ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10
18 грудня 2015 року № 813/5446/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області, виконуючого обов'язки начальника Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування наказу,
постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю, а саме суд визнав протиправним та скасував наказ №263-к/тм від 17.08.2015 року Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності провідного спеціаліста сектора централізованого оформлення документів №2 управління з питань громадянства, реєстрації роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_3.
А також стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 487,00 грн. (сплачений позивачем судовий збір).
07.12.2015 року представником позивача подано заяву, котрою просить суд ухвалити додаткове судове рішення з огляду на не вирішення судом питання судових витрат в частині витрат позивача пов'язаних з отриманням правової допомоги.
Для розгляду заяви, відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України судом було призначено судове засідання на 18.12.2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просив заяву задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечив.
Дослідивши клопотання представника позивача та вивчивши матеріали позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Стаття 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлює, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою особою, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Як вбачається з постанови суду від 04.12.2015 судом не повністю вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме в частині витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката.
В матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги послуг адвоката ОСОБА_5 від 28.08.2015 року №007/15, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1813 від 02.12.2010 року, акт виконаних робіт №001/15 від 03.11.2015 року та квитанція №13 від 04.11.2015 року на суму 3875 грн.
Зокрема із акту приймання-передачі послуг №001/15 від 03.11.2015 року до договору про надання правової допомоги від 03.11.2015 року вбачається, що адвокат ОСОБА_6 надав, а ОСОБА_3 прийняла такі послуги як:
- юридична експертиза документів, наданих замовником для позову до Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області, виконуючого обов'язки начальника Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування наказу;
- вивчення законодавства України, що регулює спірні правовідносини;
- підготовка позову про визнання протиправним та скасування наказу №263-к/тм від 17.08.2015 року Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області;
- формування переліку документів,згідно з додатками вказаними у позовній заяві;
- вивчення документів наданих Головним управлінням державної міграційної служби України у Львівській області;
- участь в судових засіданнях.
Відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 28.08.2015 року №007/15 вартість послуг з надання правової допомоги щодо врегулювання спірних правовідносин між позивачем становить 40% мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
З акту №001/15 від 03.11.2015 року вбачається, що загальна кількість годин становить 7 годин, за котрі загальна вартість наданих послуг складає 3875 грн.
Однак, суду не надано розрахунку наданих юридичних послуг в межах даної адміністративної справи, які б містили інформацію про те, скільки годин представник позивача приймав участь у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що за таких умов суд не в змозі здійснити підрахунки, у відповідності до вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Таким чином, суду не надано доказів фактичних витрат робочого часу приватного фахівця у галузі права на здійснення захисту інтересів позивача, а саме витрати робочого часу є підставою для розрахунку компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах.
Отже, зважаючи на відсутність документального підтвердження кількості фактично відпрацьованих представником позивача годин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 158-163, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити.
Додаткова постанова, відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Додаткова постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2015 року.
Суддя Сидор Н.Т.