Провадження № 11-кп/774/2099/15 Справа № 187/1220/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
10 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
за участю прокурора - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року.
Цим вироком,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Іванівка, Петриківського району. Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, не працюючий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий в АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_7 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтись та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що 02 травня 2015 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи за кермом автомобіля «ВАЗ-2101» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , знаходився на площадці перед продуктовим магазином, розташованим за адресую: вул. Кірова, 78Б в с. Іванівка, Петриківського району Дніпропетровської області і перед здійсненням зміни напрямку руху керованого ним автомобіля, не переконавшись, що виконуваний ним маневр буде безпечним і, він своїми діями не створить перешкод іншим учасникам руху, почав рух автомобіля заднім ходом, де в порушення вимог п.10.1. Правил дорожнього руху України, здійснив контактування бічною лівою передньою частиною автомобіля ВАЗ-2101 з пішоходом ОСОБА_8 , який знаходився позаду автомобіля на вищевказаній площадці, спричинивши останньому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я, понад 21добу.
Порушення ОСОБА_7 вимоги п.10.1. Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку із настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
В апеляції прокурором ставиться питання про скасування вироку через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції. Вказує на те, що суд, всупереч положенням ч.3 ст.349 КПК України, не роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_7 наслідки спрощеної процедури розгляду кримінального провадження, а також наслідки оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Крім того, суд, встановивши фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікуючи дії ОСОБА_7 за ч.1 ст.286 КК України, не зазначив всі кваліфікуючи ознаки об'єктивної сторони, а саме, «особами, які керують транспортними засобами». У резолютивній частині вироку судом взагалі не зазначено про застосування чи не застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія вважає апеляцію обґрунтованою.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження щодо обґрунтованості доводів апеляційної скарги прокурора, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог КПК України, а саме істотне обмеження прав обвинуваченого, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно ч.3 ст.349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також, роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Цих вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не дотримався.
Як вбачається з аудіозапису судового засідання від 30.09.2015 року, суд ухваливши рішення про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7 на підставі ч.3 ст.349 КПК України, не роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_7 та іншим учасникам судового провадження наслідки спрощеної процедури розгляду кримінального провадження, а також наслідки оскарження цих обставин в апеляційному порядку, чим порушив, зокрема, право обвинуваченого на захист.
Отже, порушення застосування ч.3 ст.349 КПК України є, відповідно до ст.412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у тому числі права на захист, що перешкодило повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому враховуючи, що розгляд провадження судом першої інстанції відбувався за скороченою процедурою, без дослідження доказів, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені місцевим судом порушення, у зв'язку з чим, вказані обставини, згідно із п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Крім того, суд не достатньо повно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.1 ст.286 КК України, у порушення вимог ст.374 КПК України, не зазначивши усіх кваліфікуючих ознак об'єктивної сторони складу зазначеного кримінального правопорушення, а саме, «особами, які керують транспортними засобами».
Також, суд, у порушення вимог Закону України про кримінальну відповідальність, у вироку не зазначив про доцільність чи недоцільність призначення ОСОБА_7 альтернативного додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно з п.6 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, з дотриманням встановленого законом порядку повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам кримінального і кримінального процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року відносно ОСОБА_7 , - скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, у іншому складі.
Судді: