Провадження № 11-кп/774/2273/15 Справа № 202/7715/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
23 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015040660001339 за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2015 року,
встановила:
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2015 року засуджено
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
яка народилася в м. Дніпропетровськ
та проживає по
АДРЕСА_1 ,
громадянки України,
яка має незакінчену вищу освіту,
не працює, раніше не судима,
за ч.1 ст.125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 550 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винною у тому, що вона 04 липня 2015 року біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 під час суперечки з ОСОБА_8 , діючи умисно, на грунті особистих неприязних стосунків, нігтями рук подряпала ліву сторону грудної клітини останньої та нанесла їй удар кулаком в область шиї.
Своїми діями ОСОБА_7 заподіяла ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області просить ухвалене по справі судове рішення змінити. Не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_7 , прокурор вказує на допущене неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону. Зазначає, що районний суд при призначенні покарання неправильно визначив розмір штрафу.
Виходячи з наведеного прокурор просить, як це видно зі скарги, на підставі ст.53 КК України зменшити розмір призначеного ОСОБА_7 покарання у виді штрафу до 32 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 544 грн.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину та кваліфікація її дій за ч.1 ст.125 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з обставин справи, тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину та даних про її особу, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про можливість застосування до винної покарання у виді штрафу.
У санкціях статей (санкціях частин статей) Особливої частини Кримінального кодексу України покарання у виді штрафу встановлено в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Зокрема, ч.1 ст.125 КК, за якою засуджено ОСОБА_7 , покарання у виді штрафу встановлює в розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нормою Загальної частини КК, яка визначає поняття та правила застосування даного виду покарання, є стаття 53, згідно з якою, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині КК, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини КК не передбачено вищого розміру штрафу. Положення частини п'ятої цієї статті, які регулюють порядок заміни несплаченої суми штрафу покаранням іншого виду, розраховують таку заміну, виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тобто кримінальний закон сформульовано однозначно, він чітко і послідовно вказує на єдиний вимір розміру покарання у виді штрафу - неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу XX), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Разом із тим, визначаючи розмір штрафу, районний суд не врахував цих вимог закону і призначив ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в сумі 550 грн., не зазначивши його у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, або у сумі, кратній йому, на що обґрунтовано звертає увагу прокурор в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене, судове рішення щодо обвинуваченої у цій частині підлягає зміні шляхом зменшення суми штрафу до 32 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 544 грн.
Керуючись ст. ст. 404,407 КПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 змінити.
На підставі ст.53 КК України зменшити розмір призначеного ОСОБА_7 покарання у виді штрафу до 32 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 544 грн.
Вважати ОСОБА_7 засудженою за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 32 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 544 грн.
В решті вирок суду щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалене рішення суду апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_7 може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали суду апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4