Справа: № 823/1141/15 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
22 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення,
У травні 2015 року позивач - фізична особа - підприємця ОСОБА_2, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати дії протиправними та скасувати рішення від 09.04.2015 №000350.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення необєктивно досліджено матеріали справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з доводами відповідача щодо вчиненого порушення позивачем. Натомість спростував доводи позивача щодо невручення акту перевірки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 наявністю підпису на даному акті фактичної перевірки від 18.02.2015 в.о. директора філії-складу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3
Також встановив, що відповідачем було дотримано приписи пунктів 5-6 Порядку № 790 щодо підпису оскаржуваного рішення уповноваженою на те особою.
За таких обставин, суд не знайшов підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт господарювання 30.05.1996, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.09.2015).
18 лютого 2015 року посадовими особами головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу № 39 від 02.02.2015, направлень на проведення фактичної перевірки № 564 від 17.02.2015 та № 565 від 17.02.2015 була проведена фактична перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами; перевірка проводилась на складі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Під час перевірки було виявлено: зберігання 1 пляшки горілки «Малинівка Святкова» 0,5л., міцність 40%, дата виробництва 30.06.2014, виробництво Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» по ціні 37 грн 76 коп., яка маркована маркою акцизного податку (23 АААТ077199 10/14 19,748 грн) з зазначенням сплати акцизного податку за одиницю маркованої продукції 19,748 грн, що не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а саме: на дату розлива 30.06.2014, горілка 40 % об., місткістю 0,5 л., повинна маркуватись маркою акцизного податку з зазначеною сумою сплати акцизного податку в розмірі - 11,284 грн.
Крім того, на зазначеній вище марці акцизного податку зазначено індекс району 23 (Черкаська область), що не видавалась безпосередньо виробнику зазначеної продукції, а саме: виробником зазначеної горілки є ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», яке зареєстроване та здійснює виробництво на території Харківської області (індекс регіону - 20).
У відповідності до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 така продукція вважається немаркованою, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
За результатами перевірки складено акт перевірки від 18.02.2015 № 265/10-36-21/НОМЕР_1.
На підставі акту перевірки Державною фіскальною службою України у відповідності до абз. 15 ч. 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 482/95-ВР (далі - Закон №482/95-ВР) №482/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010, на кожну марку наносяться такі реквізити: слова «Україна», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ», «ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ» (для тютюнових виробів); позначення виду марки, що складається з початкових літер слів «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП2, «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП», «тютюн вітчизняний з фільтром» - «ТВ ЗФ», «тютюн вітчизняний без фільтра» - «ТВ БФ», «тютюн імпортний з фільтром» - «ТІ ЗФ», «тютюн імпортний без фільтра» - «ТІ БФ»; індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Суд першої інстанції встановив, що доводи відповідача щодо вчиненого порушення позивачем підтверджуються матеріалами справи.
Зокрема, відповідно до п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Згідно з п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
В свою чергу позивачем не надано доказів на спростування висновків контролюючого органу.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що виробником пляшки горілки «Малинівка Святкова», місткість якого 5л., міцністю 40% об. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», а на маркованій марці акцизного податку (23 АААТ077199 10/14 19,748 грн) вбачається індекс району 23 (Черкаська область). Відповідно до даних витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.09.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» зареєстроване як юридична особа 21.02.2007, місцезнаходження якого є Харківська область, Чугуївський район, смт Малинівка, вул. Олімпійська, буд. 1. Згідно із додатком до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, індекс регіону 23 відповідає Черкаській області.
В свою чергу, позивачем не надано доказів, що марка акцизного податку з індексом району 23 (Черкаська область) видавалась Товариству з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм».
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що одна пляшка горілки «Малинівка Святкова» виробництва ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» (ємністю 0,5 л., міцністю 40 % об.), що перебувала на складі, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, та виявлена відповідачем під час фактичної перевірки, вважається немаркованою.
Абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону №482/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення позивач зазначає, що йому не було вручено акт перевірки. Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції на акті перевірки наявний підпис від 18.02.2015 в.о. директора філії-складу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 Факт трудових відносин останнього з позивачем підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми № 1 ДФ.
Натомість, фактична перевірка позивача проводилась в присутності ОСОБА_3, який допустив перевіряючих до проведення фактичної перевірки та підписав даний акт без зауважень.
Таким чином, обґрунтування позивача в цій частині свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи не знайшли.
Механізм застосування фінансових санкцій визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790 (далі - Порядок № 790).
Згідно з пунктами 5-6 цього Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку № 790, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Як убачається із копії оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 09.04.2015 №100350 його підписано в.о. голови Державної фіскальної служби України М.В. Мокляк, що спростовує твердження позивача щодо підпису оскаржуваного рішення не уповноваженою на те особою.
Також, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що посилання представника позивача на недотримання відповідачем форми рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання алкогольного напою маркованого з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, спростовується п. 8 Порядку, згідно якого рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.
При цьому, ні Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ні Порядок № 790, не встановлюють термінів застосування фінансових санкцій.
Суд апеляційної інстанції констатує, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції наведені вище висновки та фактичні обставини справи позивачем спростовані не були.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.