"25" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/56242/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Латишева Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року
у справі №2а-207/11/1070
за позовом Комунального підприємства «Васильківський комбінат комунальних послуг»
до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Комунальне підприємство «Васильківський комбінат комунальних послуг» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000862307 від 10 серпня 2010 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року позов був задоволений. Скасовано рішення Васильківської ОДПІ Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000862307 від 10 серпня 2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі Васильківська ОДПІ Київської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПА в Київській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій а саме: господарської одиниці - парковки, що розташована за адресою: м. Васильків, вул. Володимирська, яка належить суб'єкту господарської діяльності - КП «Васильківський комбінат комунальних послуг», за результатами якої складений акт від 09 липня 2010 року на бланку № 002475 (зареєстрований в органах ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за № 2474/1000/23/31916420).
Перевіркою було встановлено, що позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, які полягали у неоприбуткуванні готівкових коштів у загальній сумі 3154,00 грн. згідно Z-звіту № 1533 за 01 липня 2010 року та згідно Z-звіту № 1539 за 08 липня 2010 року, оскільки до книги обліку розрахункових операцій не були внесені записи про вказані фіскальні звітні чеки.
10 серпня 2010 року Васильківська ОДПІ Київської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000862307, яким на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до КП «Васильківський комбінат комунальних послуг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 15770,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність самого лише запису в книзі обліку розрахункових операцій про оприбуткування коштів згідно наявних Z-звітів не є доказом неоприбуткування готівкових коштів, оскільки вказані кошти проводились через реєстратор розрахункових операцій та відображались у фіскальних звітних чеках, а потім були здані до каси товариства з оформленням прибуткових касових ордерів, що свідчить про те, що позивачем були порушені лише вимоги щодо ведення книги обліку розрахункових операцій.
Однак, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, згідно з абзацами 1, 3 пункту 2.6 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із використанням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не були виконані вимоги щодо відображення готівкових коштів у загальній сумі 3154,00 грн. за проведені відповідно 01 та 08 липня 2010 року розрахункові операції у книзі обліку розрахункових операцій, з урахуванням того, що позивачем не заперечувався факт нездійснення запису про облік вказаних коштів у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій, що є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000862307 від 10 серпня 2010 року.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року і ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна