03 грудня 2015 року м. Київ К/800/5250/15
К/800/5249/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
Калашнікової О.В.,
Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, а також на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, Управління Пенсійного фонду в Приморському районі Запорізької області про скасування рішення, -
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" звернулося в суд з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, Управління Пенсійного фонду в Приморському районі Запорізької області, в якому просило: визнати недійсним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №8788/5 від 28.12.2012 року; визнати недійсним та скасувати рішення №3 Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2013 року №120/03 в сумі 5 080,33грн. звільнивши об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" від сплати фінансових санкцій; визнати недійсним та скасувати вимогу про сплату боргу від 08.01.2013 року №Ю-028 в сумі 10 267,39 грн. звільнивши об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" від сплати штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач при винесенні оскаржуваних рішень діяв з порушеннями вимог чинного законодавства.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, позовну заяву в частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення №3 управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2013 року №120/03 в сумі 5080,33 грн., звільнення ОСББ "Сусіди-2010" від сплати фінансових санкцій, та про визнання недійсним та скасування вимоги про сплату боргу від 08.01.2013 року №Ю-028 в сумі 10267,39 грн., звільнення ОСББ "Сусіди-2010" від сплати штрафних санкцій - залишено без розгляду.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСББ "Сусіди-2010" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, посадовими особами відповідача, на виконання вимоги прокуратури Приморського району Запорізької області від 23.08.2012 №101-3658 вих.12, у відповідності до статті 13 та абзацу шостого пункту 7 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", була проведена позапланова перевірка ОСББ "Сусіди-2010" з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 14.10.2010 року до 27.11.2012 року, за результатами якої складено акт №204 від 28.11.2012 року.
Перевіркою встановлено, що позивачем було порушено: вимоги пункту 1 статті 4, статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" шляхом заниження фактичних витрат на оплату праці на загальну суму 27 526,49 грн.; вимоги статті 6, частини другої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" шляхом заниження суми єдиного внеску на загальну суму 10 267,19грн.
Розпорядженням №26 про усунення порушень законодавства, виявлених під час перевірки від 28.11.2012 року голову правління ОСББ "Сусіди-2010" було зобов'язано у строк до 28.12.2012 року усунути виявлені порушення та подати до відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області відомості про нарахування заробітної плати (доходу) по застрахованим особам.
На підставі акту №204 від 28.11.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області прийнято рішення від 28.11.2012 року №823 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 4 611,95 грн., які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області.
Не погодившись з правомірністю винесення зазначеного рішення, позивач подав до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скаргу, якою просив його скасувати.
За результатами розгляду скарги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення №8788/05 від 28.12.2012 року, яким скаргу ОСББ "Сусіди-2010" задоволено частково, а рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі від 28.11.2012 року №823 - скасовано, та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі застосувати нову штрафну санкцію до ОСББ "Сусіди-2010" відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням цього рішення.
На виконання вказаного рішення Управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення 08.01.2013 року №3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 5 080,33грн., які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області.
Залишаючи частини позовних вимог без розгляду, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що даному випадку позивачем не були дотриманні строки на подання адміністративного позову та не були поданні обґрунтовані пояснення щодо його пропуску.
Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки акту та оскаржуваного рішення ґрунтуються на вимогах законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відносно ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, якою позовну заяву в частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення №3 управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.01.2013 року №120/03 в сумі 5080,33 грн., звільнення ОСББ "Сусіди-2010" від сплати фінансових санкцій, та про визнання недійсним та скасування вимоги про сплату боргу від 08.01.2013 року №Ю-028 в сумі 10267,39 грн., звільнення ОСББ "Сусіди-2010" від сплати штрафних санкцій - залишено без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлено місячний строк.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акту № 204 від 28.11.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області було прийнято рішення від 28.11.2012 року №823 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 4 611,95грн., які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області в Приморському районі Запорізької області.
Не погодившись з правомірністю винесення зазначеного рішення, позивач подав до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скаргу, якою просив його скасувати.
За результатами розгляду скарги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення №8788/05 від 28.12.2012 року, яким скаргу ОСББ "Сусіди-2010" задоволено частково, а рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі від 28.11.2012 №823 - скасовано, та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі застосувати нову штрафну санкцію до ОСББ "Сусіди-2010" відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням цього рішення.
На виконання вказаного рішення управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення 08.01.2013 року №3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу було донараховано 10267,39 грн. єдиного внеску та застосовано до нього штрафні санкції у розмірі 5 080,33грн., які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області.
Зазначене рішення, разом з вимогою про сплату боргу від 08.01.2013 року №Ф-028 було отримане позивачем 11.01.2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, з моменту отримання зазначеного рішення та вимоги про сплату боргу почав відраховуватися місячний строк на подання адміністративного позову на рішення №3 від 08.01.2013 року та на вимогу про сплату боргу від 08.01.2013 року.
Проте, адміністративний позов про скасування рішення №3 від 08.01.2013 року та вимоги про сплату боргу був поданий лише 29.03.2013 року, тобто після спливу місячного та десятиденного строків на подання адміністративного позову із зазначеними вимогами, що свідчить про обґрунтованість залишення без розгляду цієї частини позовних вимог.
Відносно доводів позивача щодо оскарження ним зазначених рішень в адміністративному порядку, що на його погляд є підставою для обраховування перебігу строку з іншої дати, судами обґрунтовано не взято їх до уваги, оскільки в адміністративного порядку оскаржувалося рішення № 823 від 28.11.2012 року, яке не було предметом оскарження в суді.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення без розгляду частини позовних вимог позивача.
Відносно постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, про відмову у позові, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені в пункті 1 частини першої статті 4 Закону, підчас кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язаний сплачувати та зараховуваний на ці суми єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацем першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату раці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі у безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином, від сплати єдиного внеску звільнені підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб-підприємців, на підставі цивільно-правового договору, за умови якщо виконувані ними роботи відповідають видам діяльності зазначеним у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Як зазначено судами попередніх інстанцій, перевіркою позивача було встановлено, що у липні 2011 року ним було занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 11,19грн, (за ставкою 34,7% на суму 10,41 за ставкою 2,6% на суму 0,78грн.), у серпні 2011 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 24,25грн. (за ставкою 34,7% на суму 22,56 грн., за ставкою 2,6% на суму 1,69грн.), у вересні 2011 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 105,93грн. (за ставкою 34,7% на суму 98,55грн., за ставкою 2,6% на суму 7,38грн.), у жовтні 2011 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 3 115,29грн. (за ставкою 34,7% на суму 2 898,14грн., за ставкою 2,6% на суму 217,15грн.), у листопаді 2011 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 111,90грн. (за ставкою 34,7% на суму 10,410грн., за ставкою 2,6% на суму 7,80грн.), у грудні 2011 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 2 517,01грн. (за ставкою 34,7% на суму 2 341,56грн., за ставкою 2,6% на суму 175,45грн.), у лютому 2012 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 789,20 грн. (за ставкою 34,7% на суму 734,19грн., за ставкою 2,6% на суму 55,01грн.), у березні 2012 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 866,17грн. (за ставкою 34,7% на суму 805,79грн., за ставкою 2,6% на суму 54,88грн.), у квітні 2012 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 866,38грн. (за ставкою 34,7% на суму 805,79грн., за ставкою 2,6% на суму 60,38грн.), у травні 2012 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 891,90грн. (за ставкою 34,7% на суму 829,73грн., за ставкою 2,6% на суму 62,17грн.), у червні 2012 року занижено суму нарахованого та утриманого єдиного внеску на суму 1047,21 грн. (за ставкою 34,7% на суму 974,21 грн., за ставкою 2,6% на суму 73,00грн.) за рахунок заниження фонду оплати праці.
Зазначені висновки ґрунтувалися на тому, що послуги, які надавалися ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідають основним видам їх діяльності, а тому винагороди по цим договорам мають включатися до фонду оплати праці, на які нараховується єдиний внесок.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_4 надавалися позивачу послуги з обробки данних, прибирання сміття та очистки інший територій.
Проте, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.12.2012 року, основними видами діяльності ФОП ОСОБА_4 було: 33.14. ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
Таким чином, послуги які надавалися ФОП ОСОБА_4 з обробки даних, прибирання сміття та очистки інших територій не відносяться до основних видів його діяльності, що свідчить про правомірність висновків відповідача з приводу необхідності включення сум його винагороди до фонду оплати праці, на який має бути нарахований єдиний внесок.
Також, ФОП ОСОБА_5 надавалися позивачу юридичні послуги, що підтверджується матеріалами справи: копією трудової угоди від 25.10.2011 року.
Водночас, згідно з витягом реєстраційних даних, за зазначеною особою зареєстровані такі види економічної діяльності як: 29.24.4 - ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; 50.30.3 - посередництво в торгівлі автомобільними деталями та приладдям; 50.20.0 - технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 50.30.2 - роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна.
Тобто, надання юридичних послуг безпосередньо не відноситься до основних видів економічної діяльності ФОП ОСОБА_5
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційні скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: