Справа № 815/4005/15
16 грудня 2015 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Одеській області, за участю третьої особи Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" про визнання незаконними дій інспекторів Державної фінансової інспекції в Одеській області по складанню акту позапланової ревізії стану фінансово-господарської діяльності Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" за період з 01.01.2001 року по 01.01.2014 року від 21.02.2014 року №041-11/10 в частині, що стосується ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -
З позовом до суду звернулось ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Одеській області, за участю третьої особи Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" про визнання незаконними дій інспекторів Державної фінансової інспекції в Одеській області по складанню акту позапланової ревізії стану фінансово-господарської діяльності Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" за період з 01.01.2001 року по 01.01.2014 року від 21.02.2014 року №041-11/10 в частині, що стосується ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
В судовому засіданні 16.12.2015 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з огляду на те, що під час проведення ревізії у позивача не були відібрані пояснення щодо суті виявлених порушень законодавства за період часу, коли вона була відповідальною особою Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют». Представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, оскільки наданими до письмових заперечень доказами підтверджується вчинення позивачем порушень державної фінансової дисципліни за час, коли вона була відповідальною особою підприємства, що спричинило настання збитків у вигляді недоотримання коштів від оренди нерухомого майна, що перебувало на балансі санаторію. Представник третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача підтримала заперечення проти позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача і третьої особи на його боці та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та його посадовою особою, які згідно ст.ст.8,10,11 цього ж Закону здійснюють повноваження щодо призначення проведення ревізій та перевірок щодо встановлення порушень законодавства бюджетними підприємствами, установами та організаціями, проведення зустрічних звірок на непідконтрольними об'єктах, а тому, позовні вимоги щодо оскарження їх актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що на виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Пислара В.П. від 10.01.2014 року по справі № 522/439/14-К, на підставі направлень від 27.01.2014 року №№85,86,87,88 від 10.02.2014 року №154, від 12.02.2014 року №162, виданих начальником ДФІ в Одеській області, спеціалістами органу контрою проведено позапланову ревізію стану фінансово-господарської діяльності спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" за період з 01.01.2001 року по 01.01.2014 року, за результатами якої складений акт від 21.02.2014 р. № 041-11/10 (а.с.36-38-витяг).
Ревізією встановлено порушення вимог п.8 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, п.29 Додатку №2 до Методики та п.3.1 договори оренди нерухомого майна, що виразилось у невнесенні змін до договору оренди, укладеного із ПП "ОСОБА_3" в частині збільшення орендної ставки у зв'язку зі змінами до Методики (від 21.12.2006 року).
За висновками перевіряючих зазначені порушення призвели до недоотримання орендної плати на загальну суму 56377,24 грн., чим завдано матеріальну шкоду установі та Державному бюджету України, у т.ч. Санаторію - 28188,62 грн., Державному бюджету України - 28188,62 грн. Відповідальними особами були визнані директор ОСОБА_2 (01.01.2007 року - 18.01.2012 року), т.в.о. директора ОСОБА_4 (07.02.2011 року - 13.05.2011 року), головний бухгалтер ОСОБА_1 ( 01.01.2007 року - 28.02.2011 року), головний бухгалтер ОСОБА_5 (03.03.2011 року - 01.07.2011 року), головний бухгалтер ОСОБА_6 (02.07.2011 року - 16.06.2013 року), в.о. головного бухгалтера ОСОБА_7 (з 17.06.2013 року по теперішній час).
З метою усунення виявлених порушень, попередження та недопущення їх виникнення в подальшій роботі, відповідно до п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" ДФІ в Одеській області висунуто вимогу від 07.03.2014 року №15-041-23/14/2526 (а.с.32-35), відповідно до п.3 якої належить стягнути пропорційно з відповідальних осіб кошти в загальній сумі 56377,24 грн. згідно реєстру недоотриманої орендної плати в Додатку № 72 до акту.
На виконання вищевказаної вимоги, та у зв'язку із тим, що в періоді з 01.01.2007 року по 28.02.2011 року відповідальною особою підприємства був головний бухгалтер ОСОБА_8, Спеціалізований Одеський санаторій "Салют" звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа - ДФІ в Одеській області, про стягнення матеріальної шкоди (справа № 522/3930/15 - а.с.135).
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону №2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі суд прийшов до висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається позивачем оскаржені дії інспекторів Державної фінансової інспекції в Одеській області по складанню акту позапланової ревізії стану фінансово-господарської діяльності Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" за період з 01.01.2001 року по 01.01.2014 року від 21.02.2014 року №041-11/10 в частині, що стосується позивача, які були підставою для пред'явлення відповідачем вимоги від 07.03.2014 року №15-041-23-14/2526 про усунення порушень, виявлених під час ревізії Санаторія.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не суд, який розглядає позов посадової особи чи підконтрольної установи про визнання протиправними дій посадлових осіб відповідача чи визнання протиправною вимоги про усунення виявлених порушень законодавства.
Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15.04.2014 року по справі № 21-40а14 за позовом Талалаївського районного центру зайнятості Чернігівської області - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, заявлені в даному адміністративному позові вимоги до задоволення не підлягають, оскільки дане звернення за судовим захистом є неналежним способом захисту порушеного інтересу позивача. Відповідну правову оцінку оскаржуваним діями посадових осіб відповідача повинен надати Приморський районний суд м.Одеси в рамках розгляду заявлених позовних вимог в справі №522/3930/15.
За цих обставин, суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі від 20.07.2015 року за п.1 ч.1 ст.157 КАС України (а.с.20-22), адже ст.124 Конституції України визначено, що судам підвідомчі усі правовідносини в нашій державі та ст.55 Конституції України надає громадянам право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності осіб, які порушують їх права чи охоронювані законом інтереси.
Відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року по справі №815/4347/15 (а.с.113-114), яка залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 року (а.с.156-157) за позовом директора Спеціалізованого Одеського санаторія «Салют» ОСОБА_2 до ДФІ в Одеській області про визнання частково протиправною вимоги від 07.03.2014 року №15-041-23-14/2526 про усунення порушень, виявлених під час ревізії санаторія в частині визначення неналежного способу захисту порушеного права, як підстава для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
Під час офіційного з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд встановив, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення ч.1 ст.162 КАС України.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Одеській області, за участю третьої особи Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" про визнання незаконними дій інспекторів Державної фінансової інспекції в Одеській області по складанню акту позапланової ревізії стану фінансово-господарської діяльності Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" за період з 01.01.2001 року по 01.01.2014 року від 21.02.2014 року №041-11/10 в частині, що стосується ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 21.12.2015 року.
Суддя Єфіменко К.С.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Одеській області, за участю третьої особи Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" про визнання незаконними дій інспекторів Державної фінансової інспекції в Одеській області по складанню акту позапланової ревізії стану фінансово-господарської діяльності Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" за період з 01.01.2001 року по 01.01.2014 року від 21.02.2014 року №041-11/10 в частині, що стосується ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - відмовити повністю.
21 грудня 2015 року.