Справа № 2-а/1970/1163/11
16 червня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баб'юка П.М. при секретарі Надвиничній Г.Я.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1;
відповідач: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 15584,74 грн., суд, -
Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області (Монастириське відділення) звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до громадянина ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 15584,74 грн. з орендної плати за землю.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду пояснив, що станом на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 15584,74 грн., в тому числі: 13933,34 грн. - згідно податкового повідомлення від 20.10.09. №5518/17-2893213434, 1651,40 грн. - згідно податкового повідомлення від 15.12.09. №6621/17- 2893213434/0.
Згідно інформації Адресно-довідкового бюро УМВСУ в Тернопільській області від 22.04.2011 на запит суду від 22.04.2011 №4143/11 місце проживання (перебування) відповідача - ОСОБА_2 невідоме.
Згідно вимог ст.39 КАС України здійснено виклик відповідача через засоби масової інформації, а саме газетах: Урядовий кур'єр від 01.06.2011 та «Свобода» від 01.06.2011 року.
Незважаючи на вжиті судом заходи, для забезпечення дотримання основного принципу судочинства - змагальності, зокрема шляхом виклику відповідача через засоби масової інформації, для надання можливості відповідачеві реалізувати право відстоювати свої заперечення на вимоги у спорі шляхом подання на їх доведення доказів, участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду в судовому засіданні, відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов не подав та про причини свого неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.
Враховуючи наведене, справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
01.09.2008 року між Монастириською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою вул. Галицька,48в, м. Монастириськ. Вказана земельна ділянка 19.09.2008 передана відповідачу в натурі (на місцевості) відповідно до акту передачі та приймання.
Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Монастириському районному відділі Тернопільської філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2008 за №040865302704, а 03.09.2009 перереєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.09.2009 №040965300075.
Відповідно до абз.5 ч.2. ст..25 ОСОБА_3 України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
Згідно ст.2 ОСОБА_3 України «Про плату за землю» (далі - ОСОБА_3), чинного на момент виникнення податкового боргу, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ст..13 ОСОБА_3 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно зі ст. 15. ОСОБА_3 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Ст. 18 ОСОБА_3 передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 10 ОСОБА_3 України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12. 1990р. № 509-ХІІ (далі - ОСОБА_3 № 509-ХІІ) податкова інспекція є контролюючий орган, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ОСОБА_3 № 509-ХІІ до повноважень органів державної податкової служби належить право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до пп. 1.3. ст.1 ОСОБА_3 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - ОСОБА_3 №2181-ІІІ), який був чинним на час виникнення (узгодження) податкового боргу, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Відповідно п.п. 5.4.1 ст. 5 ОСОБА_3 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначених цією статтею, визнається сумою податкового боргу платників податків.
Відповідно до ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України - у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням
суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 15584,74 грн., в тому числі: 13933,34 грн. - згідно податкового повідомлення від 20.10.09. №5518/17-2893213434, 1651,40 грн. - згідно податкового повідомлення від 15.12.09. №6621/17- 2893213434/0.
Відповідачем оскаржено вказані податкові повідомлення в судовому порядку.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2010, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення від 20.10.09. №5518/17-2893213434 на суму 13933,34 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.02.2011, яка набрала законної сили, позовну заяву ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення від 15.12.09. №6621/17- 2893213434/0 на суму 1651,40 грн. залишено без розгляду.
Доказів добровільної сплати зазначеної заборгованості відповідачем не представлено, а судом не здобуто.
Оскільки відповідачем не виконано обов'язку щодо своєчасності та в повноти сплати податків і зборів, не сплачено узгоджених сум податкових зобов'язань та не оскаржено цих сум у встановленому законодавством порядку, суд приходить до висновку, що податковий борг у розмірі 15584,74 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що позовні Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст..ст. 39,94,128,153,158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, і.к.2893213434) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з орендної плати за землю в сумі 15584,74 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 74 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строк, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.