09 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі Ільченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2014 у справі за поданням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - Шеремет В.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1, -
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2014 подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - Шеремет В.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 - задоволено.
Тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним виконавчого листа, виданого 23.12.2013 Подільським районним судом м. Києва яким передбачено стягнути з ОСОБА_1 на користь Компанії «NOVAAGRO LIMITED» кошти в сумі586898,37 дол. США.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представником боржника подано апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, на неправильну оцінку доказів та невірне застосування норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не з'ясовано чи дійсно ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання судового рішення, оскільки насправді, невиконання рішення Подільського районного суду м. Києва було зумовлено необізнаністю ОСОБА_1 із наявністю судового та виконавчого провадження у справі 758/5818/13-ц, а державним виконавцем не надано жодного доказу на підтвердження свідомого ухилення боржника від виконання рішення суду.
Справа № 758/11326/14-ц
№ апеляційного провадження 22-ц/796/15418/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Роман О.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Вважаючи постановлену ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову, якою в задоволенні подання відмовити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати з викладених у скарзі підстав.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, у вересні 2014 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - Шеремет В.О. звернувся до суду із поданням в якому просив заборонити боржнику - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, у зв'язку з тим, що боржник має невиконані майнові зобов'язання. В обґрунтування подання посилається на те, що у нього на виконанні знаходиться виконавчий лист, виданий
23.12.2013 Подільським районним судом м. Києва, яким передбачено стягнення з ОСОБА_1
О.В. на користь Компанії «NOVAAGRO LIMITED» кошти в сумі 586 898,37 дол. США.
Державний виконавець зазначав, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, а тому просив обмежити боржника у праві виїзду за межі України.
На підставі викладених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подання підлягає задоволенню.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Тобто, Закон України «Про виконавче провадження» передбачає можливість встановлення тимчасового обмеження для боржника у праві виїзду за кордон лише у разі ухилення останнього від виконання зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням. Саме ухиленення від виконання рішення суду і є визначальним при вирішенні даного питання. Проте, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання УДВС ГУЮ у Київській області ШереметО.В. не надано суду жодного доказу та не наведено жодного факту ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання ним зобов'язань за виконавчим документом. Крім того, матеріали справи та матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів того, що боржник був обізнаний про наявність рішення суду щодо стягнення з нього заборгованості за користь компанії «NOVAAGRO LIMITED», та відкритим у Відділі примусового виконання УДВС ГУЮ у Київській області виконавчим провадженням, оскільки відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження, чи будь - яких інших постанов чи вимог державного виконавця.
Також державним виконавцем не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, або доказів, які дають підстави вважати, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду шляхом залишення території України.
У зв'язку із тим, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь які докази обізнаності ОСОБА_1 із наявністю відкритого виконавчого провадження, констатувати факт ухилення від виконання рішення суду за виконавчим листом неможливо а тому враховуючи вказані обставини конституційне право громадянина щодо виїзду за кордон обмеженню не підлягає.
Задовольняючи подання державного виконавця, суд не звернув уваги на зазначені обставини, не встановив правомірність вимог державного виконавця про обмеження особи у праві виїзду за межі України, а тому висновок суду про те, що боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення, не відповідає обставинам справи.
Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального закону, що призвели до постановлення незаконної ухвали, остання відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2014 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - Шеремет В.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2014 - скасувати та постановити нову наступного змісту.
В задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - ШереметВ.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: