Провадження № 11-кп/774/2068/15 Справа № 175/3976/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
18 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3
- ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12015040440001947 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року, ухвалений стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, такого, що не працює і раніше не судився,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_7
Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Також, вирішено долю речових доказів.
Згідно оскаржуваного вироку, 18 вересня 2015 року близько 13 год. 00 хв. у ОСОБА_7 , який знаходився на території ТРЦ «Караван» у торгівельному залі Гіпермаркету ТОВ «Група Рітейлу України», розташованого по вулиці Нижньодніпровській, 17 у смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
У вказаний день приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів шляхом вільного доступу таємно викрав товарно-матеріальні цінності, приналежні ТОВ «Група Рітейлу України», а саме іграшку «Фенсі Левеня Союзмультфільм ЛВН01М» закупівельною ціною 330 грн. 75 коп., яку поклав у свою сумку і з місця вчинення злочину з викраденим зник, чим заподіяв ТОВ «Група Рітейлу України» матеріальну шкоду у вказаному розмірі.
Першим заступником прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу на вказаний вирок суду, в якій він просить його скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням із іспитовим строком 1 рік та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
В іншій частині прокурор просить вирок залишити без змін.
В доводах апеляційної скарги прокурор посилається на те, що вирок суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Так, в своїй апеляційній скарзі прокурор зазначає, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 року обмеження волі, однак такий вид покарання не передбачений санкцією цієї частини статті.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області та наполягав на їх задоволенні, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає вимоги апеляційної скарги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та викладених у вироку суду, а також кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі прокурором не оскаржуються, інші учасники кримінального провадження вироку суду першої інстанції не оспорюють, тому відповідно до вимог ст. 404 КПК України законність і обґрунтованість вироку в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
У той же час доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання обвинуваченому заслуговують на увагу.
Так, призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 року обмеження волі, суд не врахував того, що санкція вказаного закону передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. Покарання у виді обмеження волі санкція ч. 1 ст. 185 КК України не передбачає.
Відповідно до норм п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України застосування закону, який не підлягає застосуванню, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну вироку.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкціях статті (санкції частини статті) Особливої частини того ж Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КПК України, відповідно до положень Загальної частини того ж Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк передбачає більш м'які види покарання, при постановленні вироку суду необхідно обговорювати питання про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_7 оскаржуваним вироком визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який відповідно до норм ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Судом першої інстанції встановлено і не оскаржується учасниками кримінального провадження, що потерпілий не має ніяких претензій до обвинуваченого, раніше обвинувачений до кримінальної відповідальності не притягувався, має сім'ю, в якій виховує малолітню дитину - сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом першої інстанції також встановлено наявність обставин, що пом'якшують покарання - щиросердне каяття та активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини справи та особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів не знаходить підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, як найбільш тяжкого, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, про що просить прокурор у своїй апеляційній скарзі.
Колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420, 421 КПК України, колегія суддів
Вимоги апеляційної скарги першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року, ухвалений стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в частині призначення покарання скасувати.
ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 185 КК України призначити покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
В решті вирок залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Судді: