Справа № 22-ц/796/ 14378 /2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Шевченко Т.М.
Доповідач - Поливач Л.Д.
09 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.
при секретарі Бугай О.О.
за участю осіб: заявника ОСОБА_2
представника заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_4, Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м.Києві про зміну способу і порядку виконання рішення;
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 25 вересня 2015 року
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 25.09.2015 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі за його позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення заяви. Посилається на незаконність постановленої ухвали, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Необгрунтованим та безпідставним, на думку апелянта ОСОБА_2, є висновок суду першої інстанції про те, що звертаючись із заявою до суду про зміну способу чи порядку виконання рішення суду заявникставив питання про стягнення з боржника збільшеної суми заборгованості,збільшивши позовні вимоги у зв'язкуіз курсовою різницею долараСША до української гривні, що на думку суду не є зміною способу чи порядку виконання рішення суду, яке ухвалене у цій справі.
Звертаючись із даною заявою до суду, він просив повернути суму позики, тобто 30000 доларів США, еквівалент який на даний час становить 678600 грн., згідно офіційного курсу НБУ. Таким чином, позовні вимоги залишилися у межах 30000 доларів США, що відповідає борговому зобов'язанню згідно розписки, а тому зміна курсової різниці долара СШАдо української гривні не може вважатись збільшенням позовних вимог.
В суді апеляційної інстанції заявник ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали подану апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. Заінтересовані особи ОСОБА_4, представник Відділу ДВС Святошинського РУЮ в м.Києві в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись відповідно до вимог закону.
Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Яквстановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 18.04.2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 19.09.2012 року, задоволено частково позов ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 228 600 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
18.10.2012 року Голосіївськи районним судом м.Києва на підставі вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист № 2-2127/12.
Постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві від 26.10.2013 року відкрито виконавче провадження № ВП 34887371.
ОСОБА_2 звернувся із заявою, яка надійшла до суду 27.08.2015 року, про зміну способу і порядку виконаннязазначено рішення суду шляхом стягнення з ОСОБА_4 на його користь 678 600 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 26.08.2015 р. відповідає 30 000 доларів США, які він надавав у позику ОСОБА_4
В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що рішення суду до тепер не виконано. На момент ухвалення судом рішення курс долара США до української гривні становив 7,98 грн., однак у зв"яку із знеціненням грошової одиниці гривні, станом на 26.08.2015 р., долар США становить 22,62 грн., а тому на даний час еквівалент 30 000 доларів США становить 678 600 грн.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Аналогічні положення містяться і в ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Разом з тим, вимоги заявника не ґрунтуються на законі, оскільки стягнення з боржника збільшеної суми заборгованості не є зміною способу чи порядку виконання рішення суду, яке ухвалене в цій справі та яке набрало законної сили. Заявник, подавши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, дійсно просить збільшити стягнуту з ОСОБА_4 за рішенням суду суму боргу за договором позики у зв"язку з невиконанням рішення суду та зростанням курсу долара США по відношенню до української гривні станом на час подачі заяви, тобто заявник дійсно просить змінити резолютивну частину рішення суду, що не передбачено діючим законодавством.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 рішення суду та знеціненням української гривні, ОСОБА_2 не позбавлений можливості захистити свої порушені (на його думку права) у спосіб визначений законом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків.
Отже, твердження апелянта про незаконність постановленої ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, на думку суду є необґрунтованими.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.
Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст. 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 25 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: