08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-а/381/135/14
381/3948/14-а
17 вересня 2014 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді: Буймової Л.П.при секретарі: Корченко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має 2 групу інвалідності, тому він повинен отримувати пенсію не нижче 8 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, однак позивач вважає, що відповідачем йому нарахована пенсія нижче ніж передбачено чинним законодавством.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити з мотивів, викладених у адміністративному позові.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, зазначених в письмовому запереченні (а.с.27).
Заслухавши пояснення сторін , вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом
встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач відноситься до 1 категорії осіб, як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має 2 групу інвалідності, знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду України у м.Фастові та Фастівському районі.
Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу призначена державна пенсія.
Згідно ст..49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У ст.54 цього Закону визначено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів ІІІ групи щодо яких установлено зв»язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст..50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, зокрема інвалідам ІІІ групи- у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Пунктом 7 ч.1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України ««Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, постановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з одно предметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Закон України «Про державний бюджет на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-УІ та Закон України «Про державний бюджет на 2013 рік» № 5515Л/І від 06.12.2012 року містять теж саме положення, як і Закон України від 14 червня 2011 року № 3491-УІ.
На реалізацію наведеного положення Закону України«Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнята Постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»
Таким чином правові підстави для здійснення перерахунку державної та додаткової пенсії та її виплати позивачу відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.07.2011 року відсутні.
Аналогічної позиції дотримується Європейский суд з прав людини.
Зокрема в рішенні ЄСПЛ в справі № 43331/12 Великод проти України зазначає, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не бути гарантією проти таких змін у майбутньому (див. рішення у справах «Аррас та інші проти Італії»(ArrasandOthersv.Italy),заява № 17972/07, г від І4 лютого 2012 року, та «Сухобоков проти Росії»(Sukhobokovv.Russia),заява №75470/01, п. 26, від 13 квітня 2006 року).
Суд, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 щодо зменшення розміру його пенсії, дійшов висновку, що розмір пенсійних виплат був зменшений після внесення змін до відповідних законодавчих актів.
Позивач мав право на пенсію певного розміру відповідно до Закону України: «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній на час подій.
ЄСПЛ нагадує, шо стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі ( наприклад, ухвала від 15 березня 2001року у справі «Аунола проти Фінляндії»(Aunoia\. Finland),заява № 30S17/96). «Вимога» може становити «майно» у розумінні статті І Першого протоколу, лише якщо достатньою мірою встановлено, шо вона підлягає виконанню ( рішення від 9 гр1994 року у справі «StranGreekRefineries»та СтратісАндреадіс проти Греції»(.SiranGreekRefineriesandStratisAndreadisV.Grcece).n59, Sen №301-B) Отже, зменшення або припинення достатньою мірою встановлених пільг може становити втручання у мирне володіння майном ( ріш від 19 червня 2012 року у справі «Хонякіна проти Грузії»(Khoniakinav.Georgia),заява № 17767/08, п. 72).
У цій справі, з огляду на те, що до відповідного законодавства було внесено зміни та доповнення, не можна вважати, що надання позивачу права на пільгу у певному розмірі було встановлено достатньою мірою. Більше того, навіть припускаючи, що зміни та доповнення до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становили втручання у право позивача на мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції. Суд нагадує, що перша та найважливіша вимога цього положення полягає у тому,що будь-яке втручання з боку державних органів влади у мирне володіння майном має бути законним та має переслідувати законну мету «в інтесах суспільсгва». Будь-яке втручання має також бути обгрунтовано пропорційним переслідуваній мети. Іншими словами, має зберігатися «справедлий баланс» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо ні відповідну особу або осіб буде накладений особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «ОСОБА_3 Греції та інші проти Греції»(FormerKingofGreeceandOthersv. Greece)[ВП], заява № 25701/94, ПП. 79 та 82, ECHR 2000-XII).
У цій справі немає доказів того, що відповідні зміни до Закону України про державний бюджет України не були внесені відповідно до законної процедури, а за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними. Суд доходить висновку, що відповідали вимозі щодо законності за статтею 1 Першого протоколу конвенції. Суд також не може дійти висновку, що передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв у порушення якихось положень Конвенції.
Суд також зазначає, що зменшення пенсії позивача очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансовими труднощами, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою. Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на позивача.
За таких обставин Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі правомірно визначило розмір пенсії позивачу і в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Враховуючи викладене, керуючись ст.158-164 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі про визнання дій відповідача неправомірними щодо проведення перерахунку та виплати пенсії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя