"16" грудня 2015 р. м. Київ К/800/34933/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,
представника позивача - Картюк Т.Г., Парчевської Г.П.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 804/14771/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" (далі - ТОВ "Всесвіт") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000232201 від 30 жовтня 2013 року.
Свої вимоги обґрунтував тим, що висновки даного акта перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, є неправомірними та необґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є незаконним, протиправним та підлягає скасуванню. Також зазначає, що у відповідача відсутні підстави, передбачені статтею 78 Податкового кодексу України, для видання наказу ДПІ від 01 жовтня 2013 року № 259 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Всесвіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Сайтек" за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2013 року".
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про можливі порушення податкового та валютного законодавства ТОВ "Всесвіт" та з ненаданням пояснення на обов'язковий письмовий запит ДПІ протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, податковим органом прийнято наказ від 01 жовтня 2013 року №259 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Всесвіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Сайтек" за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2013 року" (далі - Наказ).
У період з 02 по 15 жовтня 2013 року на підставі направлення від 02 жовтня 2013 року № 100 та названого наказу, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Всесвіт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Сайтек" за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2013 року, за результатами якої складено акт №398/2201/31313654 від 14 жовтня 2013 року (далі - акт).
За висновками акту, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232201 від 30 жовтня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 2 350 803,00 грн., з яких за основним платежем - 1 567 202,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 783 601,00 грн.
Відхиляючи позовні вимоги щодо протиправності прийнятого наказу та дій по проведенню перевірки, суди виходили з того, що позивач в порушення пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не надав відповідачу у встановлений строк пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.
Також, судами відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з посиланням на неточності в первинній документації, яка надана позивачем в підтвердження реальності господарських операцій.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.
Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Таким чином, маючи інформацію, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та за відсутності документації, наданої платником на запит контролюючого органу, в її спростування, керівник податкового органу може прийняти рішення щодо проведення перевірки.
Зазначене рішення приймається у формі наказу та вручається під розписку платнику до початку проведення перевірки.
З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині оскарження дій податкового органу по призначенню та проведенню перевірки, суди попередніх інстанцій не обґрунтували та не надали повної оцінки вище викладеній процедурі. Не встановлені підстави направлення запиту до позивача, яка інформація запитувалась, коли направлений запит та коли він був отриманий позивачем. Також не досліджувалось, коли саме було вручено позивачу наказ.
Стосовно відмови в задоволенні вимог про скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі. Провадження у справі № 804/14771/13-а зупинено до набрання законної сили рішення в адміністративній справі № 804/14491-13-а.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі, неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупиняючи провадження, окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що обставини які є предметом дослідження у справі № 804/14491-13-а мають істотне значення для розгляду даної справи.
Однак, приймаючи рішення по суті, судами не взято до уваги встановлені факти викладені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 804/14491-13-а, заради яких зупинялось провадження та на які посилався позивач.
Крім того, слід зазначити, що незначні недоліки в заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів, не роблять їх недійсними та не свідчать про їх неналежність і недопустимість як доказів, оскільки містять усі необхідні відомості, які дають можливість встановити зміст господарської операції, вартісний вираз, учасників господарської операції тощо.
Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставною для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд.
Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами та правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за цими операціями, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 КАС України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 804/14771/13-а скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: М.П. Зайцев
О.А. Веденяпін
Н.Є. Маринчак