03 грудня 2015 року м. Київ К/800/11034/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
Калашнікової О.В.,
Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка О.В. про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка О.В., в якому просив: визнати протиправною з 22.09.2014 бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка О.В. щодо виконання платіжного доручення позивача на переказ коштів до іншого банку від 04.07.2014 року № 1; визнати протиправною з 10.11.2014 року бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка О.В. щодо виконання платіжних доручень позивача на переказ коштів до іншого банку: від 03.07.2014 року №1, від 04.07.2014 року №2, від 04.07.2014 року № 3.
Позовні вимоги мотивовано тим, що платіжні доручення позивача у передбаченому законодавством порядку не були виконані, кошти позивача обліковуються на рахунку ПАТ "КБ "Актив-Банк", а відтак він позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись своїми коштами.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 03.07.2014 року позивачем подано до ПАТ "КБ "Актив-Банк" платіжне доручення № 1 від 03.07.2014 року про переказ коштів з поточного валютного рахунку позивача НОМЕР_1 в сумі 1200 доларів США до іншого банку, а саме - на належний позивачу рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "КБ "Хрещатик".
Також, 04.07.2014 року позивачем подано банку ще три платіжні доручення: № 1 від 04.07.2014 року, № 2 від 04.07.2014 року та № 3 від 04.07.2014 року на суми 1200, 1200, 1100 доларів США відповідно, про переказ коштів з того ж самого належного позивачу рахунку НОМЕР_1 на той же самий рахунок в іншому банку, а саме на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "КБ "Хрещатик".
Станом на день подання позову, платіжні доручення позивача лишились невиконаними, кошти залишаються на рахунку.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови Правління НБУ від 02.09.2014 року № 545 "Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 року № 79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-Банк", яким з 03.09.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці. В подальшому строк було продовжено до 30.12.2014 року.
Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачі в межах спірних відносин діяли у відповідності до законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
У відповідності до пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті обмеження не поширюється на здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.
Як зазначено вище, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 року № 79, яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці. В подальшому строк було продовжено до 30.12.2014 року.
В свою чергу, позивач просив здійснити переказ коштів згідно з платіжними дорученнями № 1 від 03.07.2014 року, а також № 1, 2, 3 від 04.07.2014 року з його поточного валютного рахунку НОМЕР_1 на належний позивачу рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "КБ "Хрещатик".
В той же час, як зазначено судами попередніх інстанцій, позивачем не доведено обставин, що після запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Актив-Банк" на його рахунок у цьому банку надходили кошти для здійснення переказу.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку про те, що матеріалами справи не підтверджується існування передбачених частиною шостою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обставин за яких обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті не застосовується.
Згідно з пунктом 1.25 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування від 05.07.2012 року № 2, під час виконання своїх повноважень Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.
Отже, враховуючи що під час введення тимчасової адміністрації діють обмеження, визначені статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відтак несплачені з вини неплатоспроможного банку розрахункові документи підлягають поверненню клієнтові без виконання, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що платіжні доручення позивача не могли бути виконані, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідачів.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у розмірі менше 10 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.11.2014 року позивачем було отримано через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, кошти: по рахунку НОМЕР_1 у національній валюті - 929,35 грн.; по рахунку НОМЕР_1 у доларах США - 199 070,65 грн. (15 302,94 дол. США по курсу 1300,8652 грн. за 100,00 дол. США ), що підтверджується довідкою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Шевченко О.В. та не заперечувалось позивачем.
Таким чином, Фонд гарантування, в межах своїх повноважень, здійснив виплату позивачу коштів в сумі 200 000 грн., яка (сума) є гарантованою.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Помічник судді Ю.М. Дрибас