ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
21 грудня 2015 року 11 год. 44 хв. Справа № 813/4228/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ДП "Львіввугілля" в особі ВП "Шахта "Степова" до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ДП "Львіввугілля" в особі ВП "Шахта "Степова" до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004161720 від 22.05.2015 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначає про безпідставність висновків акта перевірки від 05.05.2015 року за №255/2200/26360457 у якому контролюючий орган зазначив про несвоєчасне перерахування ДП "Львіввугілля" податку на доходи з фізичних осіб. Крім того, вказує на те, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 50% та 75% суми податку, оскільки не застосував до ДП "Львіввугілля" в особі ВП "Шахта "Степова" штрафних санкцій у відповідності до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України протягом 1095 днів, що виключає наявність повторності та підстав для застосування штрафу у таких розмірах. А відтак, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству.
Ухвалою суду від 12.11.2015 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 21.12.2015 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила суд позов задовольнити.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, в яких зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта №255/2200/26360457 від 05.05.2015 року “Про результати планової виїзної перевірки ВП “Шахта “Степова” ДП “Львіввугілля”, код ЄДРПОУ 26360457 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2014 р.”.
Даною перевіркою встановлено, в тому числі, порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, п.87.9 ст.87, ст.167, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині несплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 5 648 828,40 грн. та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 33 351 208,52 грн. Саме з цих мотивів контролюючий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати за основним платежем 5 648 828,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22 979 419,38 грн. і на думку відповідача підстав для його скасування немає, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд заслухав пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обгрунтовуються, та встановив наступні фактичні обставини справи.
Сокальською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку Відокремленого підрозділу «Шахта Степова» ДП «Львіввугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.05.2015 року за №255/2200/26360457.
Вказаним актом встановлено порушення позивачем, зокрема:
-п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135, пп.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України;
-п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.5 п.138.8, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України;
-пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України;
-п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, п.87.9 ст.87, ст.167, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.
На основі висновків щодо порушень п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, п.87.9 ст.87, ст.167, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004161720 від 22.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати за основним платежем 5 648 828,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22 979 419,38 грн., всього на суму 28 628 247,78 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).
Згідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Обов'язок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету відповідно до п.168.1.1 ст.168 Податкового кодексу покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 цього Кодексу.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування)податку до бюджету визначено у пп.168.1.5. ст.168 Податкового кодексу, відповідно до якого якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У відповідності до абз. “а” пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
Згідно до положень п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідальність за порушення вимог пп.168.1.5. ст.168 Податкового кодексу передбачена ст. 127 цього Кодексу та полягає у тому, що:
ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як встановлено судом, Сокальська ОДПІ при визначенні суми грошових зобов'язань ДП “Львіввугілля” по податку з доходів фізичних осіб та застосуванні до нього штрафів, передбачених ст.127 Податкового кодексу, врахував вимоги п.102.1 ст.102 Податкового кодексу щодо строку 1095 днів.
Це підтверджується даними розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку доходів фізичних осіб, нарахована та несплачена відокремленим підрозділом “Шахта “Степова” державного підприємства “Львіввугілля” з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року.
З вказаного розрахунку видно, що не зважаючи на те, що заборгованість по перерахунку до бюджету з вказаного податку мала місце з жовтня 2011 року, податковий орган застосував штрафну санкцію, починаючи з травня 2012 року (від дати фактичної сплати до бюджету утриманих суми податку доходів фізичних осіб, нарахованої та несплаченої за жовтень 2011 року).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що визначена відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб знаходилась в межах встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку давності - 1095 календарних днів.
Оскільки факт несвоєчасної сплати (несплати) податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням місячного податкового періоду) мав місце два і більше рази за період з жовтня 2012 року по вересень 2014 року, то податковий орган обґрунтовано застосував до позивача штраф в розмірі 75% відповідно за перше, друге, третє і подальші порушення.
Окрім того, як вбачається з розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку доходів фізичних осіб, нарахована та несплачена відокремленим підрозділом “Шахта “Степова” державного підприємства “Львіввугілля” за період з березня 2014 року по серпень 2014 року сума з ПДФО з заробітної плати станом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення становить 5 648 828,40 грн.
Проте, слід зазначити, що позивачем не надано суду доказів сплати податку за вищевказаний період.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що Сокальська ОДПІ вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність свого рішення виконала.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4)безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6)розсудливо;
7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржене позивачем податкове повідомлення - рішення №0004161720 від 22.05.2015 року, суд дійшов висновку, що воно прийнято відповідачем з урахуванням вимог Податкового кодексу України і з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкове повідомлення - рішення №0004161720 від 22.05.2015 року винесено правомірно, тому позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до положень статті 94 КАС України не підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю .
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 24.12.2015 року.
Суддя Сакалош В.М.