09 грудня 2015 року м. Київ К/800/68217/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Федоров М.О.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (далі - Товариство)
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014
у справі № 813/1968/13-а
за позовом Товариства
до державної податкової інспекції у Путомитівському районі головного управління ДФС у Львівській області (далі - Інспекція)
про скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У березні 2013 року Товариство звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 0001152350 та № 0001162350.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 позов задоволено з тих мотивів, що Товариство документально підтвердило реальність господарських операцій з придбання товарів у приватного підприємства «Клер Шато Фіорд» та подальше використання придбаної продукції у господарській діяльності.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що подані платником первинні документи є недостатніми для встановлення фактичного руху активів між учасниками задекларованих поставок та для висновку, що спірний товар був поставлений саме приватним підприємством «Клер Шато Фіорд», у якого відсутні трудові та матеріальні ресурси для виконання зазначених поставок.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду зі спору як скасоване помилково.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з приватним підприємством «Клер Шато Фіорд» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.
За результатами цієї перевірки Інспекцією складено акт від 18.12.2012 № 961/2200/32408626 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 0001162350 про нарахування позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 112 667 грн. за основним платежем із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 0001152350, за яким платника зобов'язано сплатити грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 140 833 грн. за основним платежем та 35208 грн. за штрафними санкціями.
Підставою прийняття цих актів індивідуальної дії слугував висновок податкового органу про те, що господарські операції з поставки названим товару (колісних пар для залізничних вагонів типу РУ1Ш) у рамках взаємовідносин з названим контрагентом не здійснювалися, подані платником первинні документи на підтвердження виконання цих операцій містять неповні та недостовірні відомості про зміст і учасників розглядуваних поставок та представлені платником з метою одержання необґрунтованої податкової вигоди, дії платника спрямовані на штучне створення документального підтвердження факту виконання взаємних зобов'язань між господарюючими суб'єктами.
На обґрунтування цього висновку Інспекція посилається на те, що: у ході проведення контрольно-перевірочних заходів місцезнаходження приватного підприємства «Клер Шато Фіорд» не встановлено; у цього постачальника відсутні матеріальні ресурси (складські приміщення, транспортні засоби, устаткування) та трудовий персонал, об'єктивно необхідні для провадження реальної господарської діяльності та виконання розглядуваних операцій; допитаний під час перевірки директор цього підприємства ОСОБА_2 заперечив свою причетність до діяльності очолюваної ним юридичної особи та до підписання від імені приватного підприємства «Клер Шато Фіорд» будь-яких первинних документів; згідно з інформацією, одержаною від уповноважених органів, протягом 2010-2011 років ОСОБА_2 на території України не перебував; з протоколу допиту гр. ОСОБА_3 вбачається, що вона вела «чорну бухгалтерію» приватного підприємства «Клер Шато Фіорд», діяльність якого полягала у наданні послуг з конвертації безготівкових коштів у готівку з оформленням штучного документообігу за фіктивними операціями.
Крім того, Інспекція зазначає про неподання позивачем під час перевірки доказів транспортування товару, інформації про місця навантаження та вивантаження товару.
Керуючись положеннями підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які регулювали порядок формування податкового кредиту та витрат у періоді, охопленому перевіркою, суди попередніх інстанцій сформували об'єктивну правову позицію про те, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг і зміст господарської операції та її учасників.
У той же час, керуючись наведеними правилами оподаткування при оцінці господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Клер Шато Фіорд» у рамках виконання договору від 26.04.2010 № 26/04/Кп, суди дійшли різних висновків щодо добросовісності податкової вигоди Товариства за цими операціями.
Так, суд першої інстанції визнав належним підтвердженням товарності цих операцій подані платником видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі пар колісних, платіжні доручення та виписки з банківського рахунку Товариства про перерахування коштів приватному підприємству «Клер Шато Фіорд» на оплату товару, а також факти подальшого використання Товариством придбаного товару у власній господарській діяльності з ремонту та реалізації вагонів.
Апеляційний суд, досліджуючи наявні у справі докази, дійшов висновку, що формальне подання платником пакету документів у даному разі не підтверджує реальності виконання поставок товару позивачеві саме приватним підприємством «Клер Шато Фіорд»; представлені Товариством первинні документи не дозволяють встановити фактичний рух активу на шляху від названого постачальника до позивача у справі (як-от умов перевезення товару, виконання вантажно-навантажувальних робіт), фактичних виконавців цих операцій, що у сукупності з установленими Інспекцією обставинами неможливості фактичного виконання заявленим постачальником договірних зобов'язань перед позивачем свідчить про безтоварний характер спірних операцій.
За таких обставин перерахування Товариством коштів на рахунок цього контрагента не може вважатися належним підтвердженням реальності господарських взаємовідносин позивача та приватного підприємства «Клер Шато Фіорд», позаяк у разі безтоварності операцій таке перерахування може являти собою схему виведення грошових коштів з ділового обороту для одержання необґрунтованої податкової вигоди. У даному разі такий висновок підтверджується й поясненнями гр. ОСОБА_3, зафіксованими в акті податкової перевірки.
Власне ж факт подальшого використання позивачем придбаних колісних пар у господарській діяльності також не доводить факту одержання Товариством цього товару саме від заявленого контрагента (приватного підприємства «Клер Шато Фіорд»), тоді як для аналізу податкових наслідків господарської операції її реальність визначається не лише наявністю активу, але й його поставкою конкретним, заявленим контрагентом.
У справі, що переглядається, відповідачем також встановлено, що усі первинні документи від імені приватного підприємства «Клер Шато Фіорд» підписані його директором ОСОБА_2, який у періоді укладення договору та виконання розглядуваних операцій взагалі не перебував на території України. Позивачем не надано пояснень, з ким саме він контактував при налагодженні господарських зв'язків з названим постачальником, яким чином оформлювалися документи при виконанні спірних операцій.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в його постанові від 05.03.2012 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні у справі докази за правилами статті 86 КАС, дійшов цілком обґрунтованого висновку про невідповідність сформованих платником даних податкового обліку за спірними операціями критеріям документальної підтвердженості та реальності господарської операції, і правомірно відмовив у позові.
У зв'язку з цим підстави для скасування оскаржуваної постанови та задоволення касаційних вимог відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 у справі № 813/1968/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
М.О. Федоров