Кіровоградської області
16 грудня 2015 рокуСправа № 912/3239/15
Господарський суд Кіровоградської області колегією у складі: головуючого судді Шевчук О.Б., суддів Балика В.М. та Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3239/15
за позовом Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідачів
І - Світловодської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, м. Світловодськ
ІІ - Селянського (фермерського) господарства "Ющенко", Кіровоградська область, Світловодський район, с. Захарівка
про скасування розпоряджень, визнання недійсним договору та додаткової угоди, зобов'язання повернути земельну ділянку,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №ДС-31-11-0.6-10691/22-15 від 14.12.2015;
від відповідача ІІ - ОСОБА_2, довіреність від 27.08.2015,
у судовому засіданні брав участь прокурор відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3, посвідчення № 010545 від 20.10.2012.
Світловодський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою яка (з урахування пояснень № 2-2110вих-15 від 10.09.2015) містить вимоги:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації № 410-р від 05.05.2004;
- визнати недійсним договір оренди землі від 05.05.2004 укладений між Світловодською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Ющенко" на земельну ділянку площею 143,03 га із земель резервного фонду Федірківської сільської ради строком на 5 років;
- визнати недійсною додаткову угоду від 28.04.2011 про внесення змін до договору оренди землі від 05.05.2004 укладеного між Світловодською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Ющенко";
- зобов'язати Селянське (фермерське) господарство "Ющенко" повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 143,03 га в тому числі 140,63 га ріллі в контурі 16 вартістю 3196801,00 грн.
Ухвалою господарського суду від 21.08.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 29.09.2015 на 15:00 та витребувано від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.
Однак, розгляд даної заяви у судовому засіданні 29.09.2015 не відбувся у зв'язку з тим, що суддя Шевчук О.Б. згідно наказу голови господарського суду №23 від 18.09.2015 направлена до Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів України на підготовку суддів місцевих господарських судів, призначених на посаду судді вперше та обраних на посаду судді безстроково, строком на 12 календарних днів, з 28 вересня по 09 жовтня 2015 року включно, а тому не могла здійснювати правосуддя в зазначений період.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2015 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2015 о 15:00 год.
Ухвалою від 20.10.2015 розгляд справи № 912/3239/15 продовжено колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Шевчук О.Б.
Автоматизованою системою призначена судова колегія у складі трьох суддів, а саме: головуючий суддя Шевчук О.Б., судді Болгар Н.В. та Змеул О.А.
Зазначеним складом суду 20.10.2015 винесено ухвалу про призначення справи №912/3239/15 до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2015.
На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 26.11.2015 розгляд справи було відкладено до 16.12.2015.
В зв'язку з відпусткою судді Болгар Н.В., яка є учасником колегії суддів з розгляду даної справи, призначено повторний автоматичний розподіл даної справи, за результатами якого в автоматичному режимі сформовано колегію у складі: головуючого судді Шевчук О.Б., суддів Балика В.М. та Змеула О.А.
Із матеріалів справи вбачається, що прокурором позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації № 410-р від 05.05.2004, а також визнання протиправним та скасування розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації № 311-р від 03.04.2009 пред'явлено до Світловодської районної державної адміністрації; позовна вимога про визнання недійсними спірного договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі пред'явлено до обох відповідачів; позовна вимога про повернення спірної земельної ділянки пред'явлена до Селянського (фермерського) господарства "Ющенко".
Заявлені прокурором вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що передача Селянському (фермерському) господарству "Ющенко" (надалі - СФГ "Ющенко") в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки площею 143,03 га, суперечить правовому режиму використання цієї земельної ділянки та не є припустимим без дотримання процедури щодо зміни її цільового призначення; спірна земельна ділянка була передана в оренду СФГ "Ющенко" з порушенням приписів частини 7 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" без врахування того, що дане господарство вже використовувало на праві оренди земельну ділянку площею 67,62 га, і вказані ділянки не утворюють єдиний масив.
Крім того, прокурор стверджує, що ОСОБА_4 у своїх заявах до Світловодської районної державної адміністрації (надалі - Світловодська РДА) про надання в оренду земельних спірної земельної ділянки не вказав орієнтовну кількість членів фермерського господарства, не обґрунтував розмірів земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, не обґрунтував необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок при тій умові, що земельні ділянки розташовані в різних місцях.
За висновком прокурора розпорядження першого заступника голови Світловодської районної державної адміністрації № 410-р від 05.05.2004 винесено не уповноваженою особою.
Згідно доводів прокурора внесення змін до спірного договору оренди землі протирічить положенням статей 31, 33 Закону України "Про оренду землі".
На підставі вищевикладених обставин прокурор констатує факт того, що оскаржувані розпорядження є незаконними та підлягають скасуванню, а спірний договір оренди землі та додаткова угода до нього підлягають визнанню недійсними.
Позивач позов Світловодського міжрайонного прокурора не підтримав, зазначивши при цьому про те, що прокурором не наведено належних та обґрунтованих доказів, які б могли слугувати підставою для скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього та повернення відповідачем ІІ спірної земельної ділянки.
Світловодською РДА відзив на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подано. Правом на участь у судовому засіданні відповідач І не скористався.
Відповідач ІІ позовні вимоги заперечив повністю, що викладено письмовому відзиві на позов та додаткових поясненнях до нього. Окрім того, 26.11.2015 Селянським (фермерським) господарством "Ющенко" подано письмову заяву про застосування строків позовної давності до правовідносин, які виникли, між відповідачами.
Присутній у судовому засіданні 16.12.2015 прокурор позов підтримав в повному обсязі, зазначивши, зокрема, про те, що позовна давність для звернення прокурора з даним позовом не пропущена.
Представник позивача у судовому засіданні 16.12.2015 вимоги прокурора не підтримав та повідомив суду про те, що про невідповідність спірних розпоряджень та угод вимогам чинному законодавству позивач дізнався лише з позовної заяви прокурора.
Представник відповідача ІІ проти вимог прокурора заперечив, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, господарський суд
Із змісту статуту відповідача ІІ вбачається, що Селянське (фермерське) господарство "Ющенко" зареєстроване Світловодською районною державною адміністрацією 22 листопада 2002 року та діє відповідно до Конституції України, Цивільного, Господарського і Земельного кодексів України, Закону України "Про фермерське господарство" та інших законодавчих актів України, цього Статуту (пункт1.1., а.с. 54 з обороту).
05.05.2004 першим заступником голови Світловодської РДА було видано розпорядження №410-р "Про надання в оренду земельної ділянки ФГ "Ющенко" (надалі - розпорядження №410-р, а.с.10). Відповідно до цього розпорядження ФГ "Ющенко", надано в оренду земельну ділянку загальною площею 143,03 га, в тому числі контур № 16 - 140 га ріллі, контур № 17 - 1,17 га, № 20 - 0,42 га (господарські шляхи), контур № 18 - 0,81 (чагарники) з земель резервного фонду Федірківської сільської ради; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ "Ющенко" на території Федірківської сільської ради Світловодського району.
На підставі розпорядження №410-р 05.05.2004 між Світловодською РДА та СФГ "Ющенко" укладено договір оренди землі (надалі - Договір, а.с.12-16), за умовами якого в оренду СФГ "Ющенко" передано земельну ділянку загальною площею 143,03 в тому числі контур № 16 - 140 га ріллі, контур № 17 - 1,17 га, № 20 - 0,42 га (господарські шляхи), контур № 18 - 0,81 (чагарники) з земель резервного фонду Федірківської сільської ради терміном на 5 років.
Договір зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.05.2004 за №447.
В подальшому 03.04.2009 головою Світловодської РДА видано розпорядження №311-р "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 5 травня 2004 року №410-р" (надалі - розпорядження №311-р, а.с. 19), відповідно до якого внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.05.2004 №410-р "Про надання в оренду земельної ділянки ФГ "Ющенко", а саме: у пункті 1 слова та цифри "терміном на 5 років з орендною платою 79 гривень за 1 га" замінено словами та цифрами "терміном на 15 років з орендною платою в розмірі 43735,93 грн в рік (311 грн за 1 га в рік),
На підставі вказаного розпорядження 28.04.2011 між Світловодською РДА та СФГ "Ющенко" внесено зміни до договору оренди землі, зареєстрованого за № 447 від 17.05.2004, а саме:
1. В пункті 3.1 слова та цифри: "Договір укладено на 5 років", замінено словами та цифрами: "Договір укладено на 15 років".
2. В пункті 4.1 слова та цифри: "Орендна плата становить 79 гривень за 1 гектар" замінено словами та цифрами: "Орендна плата становить 58302,29 грн в рік (414,58,14 грн за 1 га в рік) ".
Вказані зміни внесено шляхом укладення відповідного письмово правочину, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Світловодському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.12.2011 № 352520004000500 (а.с. 21).
За твердженням Світловодського міжрайонного прокурора спірні розпорядження першого заступника голови та голови Світловодської РДА видані з порушенням норм чинного законодавства. А укладені на підставі таких розпоряджень правочини також не відповідають вимогам чинного законодавства і мають бути визнані недійсними на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.
Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує наступне.
Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, до повноважень яких відноситься, в тому числі, розпорядження землями державної власності відповідно до Закону (пункт 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
За змістом частини 3 статті 43 цього Закону розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до пункту 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" (з наступними змінами і доповненнями), акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
У статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.
Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.
Звернувшись з даним позовом до господарського суду, Світловодський міжрайонний прокурор послався на те, що Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та діє на підставі Положення затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.215 №14. Разом з тим, Головне управління Держгеокадастру в області як спеціально уповноважений орган державної влади у сфері земельних відносин незважаючи на явну безпідставність передачі в оренду земельної ділянки СФГ "Ющенко" не вжило заходів щодо визнання недійсними відповідних договорів та повернення спірної земельної ділянки у володіння держави.
Поряд з цим, господарський суд враховує, що прокурором не доведено факту порушення інтересів держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняттям спірних розпоряджень та укладенням спірних угод.
Так, відповідно до положення пункту 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла, зокрема, на момент прийняття розпорядження № 410-р) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування визначені статтею 122 цього кодексу.
Відповідно до частини 3 цієї статті (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного розпорядження) районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
Тобто, видаючи розпорядження №410-р, голова Світловодської РДА, діяв в межах повноважень, визначених, зокрема, нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Господарський суд також враховує, що перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня (стаття 40 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Прокурором не доведено та не підтверджено належними доказами того, що видаючи розпорядження №410-р перший заступник голови Світловодської РДА діяв поза межами повноважень, визначених статтею 40 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Поряд з цим, господарський суд враховує, що як станом на дату видачі розпорядження №410-р, так і на дату видачі розпорядження №311-р, ні Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке є правонаступником Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, ні органи Державного комітету України із земельних ресурсів, правонаступником якого є Державне агентство земельних ресурсів України, згідно пункту 2 Указу Президента України від 08.04.2011 № 445/2011, не були наділені повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності.
Частина 4 статті 122 Земельного кодексу України, згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, та його територіальні органи набув повноважень щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб, набула чинності з 01.01.2013.
Тобто, розпорядження №410-р та розпорядження №311-р ніяким чином не могли обмежити повноважень позивача, в інтересах якого заявлено позов, щодо можливості розпорядження відповідною земельною ділянкою, оскільки таких повноважень у останнього не було.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що прийняттям спірних розпоряджень права та законні інтереси держави у особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не були порушені.
Господарський суд вважає безпідставними посилання прокурора на порушення Світловодською РДА вимог статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" в частині надання СФГ "Ющенко" окремо розміщених земельних ділянок.
За змістом статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Отже, ця норма закону передбачає, що фермерське господарство, як форма підприємницької діяльності громадян, використовує для отримання прибутку земельні ділянки (без обмежень знаходження в єдиному масиві), які надані для ведення фермерського господарства.
Виходячи з вимог частини 7 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", згідно з якою земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури, господарський суд дійшов висновку, що надання земельних ділянок єдиним масивом має місце лише в тому випадку, коли, орган, уповноважений розпоряджатися землями, приймає рішення про надання в оренду громадянину земельних ділянок сільськогосподарського призначення лісового та водного фондів єдиним масивом, а не окремо по кожній категорії земель для ведення фермерського господарства.
Крім того, господарський суд вважає безпідставними доводи прокурора щодо недотримання відповідачами вимог статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" в частині зазначення в заяві орієнтовної кількості членів фермерського господарства, обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, обґрунтування необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок при тій умові, що земельні ділянки розташовані в різних місцях, оскільки даною статтею передбачен обов'язкові умови для громадян, які бажають отримати у власність чи в оренду земельної ділянки для створення фермерського господарства.
У спірних же правовідносинах до Світловодської РДА звертався не громадянин ОСОБА_4, а голова СФГ "Ющенко", тобто юридична особа, в оренді якої вже були земельні ділянки.
Не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і доводи прокурора щодо скасування розпорядження №311-р.
Розпорядження №311-р, яким внесено зміни до розпорядження №410-р та збільшено строк оренди земельної ділянки наданої СФГ "Ющенко" та орендної плати, прийняте в межах повноважень, визначених чинним законодавством та відповідає вимогам частини 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі".
Розглядаючи позов в частині визнання недійсними укладених відповідачами правочинів, господарський суд враховує положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Загальні підстави визнання недійсними правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до положень статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного Кодексу України.
Приписами частини 1 статті 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Поряд з цим господарський суд враховує положення пункту 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 із подальшими змінами, яким передбачено, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Позивач не є стороною спірних правочинів. Водночас ні прокурором ні позивачем не доведено того, що спірними правочинами порушені права Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Більше того, із матеріалів справи вбачається, що в ході вирішення спору у даній справі, 08.09.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ "Ющенко" укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 05.05.2004 року, зареєстрованого 15.03.2005 року за №44 та змін до договору оренди від 28.04.2011, зареєстрованого 07.12.2011 за №352520004000499, відповідно до якого сторонами змінено розмір орендної плати та встановлено річну орендну плату за використання земельної ділянки загальною площею 140,6300 га ріллі із розрахунку 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Викладені обставини спростовують доводи прокурора щодо порушення інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області винесенням спірних розпоряджень та укладенням спірних правочинів.
Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позов Світловодського міжрайонного прокурора є безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити.
Розглядаючи заяву відповідача ІІ про застосування позовної давності, господарський суд враховує наступне.
Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 4 цієї статті встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (пункт 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013).
В пункті 4.1. цієї постанови йдеться про те, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.
Як встановлено господарським судом позивач дізнався про спірні розпорядження та спірні правочини лише після отримання копії позовної заяви.
Таким чином, відповідачем ІІ не доведено факту пропуску позивачем позовної давності для звернення з даним позовом до господарського суду.
Поряд з цим, господарський суд враховує, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Але при вирішенні даного спору господарський суд прийшов до висновку, що прокурором не доведено порушення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
З огляду на викладене в задоволенні позову слід відмовити з підстав його необґрунтованості.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити Світловодській районній державній адміністрації (Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 14).
Повне рішення складено 21.12.2015.
Головуючий суддя О.Б. Шевчук
Суддя В.М. Балик
Суддя О.А. Змеул