22 грудня 2015 р. Справа № 815/5145/15
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року по справі за позовом державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до державного підприємства “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” про стягнення заборгованості з рахунків, -
встановиЛА:
З позовом до суду звернулась державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до державного підприємства “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” в якому з урахуванням поданих уточнень просить стягнути заборгованість у сумі 159375,52 грн. з рахунків ДП “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом”.
Суд першої інстанції своєю постановою від 26 жовтня 2015 року адміністративний позов задовольнив.
Стягнув з державного підприємства “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” (6526, м. Одеса, вул. Ланжеронівська,15-А, код ЄДРПОУ 01126996) суму податкової заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 159375,52 грн. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять гривень 52 коп.) з наступних рахунків: - МФО 320704, Южне ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк” м. Одеси, р/р 26008054302981; - МФО 320704, Южне ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк” м. Одеси, р/р 26044054301452; - МФО 320704, Южне ГРУ ПАТ КБ “Приватбанк” м. Одеси, р/р 26057054304219; - МФО 328168, ПАТ “МАРФІН БАНК”, р/р 26003210501978; - МФО 334851, ПАТ “ПУМБ”, р/р 26007962501872; - МФО 328168, ПАТ “МАРФІН БАНК”, р/р 2600621050900; - МФО 328168, ПАТ “МАРФІН БАНК”, р/р 26044210501; - МФО 328845, Одеське обласне управління АТОЩАД м. Одеса, р/р 2600330103864; - МФО 328168, ПАТ “МАРФІН БАНК”, р/р 26009210502; - МФО 328168, ПАТ “МАРФІН БАНК”, р/р 26001210501; - МФО 328168, ПАТ “МАРФІН БАНК”, р/р 26000210501; - МФО 328168, ПАТ “МАРФІН БАНК”, р/р 26001210501840; - МФО 328168, ПАТ “МАРФІН БАНК”, р/р 26008210501810, на бюджетний рахунок р/р 33210811700009, код бюджетної класифікації 18010500, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, отримувач УДКСУ у м. Одесі Одеської області, код 38016923.
Державне підприємство “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державне підприємство “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що державне підприємство “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку податків у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з 23.03.1995 року.
Пунктом 15.1.статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно п. п. 16.1.4, ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 36.1. ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом.
Відповідно до уточнень розрахунку податкового боргу станом на 19.10.2015 року, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб становить 159375,52 грн.
Дана заборгованість виникла внаслідок самостійно поданої підприємством звітної податкової декларації з плати на землю №9019327617 від 20.02.2015 року, податкових повідомлень-рішень: від 13.12.2012 року №0002971503, №0002961503, №0002951503, від 23.06.2015 року №0001431504, №0001421504, №0001411504, №0001401504, №0001391504, №0001381504, №0001371504, №0001361504 та на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року по справі №815/587/15, згідно якого відповідачу надано розстрочку (відстрочення) податкового боргу та визначена щомісячна сума сплати у розмірі 1600 грн.
З урахуванням встановленого, за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 159375,52 грн., яке відповідачем у встановленому законом порядку не погашена.
Податковий борг згідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1.статті 54 Податкового кодексу України передбачено,що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подасться контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. п. 59.1, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу. У разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
З метою погашення заборгованості, позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку направлено податкову вимогу № 1206-25 від 03.09.2014 р., яка була доставлена на адресу відповідача. Таким чином, сума податкового боргу є узгодженою.
Згідно п. 95.3. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державного підприємства “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом”, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року по справі за позовом державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до державного підприємства “Науково - дослідницький проектно - конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом” про стягнення заборгованості з рахунків, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3