08 вересня 2015 р. Справа № 804/4133/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Гуцал А.В., розглянувши за участю представників:
позивача - ОСОБА_1
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1,
до відповідача старшого інспектора взводу супроводження БДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2,
про визнання незаконними дій.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:
- визнання незаконними дії старшого інспектора взводу супроводження БДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майора міліції, ОСОБА_2, які полягали у зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 23 жовтня 2014р.;
- визнання незаконними дії старшого інспектора взводу супроводження БДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майора міліції, ОСОБА_2, які полягали у перевірці посвідчення водія ОСОБА_1 та свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб 23 жовтня 2014р.
Позовні вимоги мотивовані незаконністю дій відповідач щодо зупинки транспортного засобу з підстав проведення в місті Дніпропетровську операції «П'яний водій - злочинець», оскільки виходячи з назви вказаної операції, остання не є заходом для перевірки документів на права користування і керування транспортним засобом та згідно відповіді ГУ МВС України в Дніпропетровській області Управління Державтоінспекції від 13.11.2014р. за №14/К-426ку операція «П'яний водій - злочинець» 23.10.2014р., на території області не проводилася. Крім того, позивач посилається на відсутність, встановленого Конституцією та законами України, способу у який здійснюється зупинка транспортного засобу та перевірка посвідчення водія і реєстраційного документу на транспортний засіб.
В судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся телефонограмою, письмових заперечень на адміністративний позов не надав. Раніше у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, посилаючись на неможливість надання підтвердження факту призначення та проведення операції під умовною назвою «П'яний водій - злочинець» внаслідок незбереження відповідних відомостей про проведені профілактичні заходи за 2014р., а також посилаючись на можливе проведення вказаної операція на загальнодержавному рівні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд -
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон №565) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
У відповідності зі ст. 7 Закону №565 міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів до яких входить державна автомобільна інспекція.
Відповідно до п.21-1 ст.11 №565 Закону зупиняти транспортні засоби лише в разі: порушення правил дорожнього руху водіями; відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів; наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; перебування транспортного засобу в розшуку; наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою; необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб; виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення.
При цьому, згідно із ст. 4 Закону №565 правовою основою діяльності міліції, як державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Правовий статус Державної автомобільної інспекції, яка входить до складу міліції визначається Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 14 квітня 1997 року (далі - Положення №341).
Згідно п.2 Положення №341 Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС.
У п.5 Положення №341 зазначено про надання підрозділам ДАІ прав, передбачених законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право: перевіряти виконання власниками (володільцями) транспортних засобів вимог законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху і охорони довкілля, а також вимагати і отримувати від них безплатно необхідні відомості та документацію; зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони використовуються з протиправною метою, оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування і керування ними, дорожні (маршрутні) листи та відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним та іншим документам, а також перевіряти їх наявність у базах даних автоматизованих інформаційно-пошукових систем Державтоінспекції, у передбачених законодавством випадках затримувати ці документи та вантажі; вимагати від посадових і службових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання,а також від громадян документи, що підтверджують право власності на транспортні засоби та номерні агрегати до них.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі-міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України №111 від 27 березня 2009 року (далі - Інструкція №111), яка розроблена відповідно до Законів України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №341 «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», від 17 грудня 2008 року №1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», від 17 грудня 2008 року №1086 «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення», від 10 жовтня 2001 року №1306 «Про Правила дорожнього руху», визначає завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини та профілактичну роботу з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України (далі - ОВС).
Пунктом 14 Інструкції №111 передбачено, зокрема, що разі прийняття працівником підрозділу ДПС рішення про зупинку транспортного засобу останній повинен врахувати всі його наслідки (причину зупинки, дорожні умови, інтенсивність руху, освітлення або видимість ділянки дороги, можливий досвід водія). Після повної зупинки транспортного засобу працівник підрозділу ДПС повинен підійти до водія з дотриманням заходів особистої безпеки. Під час звернення до водія працівник Державтоінспекції зобов'язаний привітатися, чітко й зрозуміло назвати свою посаду, звання та прізвище, повідомити про причину зупинки транспортного засобу, суть скоєного правопорушення у випадку його вчинення та висловити вимогу про пред'явлення водієм для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306.
Пунктом 2.1 Правил №1306 визначено, що водій (особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії) механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Підпункт «а» пункту 2.4 Правил №1306 на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
23.10.2014р. автомобіль позивача було зупинено старшим інспектором взводу супроводження БДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 та запропоновано пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль. На питання позивача про причину зупинки інспектор повідомив, що проводиться операція «П'яний водій - злочинець».
Згідно листа Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.11.2014р. №14/К-426ку, позивача повідомлено про те, що його звернення, яке надійшло на «Урядову гарячу лінію», за дорученням Департаменту ДАІ МВС України, розглянуто керівництвом управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області та проінформовано про те, що 23.10.2014р. на території Дніпропетровській області (у томі числі в м.Дніпропетровськ) проводились наступні профілактичні заходи:
- «Рядність» (за ініціативою ДДАІ МВС України, з 02.07.2014р. до особового розпорядження ДДАІ);
- «Парковка» (за ініціативою ДДАІ МВС України, з 26.03.2014р. до особового розпорядження ДДАІ);
- «Метал» (за ініціативою ГУ МВС України в області, з 15.09.2014р. до особового розпорядження ГУМВС);
- Цільові профілактичні заходи з виявлення та документування фактів спроби дачі хабара працівникам ДАІ (за ініціативою ДДАІ МВС України, з 13.06.2014р. до особового розпорядження ДДАІ).
Разом з тим, повідомлено, що 23.10.2014р. заходи під умовною назвою «П'яний водій-злочинець», на території області не проводилися.
На ухвалу Дніпропетровською окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. про витребування доказів, Департаментом Державної автомобільної інспекції МВС України надана відповідь (лист від 20.07.2015р. №4/3-8260), згідно якої повідомлено, що протягом жовтня 2014р. цільові профілактичні заходи під умовною назвою «П'яний водій-злочинець» Департаментом ДАІ МВС України не організовувалися та не проводилися.
Частиною ч.3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
Отже, внаслідок не проведення 23.10.2014р. цільові профілактичні заходи під умовною назвою «П'яний водій-злочинець», суд приходить до висновку про порушення відповідачем принципу вчинення дії на підставі, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення
Зі змісту наведеної норми слідує, що належним способом захисту є визнання протиправним оскаржуваних дій, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним визнати протиправним дії старшого інспектора взводу супроводження БДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2, щодо зупинки 23.10.2014р. транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з підстав проведення операції «П'яний водій-злочинець».
Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій старшого інспектора взводу супроводження БДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, майора міліції, ОСОБА_2, які полягали у перевірці посвідчення водія ОСОБА_1 та свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб 23 жовтня 2014р., з підстав невизначеності Конституцією або законами України способу, у який здійснюється перевірка посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, суд залишає їх без задоволення з огляду на наступне.
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Ознаками які відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади та регулювання найбільш
важливих суспільних відносин.
Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які
можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі
підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Існування ж підзаконних нормативних актів у правовій системі обумовлене багаторівневою структурою самих суспільних відно син, які потребують як законодавчого, так і підзаконного (в тому числі локального) нормативного регулювання.
Спосіб вчинення таких дій, як вимога надання посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, не потребує правового врегулювання законом, та визначений пунктом 14 Інструкції №111 (висловлення вимоги про пред'явлення водієм для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційного документа на транспортний засіб), яка і розроблена відповідно до Законів України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 08.09.2015 року.
У повному обсязі постанову складено 14.09.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним дії старшого інспектора взводу супроводження БДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2, щодо зупинки 23.10.2014р. транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з підстав проведення операції «П'яний водій-злочинець».
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.В. Сидоренко