17 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоВолкова О.Ф.,
суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» (далі - ДП) до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (в подальшому - Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області; далі - ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення,
У травні 2007 року ДП звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 1 листопада 2006 року №№ 0001422301/0, 0001432301/0.
На обґрунтування ïîçîâó çàçíà÷èëо, ùî âèñíîâîê â³äïîâ³äà÷à в аêò³ ïåðåâ³ðêè â³ä 20 æîâòíÿ 2006 ðîêó ¹ 963/23-24268368 (далі - Акт) º íåïðàâîì³ðíèì і òàêèì, ùî íå â³äïîâ³äຠ÷èííîìó çàêîíîäàâñòâó Óêðà¿íè, äàíèì ïîäàòêîâîãî òà áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ÄÏ.
Суди розглядали справу неодноразово. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 липня 2011 року рішення судів попередніх інстанцій у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 листопада 2006 року № 0001422301/0 (далі - спірне рішення) скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суди встановили, що підставою для нарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток став висновок ОДПІ, викладений в Акті за результатами виїзної планової перевірки ДП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 1 жовтня 2004 року по 30 червня 2006 року, про завищення платником валових витрат у податковій звітності за півріччя 2006 року внаслідок відображення у їх складі витрат у сумі 1 512 996 грн, які помилково не були враховані у ІІ-ІІІ кварталах 2004 року.
Свою позицію ОДПІ обґрунтувала тим, що у разі своєчасного відображення платником зазначених витрат у податковій звітності об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2005 рік становив би від'ємне значення та не підлягав би включенню до валових витрат у 2006 році з огляду на положення статті 86 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік»
На підставі вищезазначеного висновку ОДПІ прийняла спірне рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» у розмірі 404 428 грн 80 коп., у тому числі: за основним платежем - 337 024 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 67 404 грн 80 коп.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким позов задовольнив.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОДПІ, посилаючись на неоднакове застосування статті 86 Закону № 3235-IV та підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР, що була чинною на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 334/94-ВР), просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права заявник надав рішення Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року (№ К-16510/09).
Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Çà ïðàâèëàìè пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, вказав на помилковість висновків ОДПІ щодо ототожнення наслідків коригування платником витрат попереднього звітного періоду з наслідками формування платником валових витрат у поточному періоді, оскільки стаття 86 Закону № 3235-IV встановлює заборону на відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування у податковій звітності платника у 2006 році та жодним чином не обмежує право платника на включення до складу валових витрат поточного звітного періоду сум витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному періоді у розрахунку податкового зобов'язання, як це передбачено підпунктом 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР.
Натомість у рішенні Вищого адміністративного суду України, наданому на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції з огляду на положення статті 86 Закону 3235-IV дійшов висновку про помилковість формування позивачем валових витрат у 2006 році з урахуванням суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що рахувалася станом на 1 січня 2005 року і не була погашена протягом 2005 року.
Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення у якій додано до заяви, то у задоволенні заяви ОДПІ слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
У задоволенні заяви Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.Ф. Волков
Судді: М.І. Гриців О.А. Коротких
О.В. КривендаВ.В. Кривенко
В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко
І.Л. СамсінО.О. Терлецький