21 грудня 2015 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., перевіривши заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області (яка є правонаступником Головного управління Міндоходів у Чернігівській області; далі - Управління) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
Вищий адміністративний суд України постановою від 29 травня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу цього суду від 16 січня 2014 року задовольнив частково та скасував вказані рішення. Крім того, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року змінив: в абзаці третьому резолютивної частини замість дати «23.05.2008 року» постановив зазначити дату «22 травня 2008 року». В частині оплати вимушеного прогулу позивача скасував рішення суду першої інстанції та направив справу на новий судовий розгляд.
Не погодившись із зазначеною постановою суду касаційної інстанції, 14 грудня 2015 року Управління подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), надавши для порівняння неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 2015 року (справа № К/800/40752/14).
У статтях 239, 2391 КАС визначено вимоги до заяви про перегляд судових рішень та порядок її подання.
Проте заява не відповідає вимогам закону, оскільки до заяви додано копію оскаржуваної постанови Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2015 року не завірену відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Голови Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174.
Крім того, заява не відповідає вимогам статті 2391 КАС, оскільки вона не оплачена судовим збором.
За правилами частини другої статті 2391 цього Кодексу до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлена у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.
Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002, р/о № 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України)», символ звітності 207).
Відповідно до вимог частини другої статті 2392 КАС цю заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 2392 КАС).
Керуючись статтями 239, 2391 , 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків до 22 січня 2016 року.
Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліків протягом установленого строку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України О.Б. Прокопенко