14 грудня 2015 року 2а-3332/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" , Відкритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду в 2012 році звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Техмашремонт” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у сумі 102484,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, за жовтень-грудень 2011 року та січень 2012 року. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012року в задоволенні позовних вимог відмолено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014року постанову суду першої інстанції скасовано у частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на корить позивача 1681,14 грн. виплачених витрат з виплати та доставки пенсії на пільгових умовах громадянину ОСОБА_1, і в цій частині позов задоволено. В решті постанову залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2015 року, касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі 2а-3332/12/1070 - скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно автоматичного розподілу справ між суддями, вказану справу передано для розгляду судді Лиска І.Г., який ухвалою від 9 червня 2015 року прийняв справу до свого провадження.
У судовому засіданні 21.07.2015 року судом на виконання Ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2015 року було залучено до участі у справі, в якості другого відповідача ВАТ "Росава".
Представник позивача ОСОБА_2 під час судового розгляду підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до позову.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував частково, просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 100803, 76 грн., проти стягнення 1681, 14 грн. не заперечував.
У запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що аналіз первинних документів пенсійних справ (копій протоколів про призначення пенсії та додатків до них, довідок, трудових книжок, документів, що свідчать про наявність (відсутність) атестації робочих місць та ін.), відповідно до яких призначалась пенсія 21 особам, внесених в розрахунок, свідчить про те, що позивачем при призначенні пенсій та визначенні підприємства, на яке можливе покладення обов'язку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, порушено норми чинного законодавства України, що призвело до необґрунтованого створення заборгованості відповідача перед позивачем.
Зокрема, як зазначає відповідач, із копій трудових книжок осіб, внесених в розрахунки, вбачається, що вони були прийняті на роботу до Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, в цех капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва, або ж працювали в Білоцерківському виробничому об'єднанні “Білоцерківшина”, в цеху капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва. У свою чергу, згідно зі статуту ПАТ “Техмашремонт” дане підприємство є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, яке не є правонаступником жодної із юридичних осіб.
Також зазначив, що всі особи ( крім ОСОБА_1В.) працювали на робочих місцях з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці безпосередньо в підрозділах (цехи підготовчий та вулканізації) ВАТ “Росава” і жодна із осіб не набула пільгового стажу на робочих місцях, розташованих у виробничих підрозділах ПАТ “Техмашремонт”, або які б належали ПАТ “Техмашремонт”, так як у відповідача ніколи не було шкідливих умов праці, отже, відповідачем за зобов'язання з відшкодування пільгових пенсій у справі, крім боргу в сумі 1693, 14 грн. є ВАТ «Росава» .
Представник відповідача ПАТ «Техмашремонт» у судових засіданнях підтримав доводи заперечень на адміністративний позов та просив суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 100803, 76 грн., проти стягнення 1681, 14 грн. не заперечував.
14.12.2015 року представник відповідача ОСОБА_3 надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ «Техмашремонт».
11.09.2015 року до суду надійшли заперечення ВАТ "Росава" на позов, в яких зазначено, що ВАТ «Росава» не є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства , яке в свою чергу згідно з законодавством є правонаступником Орендного ремонтного підприємства створеного на базі ЦРВ, законним представником вищевказаних підприємств є ПАТ «Техмашремонт», яке і зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій по списку №1.
Крім того, 10.12.2015 року до суду надійшло клопотання ВАТ «Росава», в якому зазначено, що у зв'язку з великим обсягом роботи на підприємстві , у зв'язку з його ліквідацією, представник ВАТ «Росава» не має можливості бути присутнім на судовому засіданні, тому просить розглядати справ без участі ВАТ «Росава» з урахуванням письмових пояснень та ліквідаційної процедури.
У судовому засіданні 14 грудня 2015 року, з урахуванням наданих клопотань та оскільки представник позивача не заперечував проти здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство “Техмашремонт” є юридичною особою. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві.
Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню позивачем за жовтень 2011 року в сумі 25 276,07 грн., за листопад 2011 року в сумі 25 385,49 грн., за грудень 2011 року в сумі 25 008,87 грн. та за січень 2012 року в сумі 26 814,47 грн., всього в розмірі 102 484,90 грн.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 р. за № 1451/11731 (далі - Порядок), встановлює порядок обчислення пільгового стажу.
В п.п. 3 зазначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 6 зазначеного Порядку передбачено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.
Відповідно до п.п. 7 Порядку, у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку.
Всупереч вимогам цього пункту позивачем зараховано до пільгового стажу усіх, без винятку, осіб всі робочі дні від дня прийняття на роботу на робочі місця в шкідливих умовах до дня звільнення з роботи. Відповідач надав копії наказів по підприємствах, які свідчать про неритмічну роботу та значні перерви і простої. Порушивши порядок обчислення пільгового стажу позивач безпідставно збільшив стаж і, відповідно, розмір пенсії, вніс завищені показники до розрахунків та включив їх до позовних вимог.
Згідно п.п 10 Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Пунктом 20 Розділу “Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників” “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно додатку № 5.
Отже, держава покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємства і організації, або їх правонаступників, які мають робочі місця з шкідливими та важкими умовами праці, стимулюючи таким чином покращення умов праці або ж ліквідацію таких робочих місць.
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 (далі -Інструкція).
Відповідно до пункту 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
З метою встановлення фактичних обставин у справі судом було витребувано у позивача належним чином засвідчені копії документів по 22 особам, які внесені у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, зокрема: протоколи про призначення пенсій, розпорядження про додаткові пенсії, доплати, надбавки, підвищення та перерахунки пенсій, трудових книжок, чорнобильських посвідчень, документів, що свідчать про наявність атестації робочих місць, документи, що підтверджують наявність відповідних умов праці в період до 1992 року, довідок про підтвердження пільгового стажу.
При дослідженні наданих позивачем копій трудових книжок по 21 особам, які зазначені у списку, вбачається, що вони були прийняті на роботу до Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, в цех капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва, або ж працювали в Білоцерківському виробничому об'єднанні “Білоцерківшина”, в цеху капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва.
Так судом встановлено, що:
ОСОБА_4 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднані шин і ГАВ» слюсарем - ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 з 17.10.1998 року по 04.05.1994 року (прийнятий згідно Наказу №191-к від 14.10.1988 р., звільнений згідно Наказу №94-К від 04.05.1994 року), стаж роботи зазначений у розрахунку - 5, 020 ;
ОСОБА_5 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 з 22.04.1985 року по 31.01.2000 року ( прийнятий згідно наказу №904-к від 19.04.1985 року, звільнений згідно наказу №6-к від 31.01.2000 року ) стаж роботи вказаний в розрахунку 4, 10.17;
ОСОБА_6 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 з 21.04.1980 р. по 01.02.1982р.( Прийнятий: № 24-к від 2.04.1980р. Звільнений: №133-к від 15.02.1982р.) стаж роботи вказаний у розрахунку 0, 4. 87;
ОСОБА_7 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1; слюсар- ремонтник по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу № 1 з 19.04.1982 р. по 30.06.2000р.(прийнятий : № 302-к від 12.04.1982р., звільнений: №195 від 30.06.2000р.) , стаж роботи вказаний у розрахунку 10,0.00;
ОСОБА_8 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківшина» електромонтером по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу № 1 з 27.11.1990 р. по 20.03.1998 р. (прийнятий : № 103-к від 1.03.1989р., звільнений: №46-к від 20.03.1998р) стаж роботи зазначений у розрахунку -5, 0.53;
ОСОБА_9 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» старшим майстром по ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації Шинного заводу №1 , слюсарем по ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації ВАТ ”Росава” з 07.05.1984р. по 01.05.1993р. та з 20.01.2003р. по 28.01.2003р(прийнятий : № 307-к від 07.05.1984р. № 13-к від 20.01.2003р, звільнений: №71-к від 28.04.1993р. № 89-к від 28.01.2003р.), стаж роботи вказаний у розрахунку 9, 0.00;
ОСОБА_10 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» у слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації Шинного заводу №1, Шинного заводу №2 з 10.09.1984р. по 16.06.1987 р. та з 06.09.1988 р. по 15.02.1996р. (прийнятий : № 619-к від 03.09.1984р. №174-к від 08.09.1988р., звільнений: №3537-к від 16.06.1987 р. №27-к від 20.02.1996 року ) . стаж роботи вказаний у розрахунку - 10,0.00;
ОСОБА_11 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації Шинного заводу №1 з 09.07.1983р. по 24.06.1999р.(прийнятий : № 497-к від 07.07.1983р., звільнений: №68-к від 24.06.1999р.) , стаж роботи вказаний у розрахунку - 10, 0.00;
ОСОБА_12 працював слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху Шинного заводу № 1 з 09.01.1985 р. по 22.02.1988р. та з 04.08.1992 р. по 22.03.1999 р. (прийнятий : № 1-к від 02.01.1985р. №212-к від 03.08.1992р., звільнений: №61-к від 22.02.1988р. № 41-к від 22.03.1999р.), стаж роботи вказаний у розрахунку 0, 5.60;
ОСОБА_13 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу №1 з 23.05.1980 р. по 04.04.1985 р. та з 08.08.1988 р. по 11.11.1999 р. (прийнятий : № 37-к від 23.05.1980р. №152-к від 04.08.1988р., звільнений: № 62-к від 04.04.1985р. №99-к від 11.11.1999р.) , стаж роботи вказаний у розрахунку- 8, 0.00;
ОСОБА_14 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднані шин і ГАВ» електромонтером в підготовчих цехах шинного заводу №1, електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування в підготовчому цеху ВАТ «Росава» з 09.06.1986 року по 01.03.1999 року, з з 01.04.1999 року по 09.08.1999 року, з 16.08.1999 року по 30.06.2000 року, з 03.10.2001 року по 5.08.2003 року (прийнятий : № 162-к від 9.06.1986р. №165-к від 01.10.2001р., звільнений: №195 від 30.06.2000р. №162-к від 15.08.2003р ), стаж роботи вказаний у розрахунку 10, 0.00;
ОСОБА_15 працював у «Білоцерківському в/о шин і ГАВ» в цеху автоформових деталей заводу АТВ з 17.01.1980 р. по 01.03.1994 р. (прийнятий : № 1-к від 8.01.1980р.,звільнений: №46-к від 23.02.1994р.) , стаж роботи вказаний у розрахунку 10, 0.00;
ОСОБА_16 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» , електроремонтний цех, електромонтером по ремонту електрообладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 з 16.05.1979 року по 01.05.1997 року (прийнятий : № 166-к від 14.05.1979р., звільнений: №62-к від 05.05.1997р.), стаж роботи вказаний у розрахунку-10, 0.00;
ОСОБА_17 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківшина» електромонтером по ремонту електрообладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 ; електромонтер по ремонту електрообладнання в підготовчому цеху ВАТ „Росава” з 02.08.1991 р. по 30.06.2000 р. та з 01.10.2001 р. по 14.10.2003 р. (прийнятий : № 288-к від 1.08.1991р. №156-к від 01.10.2001р., звільнений: №195 від 30.06.2000р. №192-к від 15.10.2003р) стаж роботи вказаний у розрахунку -10, 0.00;
ОСОБА_18 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківшина» слюсарем- ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1 та ВАТ "Росава" з 27.11.1990 р. по 20.10.1999 р.та з 01.10.2001 р. по 22.12.2003 р. (прийнятий : № 258-к від 14.07.1987р. №94-к від 01.10.2001р, звільнений: №95-к від 20.10.1999р. №215-к від 22.12.2003р.) стаж роботи вказаний у розрахунку - 8, 4.83;
ОСОБА_19 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківшина» слюсарем- ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу № 1 з 06.05.1993 р. по 30.06.2000 р., з 15.11.2001 р. по 20.02.2003 р. (прийнятий : № 78-к від 5.05.1993р. №337-к від 01.11.2001р., звільнений: №195 від 30.06.2000р. №33-к від 20.02.2003р.) , стаж роботи вказаний у розрахунку - 8. 5.37;
ОСОБА_20 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківщина» слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації Шинного заводу №1 з 14.06.1995 року по 30.06.2000 року та з 01.10.2001 року по 30.09.2004 року (прийнятий : № 74-к від 13.06.1995р. №87-к від 01.10.2001р. , звільнений: №195 від 30.06.2000р. № 83-к від 30.09.2004р.), стаж роботи вказаний к розрахунку - 8, 0.00;
ОСОБА_21 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» слюсарем-ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу № 1 з 05.08.1986р. по 31.03.1999р. таз 01.05.1999 р. по 30.06.2000 р. працював слюсарем по ремонту технологічного обладнання у цехах вулканізації ВАТ ''Росава” з 01.10.2001 р. по 05.12.2003 р. (прийнятий : № 4129-к від 11.08.1986р. №89-к від 01.10.2001р. , звільнений: №195 від 30.06.2000р. №211-к від 05.12.2003р.) стаж роботи вказаний у розрахунку 10.0.00;
ОСОБА_22 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківшина» електромонтером по ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу № 1, слюсарем-ремотником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху ВАТ ''Росава” з 27.11.1990 р. по 30.06.2000 р. (прийнятий : №260-к від 29.03.1982р., звільнений: №195 від 30.06.2000р.) , стаж роботи вказаний у розрахунку - 6, 0.00;
ОСОБА_23 працював у «Білоцерківському виробничому об'єднанні шин і ГАВ» слюсарем -ремонтником по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1 , слюсарем - ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1 з 24.02.1982 року по 13.03.1984 року та з 06.03.1985 року по 02.08.1993 року (прийнятий : № 154-к від 22.02.1982р. № 33-к від 04.03.1985р., звільнений: №191-к від 12.03.1984р. № 171-к від 02.08.1993р.) , стаж роботи вказаний у розрахунку - 10, 0.00;
ОСОБА_24 працював у Білоцерківському виробничому об'єднанні „Білоцерківшина” слюсарем- ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цеху автоформованих деталей заводу АТВ, слюсарем- ремонтником по ремонту.; технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу № 1 ВАТ ''Росава” з 07.08.1990 р. по 30.06.2000 р., слюсарем- ремонтником по ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації ВАТ «Росава» з 07.11.2001 року по 01.02.2005 року (прийнятий : № 230-к від 6.08.1990р. №347-к від 06.11.2001р., звільнений: №195 від 30.06.2000р. № 20-к від 31.01.2005р.) стаж роботи вказаний у розрахунку -10,0.00.
При цьому, судом встановлено, що згідно статуту ПАТ “Техмашремонт” вказане підприємство є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно із рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 401 від 27.11.1990. Проте, Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.
Зі змісту статуту Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" слідує, що дане підприємство створено 25.04.2011 (запис в ЄДР № 13531050008001194) внаслідок перейменування відкритого акціонерного товариства "Техмашремонт", яке є правонаступником “Білоцерківського орендного ремонтного підприємства”.
У свою чергу, ВАТ "Техмашремонт" зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради від 10.06.1993 № 1-3-149. Вказана юридична особа заснована згідно з рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 04.06.1993 № 1-АТ шляхом перетворення (приватизації) “Білоцерківського орендного ремонтного підприємства”, таким чином, є правонаступником “Білоцерківського орендного ремонтного підприємства”.
“Білоцерківське орендне підприємство” засноване на підставі рішення конференції трудового колективу виробничого об'єднання "Білоцерківшина" (протокол від 06.11.1990 № 2), зареєстроване рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 27.11.1990 № 401.
Згідно статуту “Білоцерківського орендного ремонтного підприємства” та довідки від 04.11.2010 № 1194/ю/04-11, виданою відділом державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області, “Білоцерківське орендне підприємство” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 27.11.1990 № 401, воно не є правонаступником прав та обов'язків будь-якої юридичної особи.
Отже, ПАТ “Техмашремонт” створене за наказом ФДМУ № 1-АТ від 04.06.1993 шляхом перетворення із Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, юридичної особи, код ЄДРПОУ 05495590 та зареєстроване в відповідності з рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 1-3-149 від 10.06.1993. Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.
Зазначені обставини підтверджуються доданими до заперечень документами: копією статуту Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, випискою із статуту ПАТ “Техмашремонт”, рішенням № 401 виконкому Білоцерківської міської ради “Про державну реєстрацію малих підприємств та орендного ремонтного підприємства”, а також довідкою відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради № 1194/ю/04-11 від 04.11.2010 зі змісту якої вбачається, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником прав та обов'язків будь-якої юридичної особи.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами у справах щодо відповідача, ПАТ “Техмашремонт” не є правонаступником підприємств, на робочих місцях з шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені в розрахунки. Із копій трудових книжок, подань, уточнюючих довідок, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що всі вони працювали на робочих місцях в цехах вулканізації та підготовчих шинних заводів №1 та №2 заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів, Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, перейменованого в Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумово-азбестових виробів, яке перейменоване в Білоцерківське виробниче об'єднання “Білоцерківшина”, яке, в свою чергу, перетворене в 1996 році у ВАТ “РОСАВА”.
Направляючи розрахунок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку №1, на адресу ПАТ «Техмашремонт", виходив з того , що ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником Білоцерківського комбінату шин і гумо-азбестових виробів та в/о «Білоцерківшина», в процесі приватизації якого створено ВАТ «Росава», в цехах підготовчому та вулканізації якого працювали особи, внесені в розрахунок.
Цивільним кодексом Української РСР, який регулював на той час спірні правовідносини встановлений перелік видів юридичних осіб.
Зокрема, у ст.24 зазначається, що юридичними особами є: державні підприємства та інші державні організації, що перебувають на госпрозрахунковому розрахунку, мають закріплені за ними основні і оборотні засоби та самостійний баланс; установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті і мають самостійний кошторис, керівники яких користуються правами розпорядників кредитів (за винятками, встановленими законом); державні організації, що фінансуються за рахунок інших джерел і мають самостійний кошторис і самостійний баланс; колгоспи, міжколгоспні й інші кооперативні організації та їх об'єднання. Інші громадські організації, а також у випадках, передбачених законодавством Союзу PCP і Української PCP, підприємства і установи цих організацій та їх об'єднань, і мають відокремлене майно і самостійний баланс; державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації; інші організації у випадках, передбачених законодавством Союзу PCP.»
Як встановлено судом , Централізоване ремонтне виробництво (ЦРВ) створено на базі ремонтного виробництва механічного заводу за наказом генерального директора Білоцерківського комбінату шин і ГАВ № 322 від 21 травня 1975р. в складі 4-х цехів: механоскладальний, електроремонтний капітальних ремонтів, ремонтно-будівельний.
Як ремонтний підрозділ Білоцерківського виробничого комбінату шин і ГАВ не мало жодних ознак юридичної особи, так само як і орендне ремонтне підприємця виробничого об'єднання «Білоцерківшина» (ОРП в/о «Білоцерківшина»), яке створене шляхом перейменування ЦРВ (наказ по в/о "Білоцерківшина" №714 ).
Статтею 32 ЦК УРСР чітко передбачений порядок припинення юридичної особи на підставі якого може відбуватися правонаступництво.
Зокрема визначено, "Юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорган (злиття, поділу або приєднання) ".
При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підпис передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою реорганізацію. »
Якби ЦРВ і ОРП в/о «Білоцерківшина» були юридичними особами, то БОРП могло бути створене лише шляхом реорганізації (злиття, поділу або приєднання чи виділення ) і обов'язково набуло би право на майно. Проте, БОРП не отримувало ніяке майно ні від в/о "Білоцерківшина" ні від держави, а тільки в оренду.
Власником основних засоби будівель ВАТ "Техмашремонт" стало в 1997році в результаті фізичного викупу акцій АТ «Техмашремонт" у Фонду Держмайна України за власні кошти та кошти акціонерів.
При цьому жодного документу про правонаступництво ВАТ "Техмашремонт» за ВАТ "Росава" (чи в/о "Білоцерківшина") створено та затверджено не було, відсутні такі документи і в матеріалах справи.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, БОРП створене як нова юридична особа 27.11.1990 року, коли було видане розпорядження Білоцерківського міськвиконкому про державну реєстрацію підприємства. Відповідно до вказаного рішення було зареєстроване Білоцерківське орендне ремонтне підприємство, що надалі було перетворено в АТ «Техмашремонт».
Також підтвердженням того, що ЦРВ і ОРП в/о «Білоцерківшина» не були юридичними особами є порядок їх створення та об'єм належних їм прав.
Згідно наказу № 714 по в/о «Білоцерківшина» від 31.05.1989 року ОРП в/о «Білоцерківшина» створене шляхом простого перейменування централізованого ремонтного виробництва (ЦРВ), в той час законодавством був передбачений інший порядок створення юридичної особи.
Зокрема, Закон СРСР “Про державне підприємство (об'єднання)" № 7285-ХІ визначає: ст.1 ч.2: Підприємство є юридичною особою, користується правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, володіє відособленою частиною загальнонародної власності і має самостійний баланс; ст.5 ч.4: Підприємство складається з підрозділів, що діють на засадах внутрішнього господарського розрахунку або колективного підряду: виробництв, цехів, відділень, дільниць, ферм і т.д; ст.17 ч.2: Підприємство .. несе відповідальність за своєчасне виконання своїх зобов'язань перед бюджетом, банками ... та ін.; ст.. 17.ч.3, п.2 Підприємство вносить в бюджет плату за ресурси, частину прибутку, а також інші, передбачені законодавством платежі і відрахування, в т.ч. в місцевий бюджет за встановленими нормативами; ст.23, п.1 “Створення підприємств провадиться в порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР”.
Також Законом визначено, що підприємство має статут, гербову печатку із своїм найменуванням.
ЦРВ в/о "Білоцерківшина" не володіло зазначеними атрибутами юридичної особи.
Згідно постанови РМ СРСР № 816 від 2.09.1982р. “Про порядок створення, реорганізації, ліквідації підприємств, об'єднань, організацій і установ” РМ УРСР прийняла постанову № 199 від 11.07.1983 року, де в частині 1, п.2) зазначено: “Установити, що створення підприємств ... проводиться: г) підприємств районного, міського і районного в місті підпорядкування - виконавчими комітетами відповідно районних або міських Рад народних депутатів за погодженням з виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів.
В частині 9 зазначено, що статути підприємств, що створюються на базі структурних одиниць об'єднання, затверджуються вищестоящим по відношенню до об'єднання органом, в даному випадку це - Головне управління по нафтопереробній і нафтохімічній промисловості УРСР.
ЦРВ не створювалось як статутна організація, у нього відсутній статут, гербова і печатка, відокремлений баланс, а майно належало державі в особі Білоцерківського комбінату шин і гумо-азбестових виробів (ГАВ), що вбачається з наказу генерального директора Білоцерківського комбінату шин і ГАВ № 322 від 21 травня 1975 року. Правонаступником Білоцерківського комбінату шин і ГАВ є в/о «Білоцерківшина», перетворене в 1996 році у ВАТ "Росава".
Отже, Білоцерківське орендне підприємство, перетворене в ВАТ "Техмашремонт", не пов'язане правонаступництвом з в/о "Білоцерківшина", перетвореним у ВАТ "Росава”.
Вказані обставини підтверджуються : Випискою зі статуту ПАТ «Техмашремонт», копією статуту «Білоцерківського орендного ремонтного підприємства; Випискою з статуту ВАТ «Росава» , копією рішення №401 від 27.11.1990 року; копією Довідки відділу Державної реєстрації №1194/ю/04-11 від 04.11.2010 року .
Таким чином, суд зазначає, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки останній не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно п. 2.14 част. “в” - внесення відомостей про роботу - у графі 3 розділу “Відомості про роботу” як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво” із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у “Класифікаторі професій”.
Як вбачається із копій трудових книжок осіб, внесених в розрахунки, вони були прийняті на роботу до Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, в цех капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва, або ж працювали в Білоцерківському виробничому об'єднанні “Білоцерківшина”, в цеху капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва. З огляду на те, що ні цех капітальних ремонтів, ні ремонтне виробництво не могли бути і не були підприємствами, таким підприємством виступало Білоцерківське виробниче об'єднання шин і ГАВ, яке пізніше було перейменовано в виробниче об'єднання “Білоцерківшина”, яке, в свою чергу, перетворене у ВАТ “Росава”. Правонаступництво ВАТ “Росава” за Білоцерківським виробничим об'єднанням “Білоцерківшина” підтверджується випискою із статуту ВАТ “Росава”.
Також із матеріалів справи вбачається, що всі особи працювали на робочих місцях з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці безпосередньо в підрозділах (цехи підготовчий та вулканізації) ВАТ “Росава” і жодна із осіб, окрім Григор'єва О. В., не набула пільгового стажу на робочих місцях, розташованих у виробничих підрозділах ПАТ “Техмашремонт”, або які б належали ПАТ “Техмашремонт”.
Пенсійне законодавство України не покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємство за наявності єдиного факту - надання уточнюючої довідки цим підприємством. Судовою практикою підтверджується, що підприємство може та зобов'язане за наявності трудової книжки або первинних документів надати уточнюючу довідку про роботу особи на інших підприємствах, а також за періоди роботи задовго до створення підприємства, яке видає уточнюючу довідку.
На підтвердження зазначеного в матеріалах справи містяться копії рішень Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2009 року № 2-2078 2009 рік, від 29 березня 2010 року № 2-251 2010, що набрали законної сили та якими зобов'язано відповідача надати позивачам уточнюючі довідки про роботу на інших підприємствах та за періоди до створення юридичної особи відповідача.
Відповідно до роз'яснення Міністерства праці і соціальної політики та Пенсійного фонду України на звернення підприємства з приводу видачі уточнюючих довідок та обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у випадках, коли працівники спеціалізованого підприємства-підрядника (як ПАТ “Техмашремонт”) виконують роботи безпосередньо в підрозділах підприємства-замовника (як ВАТ “Росава”) на робочих місцях з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підписаним керівниками Мінпраці та ПФУ, визначено обов'язок підприємств-замовників надавати уточнюючі довідки та відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали в шкідливих умовах в їх підрозділах і на їхніх робочих місцях.
Отже, позивач необґрунтовано пов'язує обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з наявністю трудових відносин та фактом надання відповідачем уточнюючих довідок.
Надаючи оцінку копіям документів із пенсійних справ, осіб зазначених у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень-грудень 2011 року та січень 2012 року, суд зазначає, що згідно трудових книжок, де зазначено підприємства та організації, до яких приймались робітники, майже всі прийняті на в/о Білоцерківшина, окрім ОСОБА_1
Отже, враховуючи, що ПАТ “Техмашремонт” ніколи не належали робочі місця з шкідливими умовами праці, на яких працювали особи, внесені в розрахунки (окрім ОСОБА_1В.), відсутність обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які не мали і не мають у своїх виробничих підрозділах робочих місць із шкідливими умовами праці, що особи, які мали трудові відносини з відповідачем, працювали безпосередньо в виробничих підрозділах інших підприємств, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених 21 особам (окрім ОСОБА_1 - 1 681,14 грн.) в сумі 100 803,76 грн. є необґрунтованими.
Крім того, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджені суми та стаж, внесені до розрахунків.
А також, судом враховано, що 26 листопада 2013 року Київським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 810/4667/13-а за позовом ПАТ «Техмашремонт» до УПФУ у м. Білій Церкві про визнання протиправними дій відповідача щодо включення до розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій осіб: ОСОБА_25, ОСОБА_7М, ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_13 і зобов'язання відповідача виключити із розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених осіб та утриматись у подальшому від включення цих осіб до розрахунків.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 810//4667/13-а, залишеним без змін Київським апеляційним адміністративним судом (ухвала від 14 травня 2014 року) та Вищим адміністративним судом України ( ухвала від 02 червня 2015 року) внесення до розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій осіб ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_28, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_29 визнано протиправним.
Верховний суд України ухвалою від 14.09.2015 року відмовив УПФУ у м. Білій Церкві у допуску справи для перегляду ухвали ВАСУ від 02.06.2015 року.
При цьому суд, на підставі наданих сторонами доказів, дійшов наступних висновків: -особи ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_13 здобули пільговий стаж на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці в виробничому об'єднанні " Білоцерківшина", правонаступником якого є ВАТ "Росава"; ПАТ "Техмашремонт" не є правонаступником підприємств, на робочих місцях яких особи здобули пільговий стаж; у ПАТ "Техмашремонт" відсутні робочі місця з особливо шкідливими умовами праці, крім робочого місця терміста на печах.
Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою №К/800/38406/14 від 16 липня 2014 року залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №810/655/14-а (новий розгляд справи №/810/217/13-а згідно рішенню ВАСУ № К/800/42493/13), у якій досліджені обставини відсутності правонаступництва ПАТ "Техмашремонт" та відсутності робочих місць з особливо шкідливими умовами праці, на яких здобули пільговий стаж особи, внесені в розрахунки.
За результатами нового розгляду з урахуванням висновків ВАСУ судами встановлено, що ПАТ "Техмашремонт" не має власних робочих місць зі шкідливими умовами праці (крім робочого місця терміста на печах) та не є правонаступником виробничого об'єднання "Білоцерківшина", в якому працювали особи, зазначені в розрахунках позивача, а, відтак, не має обов'язку відшкодовувати зазначені в позові витрати.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року у справі № 810/655/14, залишене без змін Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 26 червня 2014 року , оскільки Ухвалою Вищого адміністративног суду України від 16 липня 2014 року позивачу Вищим адміністративним судом України у відкритті касаційного провадження відмовлено.
Також, судом враховано, що 27 жовтня 2015 року колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року у справі №810/5838/14 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, ухвалив: Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду. України у м. Білій Церкві Київської області до Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості - без змін.
При цьому Вищий адміністративний суд України дійшов наступних висновків:
ПАТ «Техмашремонт» створене та зареєстроване 10.06.1993 року і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року №401.
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначений розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій (основні, щодо громадян ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_22 та ОСОБА_13, ОСОБА_30, а також іногородні, щодо громадян ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34М.), на загальну суму 18903,18 грн..
26.11.2013 року Київським окружним адміністративним судом розглянута справа № 810/4667/13-а за позовом ПАТ «Техмашремонт» до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання протиправними дій відповідача щодо включення до розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій осіб: ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_29 і зобов'язання відповідача виключити із розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених осіб та утриматися у подальшому від включення цих осіб до розрахунків.
Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 року.
Згідно із постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі № 810/4667/13-а, внесення до розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій осіб ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_24, ОСОБА_36, ОСОБА_8 1.1., ОСОБА_22, ОСОБА_29 визнане протиправним. При цьому суд, на підставі наданих сторонами доказів, дійшов наступних висновків: - особи ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_13 здобули пільговий стаж на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці в виробничому об'єднанні «Білоцерківшина», правонаступником якого є ВАТ «Росава»; - ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на робочих місцях яких особи здобули пільговий стаж; - у ПАТ «Техмашремонт» відсутні робочі місця з особливо шкідливими умовами праці, крім робочого місця терміста на печах.
До розрахунку з вересня 2014 року позивач вніс 16 осіб: ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_24, ОСОБА_36, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_29 осіб ОСОБА_31,ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, які здобули пільговий! стаж на робочих місцях з особливо шкідливими умовами праці в виробничому об'єднанні «Білоцерківшина», правонаступником якого є ВАТ «Росава», та ОСОБА_1, який здобув свій пільговий стаж у ПАТ «Техмашремонт».
Оскільки законні підстави для покладення на ПАТ «Техмашремонт» обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій осіб ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 у позивача також відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що 15 вище наведених осіб, крім ОСОБА_1, який здобув пільговий стаж на робочому місці терміста на печах у ПАТ «Техмашремонт», внесені до розрахунків протиправно.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Аналогічні обставини також, встановлені і 17 вересня 2015 року колегією суддів Вищого адміністративного суду України , яка провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі №810/316/14-а за позовом управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості ухвалила касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року залишити без змін.
Також, до аналогічних висновків прийшла і 4 серпня 2015 року колегія суддів Вищого адміністративного суду України, яка розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі № 810/5929/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства „Техмашремонт" про стягнення заборгованості, касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві залишила без задоволення. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року - без змін.
При цьому Вищий адміністративний суд України дійшов висновків, що ПАТ „Техмашремонт" створене та зареєстроване 10.06.1993р. і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення №401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.
23 червня 2015 р. колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від З липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №810/2219/14-а ухвалила: касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому Вищий адміністративний суд України дійшов наступних висновків:
- фактично спір сторін зводиться за своєю суттю до визначення належного платника спірних витрат, оскільки, як стверджує у своїх доводах Товариство воно не є правонаступником за зобов'язанням з виплати пільгових пенсії громадянам ОСОБА_21, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_37, ОСОБА_24, ОСОБА_36, ОСОБА_8 1.1., ОСОБА_22 та ОСОБА_29; -товариство є правонаступником прав та обов'язків Білоцерківського орендного ремонтного підприємства; -суди, вирішуючи спір сторін, в порушення вимог 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України не з'ясували можливість дослідження належних і допустимих доказів у справі. Зокрема, суди не дослідили питання як було змінено організаційну-правову форму підприємства (реорганізація, ліквідація, перетворення, поділ тощо), на якому відпрацьовано стаж роботи, що дав право на пільгові пенсії громадянами ОСОБА_21, ОСОБА_5. ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_38, ОСОБА_24, ОСОБА_39, ОСОБА_8 1.1., ОСОБА_22 та ОСОБА_29; -неповне з'ясування судами дійсних обставин справи призвело до ухвалення судових рішень, які не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості. Тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа згідно правил статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, направленню на новий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.
23 червня 2015 р. колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі №810/5366/13, , касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнила частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року скасувала, а справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому Вищий адміністративний суд України дійшов наступних висновків:
Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що Товариство не є правонаступником підприємства, на якому зазначені особи набули пільговий стаж, а отже не зобов'язане здійснювати відшкодовування спірних витрат УПФУ.
Проте до такого висновку суди частково дійшли без з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін, в порушення норм матеріального і процесуального права з таких підстав.
У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом цієї норми процесуального права у мотивувальній частині рішення суд зобов'язаний навести дані про встановлені обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, а в разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини які згідно із Законом України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягають застосуванню в даній справі.
Так, судами попередніх інстанцій застосовано положення статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до частини 1 якої, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. Водночас, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Отже, за змістом цієї процесуальної норми учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас передбачене частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Вирішуючи спір суди не з'ясували обставин справи щодо того, на яких саме підприємствах працювали особи, яким виплачується пенсія, де ними здобуто пільговий стаж та чи є Товариство їх правонаступником.
Суди зазначені обставини не перевірили та не дослідили, не надали їм належну правову оцінку з огляду на наявність або відсутність належних та допустимих доказів, наданих на їх підтвердження.
З огляду на викладене, без з'ясування вищевказаних обставин справи, надання їм належної правової оцінки і перевірки їх належними та допустимими доказами, висновки судів щодо відсутності у Товариства обов'язку відшкодування спірних витрат є передчасними, не ґрунтуються на дотриманні норм процесуального права, а тому їх рішення не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
06 жовтня 2015 р. колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., секретар Малина Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у справі №810/5599/14 , касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнила частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому Вищий адміністративний суд України дійшов наступних висновків:
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, до розрахунків витрат Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області включило суми витрат на виплату та доставку пенсій, виплачених ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6. ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_8 1.1.. ОСОБА_22, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_40
При цьому, з наявних у матеріалах справи довідок ПАТ «Техмашремонт» вбачається, що вказані особи набули відповідний стаж працюючи на робочих місцях в цехах вулканізації та підготовчих шинних заводів № 1 та № 2 заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово- технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-технічних внробз.
Відомості про те, що ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником підприємств, на яких працювали вказані особи, в матеріалах справи відсутні, ці обставини судами не встановлювались та не досліджувались. Отже, суди не перевірили обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення витрат по вказаним особам.
18 червня 2015 р. колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого судді Головчук С.В. (суддя-доповідач), суддів Ліпського Д.В., Черпака Ю.К., секретар судового засідання Малина Л.В., за участю представників сторін,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року у справі №2а-1794/11/1070 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - УПФУ в м. Білій Церкві Київської області) до Відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт» (далі - ВАТ «Техмашремонт») про стягнення заборгованості, касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнила частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому Вищий адміністративний суд України дійшов наступних висновків:
До розрахунків витрат УПФУ в м. Білій Церкві Київської області включило суми витрат на виплату та доставку пенсій, виплачених ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_8 1.1., ОСОБА_22
При цьому, з наданих позивачем матеріалів пенсійних справ видно, що вказані особи набули відповідний стаж працюючи на робочих місцях в цехах вулканізації та підготовчих шинних заводів № 1 та № 2 заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-технічних виробів.
Відомості про те, що ВАТ «Техмашремонт» є правонаступником підприємств, на яких працювали вказані особи, відсутні в матеріалах справи, ці обставини судами не встановлювались та не досліджувались. Отже, суди не перевірили обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення витрат по вказаним особам.
Посилання позивача на інші судові рішення, які приймались за наслідком розгляду справ про стягнення з відповідача коштів по відшкодуванню пільгових пенсій та набрали законної сили не приймаються судом до уваги, оскільки у цих рішеннях суди не надавали правової оцінки тим обставинам чи є позивач правонаступником тих підприємств на яких працювали вказані особи.
При цьому, суд зазначає, що звернути стягнення щодо фактичних виплат та доставку пенсії на ВАТ “Росава” виходячи з розрахунків, які були пред'явлені ПАТ "Техмашремон" не є можливим, у зв'язку з наступним.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (Інструкція №21-1), за нормами пункту 6.4 якої Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
За нормами пункту 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці). Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункт 6.3 Інструкції №21-1).
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).
Оскільки, позивачем у відповідності до пункту 6.4 Інструкції №21-1 ВАТ "Росава" не було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7 Інструкції №21-1) підстави для стягнення 100803, 76 грн. з ВАТ "Росава" відсутні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Наявні матеріали справи свідчать, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, а також правомірності їх нарахування.
В той же час, відповідач ПАТ "Техмашремонт" надав детальні розрахунки, які дозволяють відокремити від загальної суми витрат позивача на виплату і доставку пенсій, витрати, які підлягають відшкодуванню, а саме, на виплату і доставку пенсії, окрім ОСОБА_1
Крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 51, ст. ст. 112, 136 КАС України щодо визнання відповідачем позову повністю або частково, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково (в частині вимог, визнаних відповідачем).
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 1 в розмірі 1 681(одна тисяча шістсот вісімдесят одну)грн. 14 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.