Кіровоградської області
16 грудня 2015 рокуСправа № 912/3372/15
Господарський суд Кіровоградської області колегією в складі головуючого судді Колодій С.Б., суддів Вавренюк Л.С. та Шевчук О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3372/15
за позовом Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави, в особі
1) Міністерства оборони України, м. Київ
2) Квартирно - експлуатаційного відділу міста Кіровограда, м. Кіровоград
до Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Танор", м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод", м. Кіровоград
про визнання незаконним та скасування рішення
за участю представників сторін:
від прокуратури - Гриник А.О., посвідчення № 035536 від 07.09.15;
від позивача 1 - Вологжаніна О.Д., довіреність № 220/331/д від 18.05.15;
від позивача 2 - Полонець О.А., довіреність № 1249 від 04.08.15;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи 1 - участі не брали;
від третьої особи 2 - Шумський О.О., довіреність № 459 від 30.06.15;
слухач - Куроп'яткіна А.І., довіреність № 1944 від 16.12.15.
Заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Кіровоградської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 15.04.2010 р. № 3429 "Про передачу ТОВ "Танор" в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2 повністю.
Міністерство оборони України та квартирно-експлуатаційний відділ міста Кіровограда, державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" підтримали позов прокурора.
Кіровоградська міська рада в особі представника заявою від 19.10.2015 р. позовні вимоги прокурора підтримала з підстав зазначених в позовній заяві. В той же час, Кіровоградською міською радою подано до суду заяву від 16.11.2015 р. в порядку статті 267 Цивільного кодексу України про застосування строків позовної давності.
Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Танор" подано відзив на позовну заяву від 16.11.2015 р. про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній доказами.
При розгляді матеріалів справи, заслуховування пояснення представників прокурора, сторін у засіданні господарський суд,
20.11.1998 військовій частині А-2201 видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР № 000614 (зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1074), відповідно до якого Кіровоградською міською радою за рішенням № 22 від 10.06.1998 надана у безстрокове та безоплатне користування земельна ділянка загальною площею 18,73377 га під розміщення центрального ремонтного заводу у місті Кіровограді по вул. Добровольського, 2 (а.с. 17-18).
Державне підприємство "Кіровоградський центральний ремонтний завод Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_1 )" за наказом Державного секретаря Міністерства оборони України від 08.05.2003 р. № 16 перейменоване у державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" та затверджений статут такого державного підприємства (а.с. 20-28).
За статтею 14 Закону України "Про збройні сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплене за військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їх на праві оперативного управління.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про використання земель оборони" та статті 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово - навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про збройні Сили України", статей 3, 4, 6 Закону України "Про управління об"єктами державної власності", пунктів 1, 4 "Положення про Міністерство оборони України", пункту 45 "Положення про порядок надання у користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями", Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно - експлуатаційної служби Збройних Сил України затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Землі, зазначені у Державному акті на право постійного користування землею № 000614 серії І-КР, за формою власності відносяться до державної власності, за цільовим призначенням до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно - експлуатаційної служби Збройних Сил України.
Рішенням чотирнадцятої сесії п"ятого скликання Кіровоградської міської ради № 3429 від 15.04.2010 року "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Танор" по вул. Добровольського, 2", ТОВ "Танор" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Добровольського, 2 в оренду строком на 5 років для розміщення виробничої бази загальною площею 5 342,16 кв.м. та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачів, пов"язаних із вилученням земельної ділянки; передано ТОВ "Танор" в оренду строком на 5 років земельну ділянку по вул. Добровольського, 2 загальною площею 5 342,16 кв.м. (у тому числі по угіддях: 5 342,16 кв.м. - землі які використовуються в комерційних цілях) для розміщення виробничої бази за рахунок земель промисловості, транспорту, зв"язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування земельна ділянка вилучена із земель оборони із передачею її товариству з обмеженою відповідальністю.
Господарський суд визнав обґрунтованим звернення заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону за захистом порушених Кіровоградською міською радою прав і охоронюваних законом інтересів держави.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України закріплено правову норму, відповідно до якої підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.
Слід зазначити, що частина 5 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на той час) містила імперативну норму про те, що надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у користуванні. Проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На момент прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка належала до земель оборони, а право на неї посвідчувалося державним актом 1998 р.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою перераховані у статті 141 Земельного кодексу України, серед яких - добровільна відмова від права постійного користування земельною ділянкою.
Під час прийняття рішення Кіровоградською міською радою не враховано правові норми статей 116, 142 Земельного кодексу України та пунктів 44, 45 Положення, відповідно до яких існує певний, передбачений законодавством порядок припинення права постійного користування землями оборони у зв'язку з добровільною відмовою від них землекористувача, а саме:
- добровільна відмова землекористувача, адресована власнику земельної ділянки;
- прийняття рішення власником земельної ділянки про припинення, права постійного користування.
Отже, саме з моментом прийняття рішення власником земельної ділянки законодавець пов'язує момент припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Встановлено, що Міністр оборони України відповідну згоду на припинення права користування спірною земельною ділянкою, її вилучення не надавав, жодної заяви про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку власнику не адресував.
Таким чином, Кіровоградською міською радою вищевикладені обставини було залишено поза увагою та всупереч вимогам частини 2 статті 19 Конституції України, частин 1, 5 статті 116, статті 141, частини 3 статті 142 Земельного кодексу України, пунктів 44, 45 Положення прийнято оскаржуване рішення, чим порушено порядок вилучення та передачі земель оборони іншому землекористувачу.
Під час прийняття рішення від 15.04.2010 № 3429 Кіровоградською міською радою на порушення статей 84, 90, 140 Земельного кодексу України не враховано, що власником земель оборони (яким є держава в особі Кабінету Міністрів України; такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, правова позиція якого викладена, зокрема, в постановах від;2§.02.2012 у справі № 19/63, від 28.05.2013 у справі № 922/127/13-г) рішення про відмову від права власності на спірну земельну ділянку не приймалось, а тому наведена земельна ділянка не могла бути зарахована до земель комунальної власності, а будь-які правові підстави для розпорядження нею органом місцевого самоврядування відсутні.
Оскільки землі оборони за законом належать до державної власності, то рішення щодо надання земельної ділянки державної форми власності в оренду ТОВ "Танор" суперечить положенням статей 20, 21, 78 Земельного кодексу України, статті 4 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких земельною ділянкою вправі будь-яким чином розпоряджатися (у тому числі надавати в оренду) уповноважений орган (власник) після зміни її цільового призначення.
Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". З огляду на те, що порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 5 342,16 кв. м. дотримано не було, рада не була уповноважена приймати рішення про зміну цільового використання спірної земельної ділянки.
Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки юридичним особам та визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Відсутність у відповідних службових осіб необхідного обсягу повноважень на відчуження, безоплатну передачу основних фондів.
Слід зауважити, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 23.09.1982 р. у справі "Спорронг та Геннрот проти Швеції" та від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", від 30.05.2000 у справі "Карбонара і Вентура проти Італії"), рішення якого в Україні визнаються джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право постійного користування земельними ділянками повинно розглядатися як майно в розумінні параграфу 1 статті 1 Протоколу 1.
Статтею 190 Цивільного кодексу України майном є окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, у тому числі право постійного користування земельними ділянками, яке має вартісне вираження.
Водночас, згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України та статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відтак, розпоряджатися майном вправі лише особа, що володіє ним на правовому титулі права власності.
Вищевикладені положення законодавства знаходять своє відображення в Статуті ДП МОУ "КРЗ" 2003 р. (який діяв на час відчуження вказаної земельної ділянки), відповідно до якого підприємство засноване на державній власності, підпорядковується Міністерству оборони України та здійснює діяльність з метою отримання прибутку; п.п. 4.2 -4.6 - підприємство здійснює володіння та користування землею (а не розпорядження) відповідно до мети своєї діяльності відчуження засобів виробюництва, що є державною власністю і закріплені за ним, здійснюється за погодженням з органом управління майном.
Отже, ДП "КРЗ", за яким земельна ділянка площею 5 342,16 кв.м. закріплювалась на праві повного господарського відання, не мало право надавати згоду на припинення права користування, вилучення у нього наведеної земельної ділянки, а також погодження щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду ТОВ "Танор", оскільки це не входило до виключної компетенції уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого входила відповідна юридична особа - Міністерство оборони України.
З огляду на наведене, рішення Кіровоградської міської ради від 15.04.2010 р. № 3429 щодо припинення права постійного користування шляхом вилучення у колишньої військової частини НОМЕР_1 , нині ДП "Кіровоградський ремонтний завод" частини земельної ділянки площею 5342,16 кв.м. по вул. Добровольського, 2, затвердження проекту відведення вказаної земельної ділянки площею 5342,16 кв.м. та надання її в оренду ТОВ "Танор" є таким, що не відповідає закону.
Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Статтею 319 цього Кодексу визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а статтею 321 Цивільного кодексу України визначено непорушність права власності. Крім того, відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України власник має право на захист права власності.
Згідно зі статтею 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Згідно пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спору, що виникають із земельних відносин" право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких с вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування-земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
З огляду на наведене, рішення Кіровоградської міської ради від 15.04.2010 № 3429 щодо припинення прав постійного користування шляхом вилучення у колишньої військової частини НОМЕР_1 , нині ДП «Кіровоградський ремонтний завод» частини земельної ділянки площею 5342,16 кв. м. по вул. Добровольського, 2, затвердження проекту відведення вказаної земельної ділянки площею 5342,16 кв. м. та надання її в оренду ТОВ "Танор" є таким, що не відповідає закону.
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).
Приймаючи рішення від 15.04.2010 р. № 3429 Кіровоградська міська рада залишила поза увагою вищевказане, чим порушила вимоги частини 2 статті 19 Конституції України, частини 1,5 статті 116, статті 141, частину 3 статті 142 Земельного кодексу України.
Підстави припинення права власності на земельну ділянку передбачені у статті 140 Земельного кодексу України, серед яких добровільна відмова власника від права на земельну ділянку.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи відповідно до положень пункту 10 частини 2 статті 16, статей 21, 393 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 152, частини 1 статті 155 Земельного кодексу України є визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Вищезазначені положення Цивільного кодексу України кореспондуються з частиною 3 статті 24, пунктом 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", відповідно до яких органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Щодо зауважень ТОВ "Танор" про розміщення на спірній земельній ділянці об"єктів нерухомого майна (нежитлові будівлі), що належать на праві власності ТОВ "Танор", слід зазначити наступне:
за змістом статті 377 Цивільного кодексу України, статей 120,123,124 Земельного кодексу України, статті 16 Закону України "Про оренду землі" з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов"язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування;
в пункті 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що власник житлового будинку (крім багатоквартирного), будівлі, споруди на підставі статей 120,102-1 Земельного кодексу України та статей 377, 413 Цивільного кодексу України вправі вимагати від власника земельної ділянки (в тому числі й шляхом подання відповідного позову) оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, та ділянкою, необхідною для його обслуговування, шляхом укладення суперфіцію;
якщо спірна земельна ділянка є державною власністю та перебуває в користуванні підприємства на підставі державного акта на вічне користування землею, передавати таку земельну ділянку у власність чи користування іншій особі можна лише шляхом припинення такого права в користувача відповідно до положень статті 141 Земельного кодексу України (постанова Верховного Суду України від 20.04.2011 року по справі №6-36436св10).
Господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви Кіровоградської міської ради щодо застосування строків позовної давності, оскільки з пояснень представника позивача (КЕВ міста Кіровограда) та наявних у справі документів вбачається, що лише під час звірки обліку площі земельних ділянок, які рахуються за Міністерством Оборони України по Квартирно - експлуатаційному відділу міста Кіровограда, що проведена між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Кіровограда Міністерства оборони України та Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградської області га 01.05.2013 року позивачем встановлена розбіжність по земельній ділянці за адресою : м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2 площею 4,1885 га, в склад якої входить земельна ділянка площею 5 342,16 кв.м , що передана рішенням Кіровоградської міської ради від 15.04.2010 року №3429 "Про передачу ТОВ "Танор" в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського,2" (а.с.29-31).
З пояснень представника Міністерства оборони вбачається, що про наявність спірного рішення Міністерству стало відомо під час розгляду даної справи, доказів на підтвердження повідомлення позивача про прийняття спірного рішення після його прийняття або в будь-який інший час Кіровоградська міська рада суду не надала.
За викладених обставин, господарський суд задовольняє позов в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 15.04.2010 р. № 3429 "Про передачу ТОВ "Танор" в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2 повністю.
Стягнути з Кіровоградської міської ради (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26041020) в доход державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Кіровог./м.Кіровоград/22030001, код отримувача 38037409, банк отримувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, код банку отримувача 823016, рахунок отримувача 31211206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір") 1 218,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.12.2015 р.
Головуючий суддя С. Б. Колодій
Суддя Л.С.Вавренюк
Суддя О.Б.Шевчук