суд вбачає за можливе вказану вимогу задовольнити.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що законодавством України, зокрема, частиною третьою статті 285 ГК України, статтею 762 ЦК України, Законом встановлено, що оренда є відплатним зобов'язанням за фактичне користування майном, оскільки вказані норми не містять наведених відповідачем вказівок щодо фактичного користування майном.
Посилання відповідача на те, що 30.03.2015 у зв'язку з неможливістю використовувати майно суборендарі розірвали Договір та повернули майно, що орендується відповідачу, у зв'язку з чим Підприємець орендоване майно не використовував, суд також не бере до уваги, оскільки частиною першою статті 19 Закону та пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Разом з тим, лист від 10.02.2015 № 15/6-421, в якому відповідача було повідомлено про відключення електропостачання та припинення надання послуг, у разі неукладення нового договору на користування електричною енергією не стосується предмету даного спору.
Крім суми основного боргу за договорами Підприємство ставить вимоги про стягнення з відповідача 11 169, 57 грн. пені та 779, 19 грн. 3% річних за неналежне виконання умов Договору та 1 060, 78 грн. пені та 59, 12 грн. 3% річних за невиконання умов Договору на утримання орендованого майна.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.
За розрахунком позивача за неналежне виконання умов Договору оренди з відповідача слід стягнути 779, 19 грн. 3% річних, а саме:
за квітень 2015 року на суму 10 457, 25 грн. за період з 21.05.2015 до 14.12.2015 - 178, 78 грн.;
за травень 2015 року на суму 11 921, 27 грн. за період з 21.06.2015 до 14.12.2015 - 173, 43 грн.;
за червень 2015 року на суму 12 183, 54 грн. за період з 21.07.2015 до 14.12.2015 - 147, 20 грн.;
за липень 2015 року на суму 12 232, 27 грн. за період з 21.08.2015 до 14.12.2015 - 116, 63 грн.;
за серпень 2015 року на суму 12 109, 95 грн. за період з 21.09.2015 до 14.12.2015 - 84, 61 грн.;
за вересень 2015 року на суму 12 013, 07 грн. за період з 21.10.2015 до 14.12.2015 - 54, 31 грн.;
за жовтень 2015 року на суму 12 289, 37 грн. за період з 21.11.2015 до 14.12.2015 - 24, 24 грн.
За неналежне виконання умов Договору на відшкодування витрат за розрахунком Підприємства з ФОП ОСОБА_1 слід стягнути 59, 12 грн. 3% річних за період з 21.04.2015 до 14.12.2015.
Перевіривши подані розрахунки, суд дійшов висновку про таке: початок періодів нарахування визначено позивачем правильно; визначений позивачем період закінчення нарахування не суперечить нормам чинного законодавства; заявлені позивачем суми до стягнення вирахувано правильно, з огляду на наведене вказані вимоги підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 785 ЦК України встановлено, що:
у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов'язку, передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.
Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою частини другої вказаної статті, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі, а не з фактичним користуванням, чи то перебуванням орендаря в цьому приміщенні.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.
Пунктом 6.2 Договору оренди передбачено, зокрема, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За розрахунком позивача сума пені за неналежне виконання умов Договору оренди становить 11 169, 57 грн., а саме:
за квітень 2015 року на суму 10 457, 25 грн. за період з 28.08.2015 до 14.12.2015 - 1 458, 26 грн.;
за травень 2015 року на суму 11 921, 27 грн. за період з 21.06.2015 до 14.12.2015 - 2 991, 89 грн.;
за червень 2015 року на суму 12 183, 54 грн. за період з 21.07.2015 до 14.12.2015 - 2 458, 28 грн.;
за липень 2015 року на суму 12 232, 27 грн. за період з 21.08.2015 до 14.12.2015 - 1 846, 23 грн.;
за серпень 2015 року на суму 12 109, 95 грн. за період з 21.09.2015 до 14.12.2015 - 1 258, 59 грн.;
за вересень 2015 року на суму 12 013, 07 грн. за період з 21.10.2015 до 14.12.2015 - 799, 38 грн.;
за жовтень 2015 року на суму 12 289, 37 грн. за період з 21.11.2015 до 14.12.2015 - 356, 90 грн.
Перевіривши розрахунок позивача суми пені за неналежне виконання умов Договору, господарський суд вважає, що він неправильний; за рахунком суду сума пені з урахуванням приписів статті 232 ГК України, становить 10 858, 15 грн.
За неналежне виконання умов Договору на відшкодування витрат Підприємство просило суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 1 060, 78 грн. пені за період з 21.04.2015 до 14.12.2015, проте оскільки Підприємством під час проведення розрахунку не враховано норми статті 232 ГК України, суд здійснив власний розрахунок, згідно з яким вказана вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 864, 40 грн.
Водночас, відповідно до норм Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України «Про судовий збір»), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною першою статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України від 28.12.2014 №80-VIIІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивачем сплачено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», а саме сплачено 2 436 грн. судового збору (платіжне доручення від 19.10.2015 № 10761), замість 1 884, 04 грн.
З огляду на наведене поверненню позивачу підлягає 551, 96 грн. надлишково сплаченого судового збору.
За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (01015, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр-т. Перемоги, 35; ідентифікаційний номер 03328913) 101 299 (сто одну тисячу двісті дев'яносто дев'ять) грн. 84 коп. основного боргу за договором оренди від 20.07.2012 № 523; 10 858 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 15 коп. пені; 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 19 коп. 3% річних; 11 234 (одинадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн.. 33 коп. заборгованості за договором від 16.07.2010 № В-47-10 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна; 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 40 коп. пені; 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп. 3% річних та 1 876 (одну тисячу вісімсот сімдесят шість) грн. 32 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Повернути комунальному підприємству «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр-т. Перемоги, 35; ідентифікаційний номер 03328913) з державного бюджету України 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 96 коп. надлишково сплаченого судового збору.
5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.12.2015.
Суддя О. Марченко