копія
23 грудня 2015 р. Справа № 818/3823/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гордієнко Є.Є.,
позивачки - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/3823/15
за позовом ОСОБА_1
до Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції,
третя особа: державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2
про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) звернулась до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС Конотопського МУЮ), третя особа: державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, в якому просить:
- визнати дії державного виконавця відділу ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, які виразилися у винесенні постанов від 06.10.2015 року про проведення щомісячних утримань з доходів позивача до повної сплати боргу по виконавчому збору у сумі 680,00 грн. та витрат по виконанню в сумі 46,00 грн. противоправними;
- визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця Ларіонової М.Є. від 06.10.2015 про проведення з позивача стягнень виконавчого збору в розмірі 680,00 грн. та витрат на виконання в розмірі 46, 88 грн.
- зобов'язати відділ ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції повернути утримані з пенсії позивача кошти за вищезазначеними постановами в розмірі 266,60 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що 12 листопада 2015 року позивачці стало відомо про те, що з її пенсії згідно постанов державного виконавця Ларіонової М.Є. від 06.10.2015 року проводяться відрахування на погашення виконавчого збору в розмірі 680,00 грн. та 46,88 грн. витрат на виконання.
В постановах від 06.10.2015 року та супровідних листах до них за №15906-15907/02-54/12 від 06.10.2015 року, які були направлені ДВС до УПФУ зазначено, що постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 680,00 грн. винесено у зв'язку з виконанням виконавчого документу № б/н від 17.06.2013 року, а постанву про стягнення з позивача витрат на виконання в розмірі 46,88 грн. на підставі виконавчого документу від 01.12.2014 року.
Дані стягнення були проведені у зв'язку з виконанням виконавчого листа № 2/577/5/2013 від 23.05.2013 року, виданого на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду від 07.02.2013 року.
Позивач зауважує, що на даний час в судовому порядку були встановлені деякі факти, які пов'язані з виконанням рішення суду від 07.02.2013 року, а тому вважає дії державного виконавця Ларіонової М.Є. по винесенню цих постанов неправомірними, з огляду на наступне.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 30.03.2015 року, залишеною без змін Ухвалою Апеляційного суду Сумської області, постанова державного виконавця Ларіонова A.C. про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2014 року була скасована, та судом було встановлено, що виконавчий документ не був виконаний державним виконавцем.
Таким чином, на думку позивача, підстав для стягнення з неї виконавчого збору та витрат на виконання немає.
Крім того, позивач зазначає, що виконавчий документ, на який посилається державний виконавець у постанові про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 680,00 грн. був винесений 17.06.2013 року. Таким чином, станом на 06 жовтня 2015 року строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання сплив, а тому, на переконання позивача, державний виконавець згідно діючого законодавства не мав права виносити постанову від 06.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 680,00 грн.
В судовому засіданні позивачка адміністративний позов підтримала, просила суд його задовольнити.
Представник відповідача та третя особа у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
22.12.2015 від Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції до суду надійшло письмове заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що оскільки рішення, яке підлягало виконанню та у зв'язку із невиконанням якого були винесені постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є чинним, то і оскаржувані постанови законними, правомірними та такими, що відповідають ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Заслухавши доводи позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
17.06.2013 відповідачем прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 680 грн. (а.с. 9).
14.02.2014 відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/577/5/2013 (а.с. 10).
01.12.2014 відповідачем прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 680 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 46, 88 грн.
06.10.2015 старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 на підставі постанови Конотопського МРУЮ від 01.12.2014 № б/н прийнято постанову ВП № 45730323 про утримання з доходу ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 46, 88 грн. (а.с. 8) та на підставі постанови Конотопського МРУЮ від 17.06.2013 № б/н прийнято постанову ВП № 457303089 про утримання з доходу ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 680, 00 грн. (а. с. 7).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець крім іншого зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 01.12.2014 відповідачем прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 680 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 46, 88 грн.
Зазначені постанови були оскаржені позивачкою до суду.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.03.2015р. по справі № 577/1032/15-а в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.03.2015р. по справі № 577/1032/15-а -без змін.
Відповідно до мотивувальної частини зазначених судових рішень встановлено, що відповідач приймаючи постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 680 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 46, 88 грн. діяв у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, судами встановлено правомірність відкриття виконавчого провадження виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 680 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 46, 88 грн.
Згідно ч.1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Позивачка в судовому засіданні не надала доказів наявності у неї інших доходів крім пенсії які державний виконавець міг стягнути у порядку виконання постанов про стягнення з ОСОБА_1 680 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 46, 88 грн.
Інших підстав для скасування оскаржуваних постанов позивачкою не зазначено.
Отже, виходячи з вищевикладеного суд приходить висновку, що відповідачем приймаючи оскаржувані постанови діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції про визнання противоправними дій державного виконавця відділу ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, які виразилися у винесенні постанов від 06.10.2015 року про проведення щомісячних утримань з доходів позивача до повної сплати боргу по виконавчому збору у сумі 680,00 грн. та витрат по виконанню в сумі 46,00 грн. визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Ларіонової М.Є. від 06.10.2015 про проведення з позивача стягнень виконавчого збору в розмірі 680,00 грн. та витрат на виконання в розмірі 46, 88 грн. та зобов'язання відділ ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції повернути утримані з пенсії позивача кошти за вищезазначеними постановами в розмірі 266,60 грн. не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції, третя особа: державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складений 25.12.2015.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук