Справа № 2-а/1970/297/11
21 червня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баб'юка П.М., суддів Осташ А.В., Данилевич Н.А.,
при секретарі судового засідання Михайловській Н.В.,
за участю: прокурор - не з'явився, відповідач - не з'явився;
представник позивача 1 Міністерства внутрішніх справ України - не з'явився;
представник позивача 2 Академії внутрішніх військ МВС України - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Академії внутрішніх військ МВС України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням і утриманням у вищому військовому навчальному закладі, -
Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Академії внутрішніх військ МВС України звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням і утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ВВ МВС України про поновлення його на посаді командира 3 взводу 4 роти 2 батальйону 3002 ВВ МВС України та визнання недійсним наказу №196 від 30 вересня 2010 року командира військової частини НОМЕР_1 ВВ МВС України про його звільнення (справа №2-а-1970/940/11) - ухвалою суду від 29.03.2011 провадження по даній справі було зупинене до набрання законної сили рішенням суду по справі №2-а-1970/940/11.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суд від 26 квітня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в суд позивача. Вказана ухвала набрала законної сили, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 26.05.2011 провадження у даній справі було поновлено керуючись ч.5 ст.156 КАС України.
Військовий прокурор Харківського гарнізону в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та розгляд справи просить проводити без участі представника військової прокуратури Харківського гарнізону за наявними в ній доказами.
Позивач 1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, про причини неприбуття суд не повідомив.
Позивач 2 в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання в якому зазначив, що позовні вимоги військового прокурора підтримує в повному обсязі, а розгляд справи просить проводити за відсутності представника Академії внутрішніх військ МВС України.
Незважаючи на вжиті судом заходи, для забезпечення дотримання основного принципу судочинства - змагальності, зокрема шляхом відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачеві реалізувати право відстоювати свої заперечення на вимоги у спорі шляхом подання на їх доведення доказів, участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду в судовому засіданні, відповідач повторно в судове засідання не прибув та про причини свого неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.
Дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
ОСОБА_1 з 11 липня 2005 року до 20 червня 2009 року навчався в Академії внутрішніх військ МВС України за контрактом.
Відповідно до п.1 умов вказаного контракту відповідач зобов'язувався відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчального закладу.
Після закінчення навчання наказом по особовому складу Командуючого внутрішніх військ МВС України №57-ос від 20 червня 2009 року ОСОБА_1 було присвоєне військове звання «лейтенант».
Відповідно до вимог п.18 «Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищих навчальних закладів», затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року N 1053/2001 - під час переведення курсантів (слухачів) на останній курс навчання з ними укладається контракт про проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, підрозділу строком на 5 років.
01.09.2008 між ОСОБА_1 та начальником Академії внутрішніх військ МВС України було укладено письмовий контракт строком на 5 років про проходження військової служби. Відповідно до п.1 умов даного Контракту відповідач був ознайомлений із законами та іншими нормативно - правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) у військових частинах внутрішніх військ МВС України протягом дії контракту, тобто з 20 червня 2009 року до 20 червня 2014 року.
Зокрема, ОСОБА_1 згідно з контрактом взяв на себе письмові зобов'язання сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів і начальників, свої службові обов'язки, а також продовжувати дальше проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №146 від 27 липня 2009 року лейтенанта ОСОБА_1 з 22 липня 2009 року було зараховано у списки особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення і призначеного на посаду командира взводу.
В подальшому, у зв'язку із систематичним невиконанням відповідачем умов контракту від 01.09.2008, відповідно до п. «и» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», наказом командира військової частини НОМЕР_1 №196 від 30 вересня 2010 року лейтенанта ОСОБА_1 звільнено у запас та направлено на військовий облік до Тернопільського ОМВК Тернопільської області.
Питань чи претензій щодо порядку звільнення ОСОБА_1 не мав, що підтверджується його особистим підписом на аркуші першої (07.06.2010) та другої (09.08.2010) бесід (в матеріалах справи аркуш №№ 18-19).
Згідно вимог ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначений «Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. N 964 (далі - Порядок відшкодування витрат).
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку відшкодування витрат - відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Витрати відшкодовуються у повному розмірі особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - за весь період навчання.
Витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі (Академія внутрішніх військ МВС України) відповідно до витягів з наказів Академії внутрішніх військ МВС України від 30.07.2008 №483 та від 22.06.2009 №343 становлять суму в розмірі 21028,19 грн. З вказаними наказами відповідач був ознайомлений.
Доказів добровільної сплати ОСОБА_1 вказаних витрат чи оскарження їх суми або порядку нарахування відповідачем не представлено, а судом не здобуто.
Пунктом 7 Порядку відшкодування витрат передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат пов'язаних з його утриманням у Академії внутрішніх військ МВС України в розмірі 21028,19 грн. підлягають до задоволення як обргунтовано заявлені та підтверджені дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) кошти в сумі 21028,19 грн. (двадцять одну тисячу двадцять вісім грн. 19 коп.) для відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Академії внутрішніх справ МВС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строк, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя підпис Баб'юк П.М.
Судді підпис Осташ А.В.,
підпис Данилевич Н.А.